№ 31024607, 30.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

30 квітня 2013 року Справа № 5019/1724/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. ,

судді Петухов М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - гол.спец-та Федорова О.В. (пост.дов. №19 від 15.04.2013 р.)

відповідача - гол.спец-та Чепиля М.І. (пост.дов. №08-451 від 11.03.2013 р.)

третьої особи - юр. Омельченка А.В. (пост.дов. №юр-803/д від 14.12.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.13 р.

у справі № 5019/1724/12 (судді Торчинюк В.Г., Павленко Є.В., Пашкевич І.О. )

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача Рівненської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Укрнафта"

про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2013 р. у справі № 5019/1724/12 задоволено позов Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Рівненської міської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. Визнано недійсним підпункт 2.2.10. пункту 2.2. розділу 2 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1104 від 18.08.2011 р., за яким диференціюється розмір орендної плати залежно від місця реєстрації суб'єкта господарювання та зобов'язати Рівненську міську раду встановити однакові відсоткові ставки орендної плати за землю незалежно від місця реєстрації суб'єкта господарювання.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач Рівненська міська рада подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2013 р. у справі №5019/1724/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник пояснив, що метою рішення Рівненської міської ради від 18.08.2011 р. № 1104 є приведення окремих норм Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, у відповідність до вимог Податкового кодексу України.

Скаржник зауважує, що рішення Рівненської міської ради від 18.08.2011 р. № 1104 неодноразово оскаржувалося в судовому порядку.

Зокрема, постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2012 р. у справі № 1715/1060/12, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 р., у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Концерн Галнафтогаз" до Рівненської міської ради про визнання частково протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року №1104 відмовлено.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2012 р. у справі № 2а-9839/11, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 р., у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Гед Холдінгз" до Рівненської міської ради про визнання частково протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року №1104 відмовлено.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.03.2012 р. у справі №1715/1226/12, яка залишенаю без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 р., у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Укрнафта" до Рівненської міської ради про визнання частково протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року № 1104 відмовлено.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 2а-9832/11 у задоволенні адміністративного позову підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" до Рівненської міської ради про визнання частково протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року № 1104 відмовлено.

Скаржник звертає увагу колегії суддів на те, що відмовляючи у задоволенні позовів, суди прийшли до висновку про те, що рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року № 1104, яким затверджено підпункт 2.2.10, підпункту 2.2 пункту 2 Положення, прийняте відповідачем в межах його компетенції, наданої йому чинним законодавством, а посилання позивачів на те, що вказаним рішенням порушені вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції" та дії міської ради є антиконкурентними, є безпідставними та не узгоджуються з приписами ч.2 ст.15 даного Закону. Окрім того, судами встановлено, що рішенням Рівненської міської ради від 26 грудня 2003 року № 626 «Про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки», з наступними змінами та доповненнями, було запроваджено нарахування розмірів орендної плати за земельні ділянки на території м.Рівного за зміненими ставками, та що дія норми щодо збільшення у 5 разів відсотку нормативної грошової оцінки для розрахунку розміру орендної плати для суб'єктів господарювання, які не мають державної реєстрації у місті Рівному, встановлена ще до прийняття оспорюваного рішення.

Положення, яке діяло до внесення змін рішенням Рівненської міської ради від 18.08.2011 р. №1104, оспорювалось прокуратурою Рівненської області, однак, протест від 03.03.2009 № 07/4-85вих-09 рішенням Рівненської міської ради від 15 квітня 2009 року №2317 було відхилено, як і поданий в подальшому позов до суду.

Так, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.04.2010 р. у справі №2а-5482/09/1770, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2012 р. у справі №32397/10/9104, заступнику прокурора Рівненської області відмовлено у задоволенні позову до Рівненської міської ради про скасування підпунктів 2.3 та 2.4. пункту 1.1. частини 1 рішення Рівненської міської ради від 25 січня 2008 року №1334.

Скаржник звертає увагу суду також на те, що згідно зі ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" орган місцевого самоврядування віднесено до переліку регуляторних органів, а рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року №1104 є регуляторним актом.

Для регуляторних актів Законом передбачена спеціальна процедура розробки, прийняття, оприлюднення, розробки до таких актів аналізів регуляторного впливу, здійснення щодо них заходів з відстеження результативності.

Рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року №1104 було прийняте із дотриманням передбаченої законом процедури. Так, проект рішення та аналіз регуляторного впливу було опубліковано 20 травня 2011 року на офіційному сайті Рівненської міської ради та її виконавчого комітету, про що було зроблено повідомлення в тижневику "Сім Днів" від 26 травня 2011 року за № 22 (908), сторінка 18.

Оприлюднення проекту регуляторного акта надало право невизначеному колу осіб надати свої зауваження та пропозиції, що міг зробити як відповідач, так і інші громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання, наукові установи та консультативно-дорадчі органи, права яких закріплено статтею 6 Закону.

У визначений строк (1 місяць) не було надіслано жодної пропозиції чи зауваження до проекту регуляторного акта.

Враховуючи викладене, на думку скаржника, відсутні підстави вважати, що порушена процедура прийняття регуляторного акту - рішення Рівненської міської ради від 18 серпня 2011 року № 1104.

Також, на виконання ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. скаржник пояснив, що 26.02.2009 р. на адресу Рівненської міської ради були надіслані рекомендації адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо припинення ознак анти конкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом виключення з рішення Рівненської міської ради від 25.01.2008 р. №1334 пункту 1.1. Положення про порядок встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки. На цей лист Рівненською міською радою була надіслана відповідь за підписом міського голови від 24.03.2009 р. за вих. №05-1077 про відсутність порушень антимонопольного законодавства зі сторони Рівненської міської ради /копії відповідних документів долучені до матеріалів справи/. Вказане, на думку скаржника, свідчить про інформованість та погодження позивача із оскаржуваною нормою рішення міської ради.

Також, у своїх поясненнях скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Рівненська міська рада керувалася Законом України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності", який не вимагає погодження проекту нормативного акта з органами антимонопольного комітету.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

На підтвердження своєї позиції позивач у відзиві вказує, що всупереч нормам частини четвертої статті 20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів державної влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.1994 р. № 4-р із змінами та доповненнями, Рівненською міською радою рішення "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради" від 18.08.2011 р. № 1104 було прийнято без погодження з Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України.

Зазначає, що внаслідок прийняття Рівненською міською радою вищезазначеного рішення суб'єкти господарювання, які зареєстровані поза межами м.Рівне і сплачують податки не до міського бюджету, несуть більші витрати по сплаті орендної плати за земельні ділянки під час здійснення господарської діяльності в м.Рівне, ніж ті суб'єкти господарювання-конкуренти, які зареєстровані в м. Рівне. Тобто, Рішенням Рівненської міської ради виділено окрему групу суб'єктів господарювання, ознаками належності до якої є реєстрація поза межами м. Рівне та сплата податків не до міського бюджету та створено несприятливі умови діяльності порівняно з їх конкурентами, які зареєстровані в м. Рівне та сплачують податки до міського бюджету. З огляду на вказані обставини, дії Рівненської міської ради щодо встановлення різних розмірів відсоткових ставок орендної плати за земельні ділянки для суб'єктів підприємницької діяльності, які є конкурентами, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які полягають у створенні окремим суб'єктам господарювання несприятливих та дискримінаційних умов діяльності порівняно з конкурентами.

Крім того, позивач у відзиві зазначає, що предметом розгляду судових справ, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, було відповідність вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" саме процедури прийняття вищевказаного рішення Рівненської міської ради. При цьому відповідними судовими інстанціями правових та обґрунтованих висновків щодо відсутності в діях Рівненської міської ради порушення, передбаченого абзацом 7 частини 2 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у своїх рішеннях не наведено.

Водночас, предметом дослідження адміністративної колегії територіального відділення було не відповідність процедури прийняття рішення Рівненською міською радою, а саме рішення органу місцевого самоврядування як суб'єкта владних повноважень на відповідність нормам законодавства про захист економічної конкуренції.

Щодо відсутності пропозицій та зауважень з боку суб'єктів господарювання, громадян, наукових установ та ін. в ході громадських слухань та після опублікування проекту рішення від 18.08.2011 р. № 1104 на сайті Рівненської міської ради, то даний аргумент, на думку позивача, не може бути взятий до уваги. Так, відповідно до ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції є завданням органів Антимонопольного комітету України, а не будь-яких юридичних чи фізичних осіб.

Також, позивач надав суду письмові пояснення, у яких спростовує твердження відповідача про переписку між Рівненською міською радою та Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України стосовно погодження оспорюваного рішення міської ради "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради" від 18.08.2011 р. № 1104.

Позивач пояснює, що відповідно до ст.20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" органи місцевого самоврядування зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках.

Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів державної влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.1994 р. № 4-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.04.1994 р. за № 78/287 (із змінами).

Рішення Рівненської міської ради "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради" № 1104, яким було затверджено оспорюваний підпункт 2.2.10 пункту 22 розділу 2 Положення було прийнято 18.08.2011 р., і жодних листів щодо погодження зазначеного рішення від Рівненської міської ради на адресу Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до 18.08.2011 р. не надходило, про що свідчить відсутність записів у журналах вхідної кореспонденції територіального відділення. У формі 2 квартальної звітності за І-II квартали 2011 року Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відсутні записи про погодження вищевказаного рішення Рівненської міської ради (копія додається). Протягом III кварталу 2011 року проекти рішень органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади на погодження до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не надходили, а відтак квартальна звітність не складалась.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Укрнафта" заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

На підтвердження своєї позиції третя особа зазначає, що встановлення орендної плати для суб'єктів господарювання, що не зареєстровані в м. Рівному на 5% від нормативної грошової оцінки більше ніж для підприємств що. зареєстровані в м. Рівному є прямим порушенням міської ради законодавства про захист економічної конкуренції, та ставить окремі категорії суб'єктів господарювання у нерівне становище. Зазначене кореспондується з положенням ст.25 Господарського Кодексу України, якою чітко встановлено що органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

Третя особа, посилаючись на Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", зазначає, що закон не пов'язує державну реєстрацію з місцем знаходження нерухомості та місцем здійснення господарської діяльності, тому і встановлення переваг одних суб'єктів господарювання перед іншими є протиправним.

Таким чином, приймаючи підпункт 2.2.10, підпункту 2.2 пункту 2 Положення затверджене Рішенням Рівненської міської ради № 1104 від 18.08.2011 року 8 сесії, 6 скликання "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" Рівненська міська рада прямо порушила ст. 92 Конституції України, ст.ст. 6,12, 23 Господарського кодексу України, ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України, абз. 8 ч.2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому п.п. 2.2.10 Положення не може залишатися чинним.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Рівненської міської ради від 18.08.2011 р. № 1104 внесено зміни до "Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради"/а.с.16-17 у т.1/. Відповідно до цього рішення Рівненська міська рада встановила, що розмір орендної плати встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та збільшується: - у 3 рази, якщо суб'єкт господарювання на орендованій земельній ділянці займається торгівлею нафтопродуктів, - у 5 разів, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, які не мають державної реєстрації в м.Рівне.

21.05.2012 р. ПАТ "Укрнафта" звернулося до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із клопотанням перевірити наявність в діях Рівненської міської ради порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції при прийнятті рішення від 18.08.2011 р. № 1104 /а.с.18-19 у т.1/.

З рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.2012 р. № 58 у справі № 03-1/26-12 /а.с.8-13 у т.1/ вбачається, що у період з 27.03.2012 р. по 15.04.2012 р. проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції Рівненською міською радою при прийнятті рішень про надання в оренду суб'єктам господарювання земельних ділянок та визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками.

В ході проведення планової перевірки було встановлено, що Рівненською міською радою з юридичними особами протягом 2010-2011 років було укладено 96 договорів оренди землі, та січня-березня 2012 року - 12 договорів оренди землі, та встановлено, що для суб'єктів господарювання, які прийняли в строкове платне користування земельні ділянки для обслуговування автозаправочних станцій в м. Рівне встановлені різні розміри відсоткових ставок орендної плати.

Відповідно до рішення адміністративної колегії АМК від 16.08.2012 р. № 58 на підставі ст.ст.12, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визнано дії Рівненської міської ради щодо встановлення рішенням № 1104 від 18.08.2011 р. різних розмірів відсоткових ставок орендної плати за земельні ділянки для суб'єктів підприємницької діяльності, які є конкурентами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене абз.7 ч.2 ст.15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які полягають у створенні окремим суб'єктам господарювання несприятливих та дискримінаційних умов діяльності порівняно з конкурентами. Зобов'язано Рівненську міську раду припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом внесення змін до рішення від 18.08.2011 р. № 1104, якими передбачити застосування однакових відсоткових ставок орендної плати за землю до суб'єктів господарювання, що використовують орендовані ділянки за однаковим цільовим призначенням. Зобов'язано Рівненську міську раду погодити з Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного правомірність встановлення розмірів відсоткових ставок орендної плати за земельні ділянки для суб'єктів господарювання, які можуть бути конкурентами.

Рівненська міська рада оскаржила рішення адмінколегії територіального відділення АМК від 16.08.2012 р. № 58 до господарського суду, і рішенням господарського суду Рівненської області від 18.01.2013 р. у справі № 5019/1979/12, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р., відмовлено Рівненській міській раді у задоволенні позову.

Рівненська міська рада не виконала рішення територіального відділення АМК, у зв'язку з чим Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося з позовом у даній справі.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.92 Конституції України правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання визначаються виключно законами України. Згідно з ч.2 ст.42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Захист економічної конкуренції передбачає не тільки можливість звернення до уповноваженого державного органу з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів щодо конкуренції, але й активний обов'язок держави щодо її підтримання.

Згідно з п.2 ст.25 Господарського кодексу України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, які регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частини першої пункту 2 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 (зі змінами) Антимонопольний комітет, територіальні відділення Антимонопольного комітету України забезпечують участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення держаного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VІ орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати за земельні ділянки не може бути меншим за розмір земельного податку та перевищувати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Згідно з абзацом восьмим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнається дія внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

Порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (пункт 3 статті 50 Закону України " Про захист економічної конкуренції").

Колегія суддів звертає увагу, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як узгоджених антиконкурентних дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати за земельні ділянки не може бути меншим за розмір земельного податку та перевищувати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним підпункт 2.2.10. пункту 2.2. розділу 2 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 18.08.2011 р. №1104, за яким диференціюється розмір орендної плати залежно від місця реєстрації суб'єкта господарювання, є правомірними, оскільки внаслідок прийняття такого рішення групі суб'єктів господарювання (орендарям землі, які здійснили державну реєстрацію поза межами міста Рівне) було створено несприятливі умови порівняно з їх конкурентами.

Обставини стосовно дотримання міською радою у прийнятті зазначеного рішення вимог Закону України «Про оренду землі» в частині граничного розміру орендної плати не впливають на кваліфікацію дій міської ради як порушення конкурентного законодавства, передбаченого абз.8 ч.2 ст.15, п.3 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Доводи скаржника щодо неодноразового оскарження рішення Рівненської міської ради від 18.08.2011 р. № 1104 в судовому порядку не приймається колегією суддів, оскільки відповідно ст.35 ГПК України та до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу судами першої інстанції" преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. Тому господарський суд не зв'язаний оцінками інших судів, вирішуючи спір у даній справі.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності пропозицій та зауважень з боку суб'єктів господарювання, громадян, установ тощо після опублікування проекту рішення від 18.08.2011 р. № 1104 на сайті Рівненської міської ради, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції є завданням саме Антимонопольного комітету України (його територіальних відділень Антино), який забезпечує здійснення держаного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції..

Пояснення відповідача про переписку між Рівненською міською радою та Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України стосовно погодження оспорюваного рішення міської ради "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради" від 18.08.2011 р. № 1104, не спростовують доводів позивача про відсутність погодження оспорюваного рішення в установленому законодавством порядку.

Так, норми ч.4 ст.20 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів державної влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.1994 р. № 4-р із змінами та доповненнями, встановлюють порядок погодження з територіальним відділенням Антимонопольного комітету України проектів нормативно правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію. Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що проект оспорюваного рішення територіальному відділенню не направлявся - Рівненська міська рада не надала таких доказів, тоді як відповідні записи відсутні в Реєстрі проектів законодавчих та інших нормативних актів, розроблених іншими державними органами та опрацьованих Рівненським територіальним відділенням протягом І-ІІ кварталу 2011 р. /а.с.61-67 у т.2/.

Разом з тим, 26.02.2009 р. на адресу Рівненської міської ради були надіслані рекомендації адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Рівненській міській раді було рекомендовано: забезпечити безумовне виконання положень ст.42 Конституції України щодо забезпечення захисту економічної конкуренції у підприємницькій діяльності та недопущення неправомірного обмеження конкуренції; здійснити заходи щодо запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції шляхом виключення з рішення Рівненської міської ради від 25.01.2008 р. № 1334 пункту 1.1. Положення про порядок встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки. Таким чином, вже у 2009 році Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України рекомендувало Рівненській міській раді виключити із свого рішення від 25.01.2008 р. № 1334 пункт 1.1. щодо диференційованого визначення розміру орендної плати для окремих груп суб'єктів господарювання, зареєстрованих за межами м.Рівне, як такий, що суперечить вимогам конкурентного законодавства.

З листа Рівненської міської ради від 24.03.2009 р. за вих. № 05-1077 вбачається, що рада заперечила наявність порушень антимонопольного законодавства і реагування на рекомендацію не відбулось.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, а відтак, відсутні підстави, передбачені ст.104 ГПК України, для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Рівненської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2013 р. у справі № 5019/1724/12 залишити без змін.

Матеріали справи № 5019/1724/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.