№ 31155421, 24.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 р. Справа № 804/3144/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 3 239, 29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2013 року Дніпродзержинський міський центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 3 239, 29 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.12.2010 року між Дніпродзержинським міським центром зайнятості та відповідачем було укладено договір щодо направлення ОСОБА_2 на підвищення кваліфікації до Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара за професією, спеціальністю, навчальною програмою «Мережеві комп'ютерні технології» зі строком навчання - 60 днів, а саме: у період з 21.12.2010 року по 17.03.2011 року. Проте, на противагу нормам чинного законодавства та укладеного договору відповідачем було порушено встановлений порядок проходження відповідного навчання, тому відраховано останнього зі складу слухачів без видачі свідоцтва, у зв'язку із невідвідуванням занять. А за вказаний період відповідачу було виплачено суму матеріальної допомоги в період підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації у загальному розмірі - 3 239, 29 грн., яка була отримана останнім, проте не повернута.

Просить суд: стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 20299857) суму в розмірі 3 239, 29 грн. (три тисячі двісті тридцять дев'ять гривень двадцять дев'ять копійок) на рахунок Дніпродзержинського міського центру зайнятості - р/р - 37179002003017, код ЄДРПОУ - 20299857, ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО - 805012.

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

З адреси відповідача, вказаної відповідно даних позовної заяви, повернулись конверти із поштовим вкладенням.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що таке поштове відправлення вручено належним чином.

На підставі вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив слухати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (у відповідній чинній редакції), загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно п. 1 Положення про Дніпродзержинський міський центр зайнятості, затвердженого 18.03.2011 року зі змінами станом на 31.03.2011 року, Дніпродзержинський міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у м. Дніпродзержинську.

Центр підпорядковується та підзвітний Дніпропетровському обласному центру зайнятості. Цент забезпечує реалізацію завдань, пов'язаних із соціальним захистом населення від безробіття, сприяння громадянам у підборі підходящої роботи, наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, професійної орієнтації, наданням послуг роботодавцям щодо добору працівників та інформаційно-консультаційних послуг, а також реалізацією інших завдань, визначених законодавством у сфері зайнятості населення та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на території м. Дніпродзержинськ.

Судом встановлено, що 20.12.2010 року між Дніпродзержинським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 було укладено договір районного, міськрайонного, міського, центру зайнятості з громадянином щодо його професійного навчання.

Відповідно до умов вказаного договору відповідача було направлено на підвищення кваліфікації до Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара за професією, спеціальністю, навчальною програмою - «Мережеві комп'ютерні технології», зі строком навчання - 60 днів.

Додатковою угодою № 15-01-1033 до договору на професійне навчання № 15 від 26.07.2010 року між Дніпропетровським обласним центром зайнятості та Дніпропетровським національним університетом ім. О. Гончара відповідача було направлено на підвищення кваліфікації за напрямом «Мережеві комп'ютерні технології» зі строком навчання з 21.12.2010 року по 17.03.2011 року. ОСОБА_2 було зараховано до складу навчальної групи - мережеві комп'ютерні технології, що вбачається з корінця направлення на навчання № 460/15-01-103302 від 20.12.2010 року.

Відповідно до положень п. 2.1, 5.2, 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 (у відповідній чинній редакції), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, застрахованим особам - найманим працівникам; особам, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, особам начальницького складу податкової міліції, а також особовому складу воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, фізичним особам - підприємцям, особам, які забезпечують себе роботою самостійно, а у випадках, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншим особам (громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески та/або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

надалі - 70 відсотків.

Здійснення зазначених виплат підтверджується довідками про середню заробітну плату (дохід) або середнє грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття, форми яких передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням».

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Крім того, згідно положень п. 2, 4, 16, 17, 18, 21 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 308, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 916/5137 (у відповідній чинній редакції), за цим Порядком надається матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (далі - матеріальна допомога у період професійного навчання) застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» безробітними, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності чи відомчого підпорядкування, та компенсуються витрати на проїзд до місця проходження професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також оплачується проживання в період професійного навчання та у разі необхідності витрати, пов'язані з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць у встановленому порядку через банківські установи.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин, що підтверджується відповідним табелем.

Поважними причинами пропусків занять вважаються: хвороба безробітного, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, догляд за хворими близькими родичами, смерть близьких родичів - чоловіка (дружини), дітей, батьків, братів, сестер, бабусь і дідусів, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, райвійськоматів, інших державних установ, що підтверджено відповідними документами.

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається на підставі особистої заяви безробітного.

Рішення про призначення матеріальної допомоги у період професійного навчання, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заносяться до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний ознайомлюється під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Якщо під час одержання матеріальної допомоги у період професійного навчання безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому законодавством, та у разі надходження відповідних відомостей від Державної прикордонної служби України щодо перетинання безробітним державного кордону України або перебування за межами України, то з безробітного стягується сума виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідачу було виплачено кошти на підвищення кваліфікації на загальну суму - 3 239, 29 грн., в тому числі: витрати на проїзд у розмірі - 162, 00 грн., вартість навчання у розмірі - 2 353, 86 грн. та матеріальна допомога в період підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації у розмірі - 723, 43 грн.

Проте, 22.02.2011 року наказом № 126 Дніпропетровського національного університету у зв'язку невідвідуванням занять, відповідача було відраховано зі складу слухачів без видачі відповідного свідоцтва про проходження підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у відповідній чинній редакції), виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, відрахування із навчального закладу.

Також п. 3.1.2 укладеного договору про проходження підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації від 20.12.2010 року у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю) набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги в період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад та витрат на проживання.

Тому, 06.12.2012 року позивачем було направлено на адресу ОСОБА_2 лист-претензію про добровільне відшкодування отриманих коштів у розмірі - 3 239, 29 грн., який було отримано останнім - 14.12.2012 року. Однак, в добровільному порядку відповідач зазначених коштів не повернув.

Відповідно до п. 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Фонду України від 13.02.200 року № 7-1, у разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд приходить до висновку, що загальна сума коштів, які підлягають поверненню Дніпродзержинському міському центру зайнятості становить - 3 239, 29 грн.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи вказана сума коштів відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати коштів під час судового розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 3 239, 29 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ - 20299857) суму в розмірі 3 239, 29 грн. (три тисячі двісті тридцять дев'ять гривень двадцять дев'ять копійок) на рахунок Дніпродзержинського міського центру зайнятості - р/р - 37179002003017, код ЄДРПОУ - 20299857, ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО - 805012.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко