Постановление суда № 31054757, 26.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 квітня 2013 року м. Київ В/800/1777/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

судді-доповідача Маринчак Н.Є.,

суддів: Бухтіярової І.,О., Вербицької О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2013 року

у справі №2а-53/09/2770

за позовом Приватного підприємства "ОСОБА_1"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя звернулась до Вищого адміністративного суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2013 року у справі №2а-53/09/2770 за позовом Приватного підприємства "ОСОБА_1" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.239-1 КАС України передбачено, що до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування вимог заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, в оскаржуваній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначив, що 31.12.2008 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2008р., державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Севастополя була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт №135/23-5/33365091/10549/10 31.12.2008. Виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

На підтвердження мотивів перегляду вказаної ухвали суду касаційної інстанції Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2011 року (К-26622/10) в якій, на її думку, інакше застосовані спірні норми матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте, у постанові Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2011 року зазначено, що сума у розмірі 1277280,00грн., не включена ТОВ "Інтербіс" до бюджетного відшкодування до початку перевірки контролюючим органом, не може в подальшому бути заявленою платником податку на додану вартість до відшкодування. Така сума враховується у рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. За вказаних обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність, у даному випадку, прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2008р.

Отже, в згаданих вище рішеннях Вищого адміністративного України, яке оскаржується та на яке посилається скаржник в заяві, різні обставини справи.

Таким чином, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2013 року відсутні.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Севастополя в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2013 року у справі №2а-53/09/2770.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ____Н.Є. Маринчак

____І.О. Бухтіярова

____О.В. Вербицька

____А.О. Рибченко

____М.О. Федоров