Постановление суда № 31152939, 01.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2013 р. м. Київ К-27153/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010

у справі № 2-а-4044/08/9 (№ 2570/09/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромоторс»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 10.04.2008 № 0001002301/0/3040. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 3,40 грн.

ДПІ у м.Хмельницькому подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та процесуального права: ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 312970 грн., в тому числі 239320,00 грн. основного платежу та 73650 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 04.04.2008 № 3156/23-4/33177150, про порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у неправомірному віднесенні до складу валових витрат витрати на оплату послуг з пошуку покупців за договорами з рядом приватних підприємців, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами первинного обліку. При цьому податковий орган не бере до уваги акти виконаних робіт, вказуючи, що в них не висвітлено, які саме роботи проводились по пошуку покупців, як вивчалась конюктура ринку, як проводилась рекламна робота, переговори та чи проводилось листування з потенційними покупцями.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню при вирішення даного спору.

Судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо реального виконання договорів з огляду на усі доводи, на які посилалася податкова інспекція в обґрунтування своєї позиції щодо безтоварності укладеного договору, і, за наявності належних та достатніх доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, правильно задоволено позов.

Як достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, послуги з виконання дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати транспортні засоби, якими торгує позивач, придбані у зв'язку з проведенням господарської діяльності, підтверджені належними первинними документами: договорами, актами приймання-передачі, звітами посередників, згідно із якими приватними підприємцями проведені консультації з потенційними покупцями автомобілів на предмет технічних характеристик автомобілів, здійснювались порівняльні аналізи певних марок та моделей автомобілів, демонтувались реальні експлуатаційні показники автомобілів, організовувались та проводились тест-драйви тощо, договорами купівлі продажу автомобілів між позивачем та покупцями, які зазначені в актах виконаних робіт, платіжними дорученнями покупців та прибутково-касовими ордерами, що свідчать про оплату проданого позивачем товару.

Отже, судами попередніх інстанцій досліджено питання щодо фактичного придбання позивачем послуг, і, за наявності належних та достатніх доказів - первинних документів, які підтверджують факт надання таких послуг, встановлено реальність здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформовано валові витрати.

З огляду на відсутність підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло