Решение № 30989254, 19.04.2013, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2677/13-ц

Провадження № 2/500/1749/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Грубіян Л.І.

при секретарі Нєдовій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, зареєстрованого 17.05.1983 року відділом РАГС м. Ізмаїл Одеської області, актовий запис № 329, мотивуючи тим, що шлюбно-сімейні стосунки не склалися з причин відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя, втрати любові та поваги один до одного, в звязку з чим їх сімя фактично розпалася, вони разом не проживають та сумісного господарства не ведуть. Спору про розподіл сумісного майна немає.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2013 р., заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.03.2013 р., було скасовано та справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2, позовні вимоги не визнала, та пояснила, що вона хоче примиритися з позивачем оскільки у разі розірвання шлюбу вона буде позбавлена можливості проживати у будинку з позивачем, а іншого житла у неї має, тому заперечує проти розірвання шлюбу.

Вислухавши пояснення позивача, відповідачки та її представника, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 17.05.1983 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюб виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 329. Спору про розподіл майна немає. Сторони будь-яких мір для примирення не приймають, посилаючись на недоцільність збереження шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, які мають істотне значення.

Оскільки сторони однією сімєю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212,213-215 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Ільчук) ОСОБА_3, що зареєстрований 17.05.1983 року, відділом РАГС м. Ізмаїл Одеської області, актовий запис № 329.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_4