Постановление суда № 31038522, 26.04.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1496/2013р. Головуючий в І інстанції Войцеховська Я.В.

Категорія: 37 Доповідач - Радченко С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року квітня місяця 26 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Радченка С.В.

Суддів: Вербицької Л.І., Слюсаренко О.В.

при секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 25 березня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання спадкодавця,

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилалася на ту обставину, що з 1990 року, відповідно до усної домовленості про довічний догляд, вона доглядала за ОСОБА_3, яка, в свою чергу повинна, була відповісти на її користь будинок та двічі складала на її ім'я заповіт: 1990 року та 2000 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а в серпні 2012 року їй стало відомо, що заповіт було складено на користь ОСОБА_2, яка прийняла спадщину. За останні три роки до смерті спадкодавця вона понесла витрати на її утримання, які складаються з витрат на харчування та догляд з розрахунку 50 грн. в день на суму 54 650 грн., оплати комунальних послуг на суму 4120, 71 грн. Також вона понесла витрати на поховання ОСОБА_3 в сумі 2760 грн. Загальна сума витрат становить 61 530, 71 грн., яку просила стягнути на її користь з відповідачки.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 25 березня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 755, 34 грн. витрат на утримання спадкодавця та 214, 60 грн. судових витрат. В іншій частині позовних вимог - відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Свої доводи обґрунтовує тим, що суд невірно оцінив надані нею докази, зокрема, показання свідків.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Все своє майно ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2, яка прийняла спадщину, зокрема, житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1.

Сторонами не заперечувалося, що позивачкою по справі надавалася допомога по утриманню ОСОБА_3, яка перебувала на обліку в товаристві Червоного Хреста.

Відповідно до положень статті 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка довела витрати на поховання спадкодавця в сумі 2760 грн., з яких пенсійним фондом була перерахована допомога на поховання в сумі 2004,66 грн., отримана позивачкою та стягнув на користь ОСОБА_1 різницю між її витратами та отриманою допомогою в сумі 755, 34 грн. Даний висновок суду відповідає обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів, оскільки згідно накладної та квитанції від 13.02.2012 року позивачкою було сплачено 2760грн. на поховання ОСОБА_3 (а.с.13), а відповідно до довідки Пенсійного фонду від 05.02.2013 року вбачається, що 16.02.2012 року була перерахована допомога на поховання ОСОБА_3, яка була отримана ОСОБА_1

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності і колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки позивачкою, в порушення вимог ч.1 ст.60 ЦПК України не надано жодних доказів, що підтверджували б використання позивачкою для догляду та утримання спадкодавця власних коштів, тоді як з довідки Головного управління пенсійного фонду від 04.02.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 в період з січня 2009 року по лютий 2012 року отримувала пенсію, яка перераховувалась на особистий рахунок померлої та кошти на момент її смерті на рахунках були практично відсутні. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на законі та належних доказах, і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для його скасування і ухвалення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий: підпис

Судді: підпис підпис

Згідно з оригіналом

Суддя С.В. Радченко