Решение № 30997000, 15.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.13р. Справа № 904/1707/13-г

За позовом Прокурора міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в

інтересах держави в особі Державної пенітенціарної служби України в особі Державного підприємства "Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області", м. Дніпродзержинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором відповідального зберігання

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від прокуратури: Гандзюк А.В., посв. № 011525

від позивача: Дробот В.О., дов. від 13.03.13р.

від відповідача: Носова В.І., дов. від 11.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної пенітенціарної служби України в особі Державного підприємства "Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" про стягнення основного боргу в розмірі 99 028,80грн., 14 854,32грн. - пені, 5 941,72грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору відповідального зберігання №50-12/10 від 01.12.2010р., укладеного між Державним підприємством "Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги за період з 01.12.2010р. по 01.02.2013р.

Позивач - Державне підприємство "Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області" позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що у зв'язку з визнанням ним заборгованості за договором зберігання у розмірі 99 028,80 грн., та існуванням заборгованості позивача перед відповідачем за договором оренди обладнання № 3-06/10 від 10.06.2010р. відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. у справі № 8/5005/9115/2012 у розмірі 152 000,00грн., суми витрат по сплаті судового збору - 3 040,00грн., ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" направило на адресу ДП "ДЕП" лист про зарахування зустрічних однорідних вимог № 757 від 25.03.2013р. Згідно даного листа, керуючись ч.2 ст. 601 Цивільного кодексу України, ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог з ДП "ДЕП" на суму 102 028,80 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором відповідального зберігання № 50-12/10 від 01.12.2010р. у розмірі 99 028,80грн. вважається повністю погашеною, у зв"язку з чим відповідач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 99 028,80грн., а в іншій частині позову відмовити.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

23.04.2013року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010р. між позивачем (зберігач) та відповідачем (поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання №50-12/10, за умовами якого поклажодавець зобов"язався передати, а зберігач - прийняти на відповідальне зберігання та зберігати довірене йому майно: лігнін гідролізний ТУ У 28.5-06955289-003-2003 кількістю 1 840,08 т загальною вартістю 276 012,00грн. без ПДВ.

Відповідно до п.6.1. договору договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань, взятих на себе за даним договором.

Згідно п.1.4. договору майно передається зберігачеві на зберігання за актом приймання-передачі майна. Поклажодавцю відомо, що майно буде зберігатися на складі, що розташований за адресою: Україна, м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 41.

За п.1.5. договору повернення майна поклажодавцеві здійснюється за актом-приймання-передачі (повернення) майна.

Відповідно до ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав, прийнявши від відповідача майно на відповідальне зберігання, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.12.2010р. (а.с.22).

Згідно ч.1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

За п.3.1. договору за зберігання майна поклажодавець сплачує зберігачеві винагороду в розмірі 3 808,80грн., у тому числі ПДВ, за кожний повний місяць зберігання майна, у разі зменшення кількості зберігаємого майна вартість винагороди зберігачеві змінюється пропорційно. За зберігання майна поклажодавець сплачує зберігачеві винагороду, визначену п.3.1 цього договору, один раз на рік на підставі виставленого зберігачем рахунку (п.3.2. договору).

12.11.2012р. позивач направив на адресу відповідача супровідний лист за №5/10-196 від 10.11.2012р. разом із рахунками для оплати, а також лист за №5/10-171 від 02.11.2012р., в якому пропонував здійснити оплату за надані послуги зберігання та до 01.12.2012р. вивезти майно у зв"язку із закінченням терміну дії договору (а.с.24-28, 31, 84).

Відповідно до підпункту 2.2.2. договору поклажодавець зобов'язаний вчасно вносити плату за зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За ст.948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Відповідно до ч.3 ст. 946 Цивільного кодексу України якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не оплатив рахунки, які були виставлені позивачем за зберігання майна, зазначене майно не забрав після закінчення строку договору зберігання, що підтверджується актом перевірки майна, що знаходиться на зберіганні на складі ДП "ДЕП" від 25.03.2013р. (а.с.78-81). Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.12.2010р. по 01.02.2013р. складала 99 028,80грн., що підтверджується довідкою позивача від 15.03.2013р. (а.с.36).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З метою досудового врегулювання спору 23.01.2013р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу за № 5/10-11 від 21.01.2013р., згідно якої позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість протягом 7 днів з дати пред'явлення вимоги (а.с.32).

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що позивач має заборгованість перед відповідачем за договором оренди обладнання № 3-06/10 від 01.06.10р. на загальну суму 155 040,00 грн., що підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. у справі №8/5005/9115/2012 (а.с.51-55).

У зв'язку з визнанням заборгованості у розмірі 99 028,80грн., та існуванням заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 152 000,00грн., 25.03.2013р. відповідач направив на адресу позивача лист про зарахування зустрічних однорідних вимог № 757 від 25.03.2013р. (а.с. 57-60), згідно якого позивач має перед відповідачем заборгованість за договором оренди обладнання № 3-06/10 від 01.06.2010р. на загальну суму 155 040,00грн., а відповідач перед позивачем має заборгованість за договором відповідального зберігання №2-01/10 від 03.02.2010р. у розмірі 3000,00 грн. та за договором відповідального зберігання №50-12/10 від 01.12.2010р. у розмірі 99 028,80грн. Таким чином, між сторонами було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 102 028,80 грн., відповідно заборгованість сторін зменшилася на суму зарахування.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки між сторонами відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, то заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 99 028,80грн. вважається погашеною. Таким чином, провадження у справі щодо вимог прокурора в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 99 028,80 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Вимоги прокурора щодо стягнення пені у розмірі 14 854,32грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" №543/96 -ВР від 22.11.1996р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі - пені, повинен вчиняться у письмовій формі.

Отже, законодавством передбачено, що сплата неустойки (пені) та її розмір встановлюються у договорі, тому вимога щодо стягнення пені повинна бути передбачена умовами договору.

Як вбачається із матеріалів справи, договором відповідального зберігання №50-12/10 від 01.12.2010р. не передбачено стягнення пені за порушення виконання зобов"язання, доказів укладення такого правочину прокурор та позивач до суду не надали. З огляду на викладене прокурором безпідставно пред'явлені вимоги щодо стягнення пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.12.2010р. по 01.02.2013р. у розмірі 5 941,72грн.

Оскільки відповідач отримав рахунки для оплати 20.11.2012р, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення №4910102431481 (а.с.84), беручи до уваги п. 3.2. договору, нарахування 3 % річних повинно здійснюватися з 21.11.2012р. по 01.02.2013р.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних за період з 21.11.2012р. по 01.02.2013р., встановив, що 3% річних складають 594,17грн. Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у повному обсязі, як необґрунтовано нарахованих.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 594,17грн., в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 99 028,80грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (49005, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Обручева, б.17, ідентифікаційний код 33612250, р/р 26006900696872 в ДФ "ПУМБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305813) на користь Державного підприємства "Дослідно-експериментальне підприємство управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області" (51901, м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 41, ідентифікаційний код 08562944, р/р2600230406801 в ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" в м. Дніпропетровськ, МФО 305749) 3% річних у розмірі 594,17грн. (п"ятсот дев"яносто чотири грн. 17коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" (49005, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Обручева, б.17, ідентифікаційний код 33612250, р/р 26006900696872 в ДФ "ПУМБ" м. Дніпропетровськ, МФО 305813) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 у Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001) 1 992,46грн. (одна тисяча дев"ятсот дев"яносто дві грн. 46коп.) судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 99 028,80грн. припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2013р.

Суддя В.І. Петрова