№ 30945037, 06.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5068/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Соколенко О.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу у розмірі 2040 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу у розмірі 2040 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником земельного податку та орендної плати з юридичних осіб та має податкову заборгованість: по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1020,00 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012 року № 0008231503 та по орендній платі з юридичних осіб, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012 року № 0008221503 в сумі 1020,00 грн. Позивач зазначає, що вказана заборгованість відповідачем в добровільному порядку не сплачена, а отже враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь державного бюджету зазначену суму податкової заборгованості по сплаті земельного податку та по орендній платі з юридичних осіб.

Відповідач 06.02.2013 року надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.61), в яких зазначив, що з позовними вимогами ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС не згоден, посилаючись на те, що договір оренди землі від 01 березня 2006 року укладався між Миколаївською міською радою та Південним УКБ МОУ строком на 5 років, після чого строк дії договору припинено та вказаний термін дії договору оренди землі з Миколаївською міською радою подовжено не було. Посилаючись на вказане, відповідач зазначив, що Південне УКБ МОУ не було платником орендної плати за землю протягом 2012 року. Крім того, відповідач зазначив, що не отримував від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва податкове повідомлення-рішення щодо нарахування грошового зобов'язання по орендній платі.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, позивач надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності (а.с.59).

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений. Водночас, відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов просив суд розглянути справу за його відсутності (а.с.61).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, зважаючи на наявність в матеріалах справи заяв від позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд розглядав справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (надалі - Південне УКБ) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 28.04.2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.10).

Відповідач взятий на облік платника податків в органах державної податкової служби 21.07.2003 року за №9227 та перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, що підтверджується довідкою від 05.05.2009 року № 667 (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість по земельному податку та з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2012 рік у загальному розмірі 2040 грн.00 коп.

Питання щодо плати за землю, в тому числі стосовно орендної плати, з 01.01.2011 року врегульовано Податковим кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про оренду землі» використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Судом встановлено, що 15.05.2012 року головним державним податковим інспектором відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби Сушко Т.І. проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по/з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, якою встановлено неподання відповідачем податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). За результатами вказаної перевірки позивачем складено акти від 15.05.2012 року № 988/15-3/249802-10 та № 978/15-3/249802-10 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності», в яких зазначено про порушення відповідачем п.49.18 ст.49 та п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, та вказано що відповідальність платника передбачена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (а.с.11,13-зворотній бік,12,14). Також, в цих актах міститися посилання на те, що до відповідача вже були застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно податкових повідомлень-рішень від 10.02.2012 року №0000471503 та №0000461503.

Вказані акти перевірки направлені відповідачу та отримані останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.12,14-зворотній бік).

Відповідно до п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України. Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

З п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України вбачається, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що на підставі вищевказаного акту перевірки від 15.05.2012 року № 988/15-3/249802-10, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0008231503 від 07.06.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020 грн. (а.с.11).

Також, на підставі акту перевірки від 15.05.2012 року № 978/15-3/249802-10, 07.06.2012 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0008221503, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020 грн. (а.с.13).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу та отримані останнім, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.11,13).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем направлена перша податкова вимога форми «Ю1» № 1/108 від 10.03.2009 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 10.03.2009 року в сумі 3326 грн. 60 коп. (а.с.7), яка отримана відповідачем 30.03.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи. Також, відповідачу була направлена друга податкова вимога форми «Ю2» від 30.04.2009 року № 2/218 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 30.04.2009 року в сумі 7381 грн. 01 коп. (а.с.7-зворотній бік), яка отримана відповідачем 08.06.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вже зазначено судом, згідно матеріалів справи, відповідач має заборгованість по земельному податку у розмірі 1020 грн. 00 коп. та з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2012 рік у розмірі 1020 грн.00 коп.

При цьому, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі з юридичних осіб, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012 року № 0008221503 в сумі 1020,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати на земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно п. 288.2 та п. 288.3 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що 01 березня 2006 року між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (орендар) та Миколаївською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі строком на п'ять років, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку для будівництва житлової забудови, по вул.Чигрина ріг вул.Садової (Заводський район). (а.с.32-35). Відповідно до вказаного договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Також, у вказаному договорі зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, і у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Вказаний договір зареєстрований у Миколаївський регіональній філії ДП «Центр ДЗК» та в Державному реєстрі земель вчинено запис 27.03.2006 року (а.с.35).

Тобто, як вбачається з викладеного, станом на 2012 рік вказаний договір припинив свою дію.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли в результаті, зокрема, порушення відповідачем вимог податкового законодавства щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, судом, з урахуванням положень ст. 79 КАС України, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, 10.10.2012 року винесено ухвалу про витребування з ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби доказів стосовно укладання нових або внесення змін до існуючого договору оренди землі від 01.03.2006 року, укладеного між Миколаївською міською радою та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України або його розірвання, а також, у разі наявності, будь-яких інших доказів на підтвердження того, що відповідач є платником орендної плати за землю з юридичних осіб у 2012 році.

Вказану ухвалу отримано позивачем, проте станом на 06.02.2013 року, на виконання вимог ухвали суду з боку позивача не надано до суду жодних відомостей стосовно того, що вищезазначений договір оренди землі від 01.03.2006 року, який зареєстрований 27 березня 2006 року, та який був укладений строком на п'ять років, тобто до 27.03.2011 року був продовжений після 27.03.2011 року. Разом з цим, позивачем не було надано до суду жодного іншого договору, з якого вбачалось би, що у 2012 році відповідач був платником орендної плати за землю з юридичних осіб.

Разом з цим, у своїх запереченнях на позов відповідач зазначив, що договір оренди землі від 01 березня 2006 року укладався між Миколаївською міською радою та Південним УКБ МОУ строком на 5 років, після чого строк дії договору припинено та вказаний термін дії договору оренди землі з Миколаївською міською радою подовжено не було. Посилаючись на вказане, відповідач зазначив, що Південне УКБ МОУ не було платником орендної плати за землю протягом 2012 року.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного Миколаївською міською радою та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України закінчився 27.03.2011 року, і після цього не продовжувався та новий договір оренди земельної ділянки на 2012 рік відповідачем не укладався, суд вважає, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби безпідставно визначила відповідачу порушення 286.2 статті 286 ПК України в частині неподання розрахунку орендної плати за земельні ділянки за 2012 рік.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведено належними та допустимими доказами факту існування договірних відносин між Миколаївською міською радою та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України після закінчення строку дії договору оренди, який зареєстровано 27.03.2006 року, суд вважає, що у Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України відсутній обов'язок сплачувати грошове зобов'язання з орендної плати юридичних осіб, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 07.06.2012 року № 0008221503 в сумі 1020,00 грн., а отже у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за земельну ділянку за 2012 рік у розмірі 1020 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1020,00 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012 року № 0008231503, суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.ст.269, 270 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.287.1, п.287.6, п.287.7 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З боку позивача до суду надано копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 19.03.2009 року, виданого Південному управлінню капітального будівництва МОУ на підставі рішення Миколаївської міської ради № 13/70 від 04.07.2007 року, згідно якого Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України є постійним користувачем земельної ділянки площею 18496 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Леваневців, 25, місто Миколаїв, Заводський район, Миколаївська область (а.с.31).

Жодних доказів визнання вказаного акту недійсним або скасування його реєстрації до суду не надано.

При цьому, п.п.282.1.3 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України передбачено, що від сплати податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Проте, як вбачається з положення про Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.8-9), відповідач є державною госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей; об'єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності. Також, у цьому Положенні вказано, що Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України отримує прибуток від здійснення госпрозрахункової діяльності і розподіляє його згідно з чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що на відповідача не розповсюджується дія п.п.282.1.3 п.282.1 ст.282 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку, оскільки як вже зазначено судом, відповідач є госпрозрахунковою організацією, а отже не повністю утримується за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Як вбачається з п. 290.1 ст. 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача зі сплати земельного податку станом на 06 лютого 2013 року складає 1020 грн. 00 коп. При цьому, заперечуючи проти позову, відповідач у своїх запереченнях не навів жодних обставин та доказів, що спростовують наявність у нього такої заборгованості.

Разом з цим доказів сплати відповідачем вищевказаної суми заборгованості у розмірі 1020 грн. 00 коп. до суду не надано, а отже за відсутності добровільної сплати відповідачем даної суми заборгованості по земельному податку, така сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу у розмірі 2040 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача заборгованості по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1020 грн., а в іншій частині позов задоволенню не підлягає, у зв'язку із безпідставністю та недоведеністю позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу у розмірі 2040 грн. 00 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 24980210) податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1020 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, на р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.М.Соколенко

Стягнути з Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 24980210) податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1020 грн. (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, на р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2013 року.