Постановление суда № 31084565, 26.04.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2557/13-ц

Провадження № 2/524/1296/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі Сичовій Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

21.03.13 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Окрім того, просив суд накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_2, яке знаходиться за місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовна заява не містить жодних обґрунтувань на користь необхідності забезпечення позову. Окрім того, позивачем не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову (згідно Закону України «Про судовий збір», за подачу заяви про забезпечення позову слід сплатити 0,1 розміру мінімальної заробітної плати на рахунок № 31212206700009, одержувач: УДКС у м. Кременчуці (Автозаводський район), код суду 22030001, код ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019).

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови за № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Оскільки із змісту позовної заяви не зрозуміла мотивація позивача щодо накладення арешту, не надано жодних обґрунтувань щодо необхідності забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні вимоги про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя