№ 30920680, 24.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5087/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвєст» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення – рішення від 10.04.2012 року №0000742220 та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 15.03.2012 року по 21.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м.Києва (далі відповідач-2, ДПІ-2) була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» за період з 01.05.2011 року по 30.11.2011 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №56/22-205/18019170 від 22.03.2012 року, яким було встановлено порушення ТОВ п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України (далі ПК), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 802071 грн.. Вказані висновки були зроблені ДПІ-2 з урахуванням актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «ТАЛА ГРУП» №494/23-513/37170667 від 24.02.2012 року, ТОВ «ТАВЕРС» №523/23-5/37422308 від 24.02.2012 року, ТОВ «ОЛДЕКО» №318/23-5/37680145 від 17.02.2012 року, які були складені Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси (далі відповідач-1, ДПІ-1). На підставі цього акту ДПІ-2 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2012 року №0000742220, яким ТОВ збільшено грошове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 980023 грн., в тому числі за основним платежем 802071 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 177952 грн.. Позивач вважає неправомірними викладені в акті перевірки висновки ДПІ-2 щодо наявності порушень, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Крім цього, позивач вважає, що ДПІ-1 незаконно здійснила розповсюдження актів щодо неможливості зустрічних звірок ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» шляхом направлення цих актів на адресу ДПІ-2, оскільки ці дії були вчинені цим відповідачем не у передбаченому законом порядку. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення від 10.04.2012 року №0000742220, а також визнати протиправними дії ДПІ-1 щодо розповсюдження актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» шляхом направлення цих актів на адресу ДПІ-2.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (т.1 а.с. 2-10).

Представник відповідача ДПІ-1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову пояснивши при цьому, що дії ДПІ-1 щодо складання актів зустрічних звірок ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» та направлення цих актів до ДПІ-2 були вчинені в межах діючого законодавства.

Представник відповідача ДПІ-2 в судове засідання не з’явився. Надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та заперечення проти позову (т.1 а.с. 69, 79-82).

З урахуванням думки з’явившихся учасників процесу, суд ухвалив про розгляд справи у відсутність представника ДПІ-2.

Вислухавши пояснення представників позивача та ДПІ-1, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 18.08.2003 року та перебуває на обліку в ДПІ-2 як платник податків (т.1 а.с.132-151).

В період з 15.03.2012 року по 21.03.2012 року ДПІ-2 була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» за період з 01.05.2011 року по 30.11.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №56/22-205/18019170 від 22.03.2012 року, яким було встановлено порушення ТОВ п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 802071 грн. (т.1 а.с.12-36).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем було включено у травні-листопаді 2011 року у податковий кредит ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» на загальну суму 802071 грн.. Разом з тим, в ході проведення ДПІ-1 зустрічних звірок вказаних підприємств було встановлено відсутність у них адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по укладеним з ТОВ угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов’язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, а тому ТОВ не мало права відносити ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту у перевіряємому періоді.

На підставі цього акту перевірки №56/22-205/18019170 від 22.03.2012 року, ДПІ-2 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2012 року №0000742220, яким ТОВ збільшено грошове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 980023 грн., в тому числі за основним платежем 802071 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 177952 грн. (т.1 а.с. 11).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що з метою здійснення господарської діяльності 13.05.2011 року та 01.07.2011 року ТОВ уклало з ТОВ «ТАВЕРС» договори купівлі-продажу будівельних матеріалів №13/05/2011 та 01/07/2011 відповідно, згідно з якими останнє прийняло на себе обов’язок продати позивачу вказаний товар, а ТОВ зобов’язалося прийняти цей товар та оплатити його (т.1 а.с. 181-190).

Крім цього, 02.08.2011 року ТОВ уклало з ТОВ «ТАЛА ГРУП» договір поставки №02/08/2011, згідно з яким останнє прийняло на себе обов’язок поставити позивачу обладнання та комплектуючи, а ТОВ зобов’язалося прийняти цей товар та оплатити його (т.1 а.с. 196-200).

Крім цього, 11.10.2011 року ТОВ уклало з ТОВ «ОЛДЕКО» договір поставки №ДГ-1110, згідно з яким останнє прийняло на себе обов’язок поставити позивачу обладнання та комплектуючи, а ТОВ зобов’язалося прийняти цей товар та оплатити його (т.1 а.с. 201-207).

За результатами виконання вказаних договорів ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» видали на ім’я ТОВ видаткові та податкові накладні, а позивач оплатив вартість вказаних товарів (т.1 а.с. 208-250, т.2 а.с.1-9, 57-109).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.4. цієї статті якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п.198.6. цієї статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що право платника податку на включення ним ПДВ до свого податкового кредиту виникає за наявності відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які підтверджують фактичне отримання товарів або послуг, належним чином оформленої податкової накладної з ПДВ, та наявності зв’язку витрат на придбання товарів чи послуг з господарською діяльністю платника.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбані у ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» товари отримувалися та самостійно перевозилися ним власним транспортом з м.Одеси, де розташовані вказані контрагенти, до м.Київ, де розташоване ТОВ.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що переважна більшість видаткових та податкових накладних на товари по вказаним договорам була оформлена у період до 01.11.2011 року, в той час як в цей період у ТОВ були відсутні у власності чи користуванні будь-які вантажні автомобілі (т.1 а.с. 168-178).

Крім цього, в ході розгляду справи позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження таких перевезень належними ТОВ транспортними засобами, в тому числі подорожних листів, товарно-транспортних накладних та інш.

В подальшому, в ході розгляду справи представник позивача пояснив, що перевезення придбаних у ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» товарів здійснювалося ТОВ «ТОГО» на замовлення ТОВ, що підтверджується актами виконаних робіт та талонами замовлення транспортних послуг (т.4 а.с. 27-120).

Разом з цим, з наданих позивачем вказаних документів вбачається, що ТОВ «ТОГО» здійснювало на замовлення ТОВ усі перевезення на відстань, яка в декілька разів менша ніж відстань від м.Києва до м.Одеси (не приймаючи до уваги навіть шлях у зворотному напрямку), що спростовує твердження позивача про те, що саме ТОВ «ТОГО» здійснювало перевезення отриманих від вказаних контрагентів товарів, які в подальшому використовувалися у господарській діяльності ТОВ.

В ході розгляду справи позивачем не було надано суду будь-яких інших належних доказів отримання ним товарів за договорами з ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО», обліку цих товарів та їх використання у господарській діяльності ТОВ.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки ДПІ-2 про відсутність у ТОВ права на включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО», оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи, на які посилався позивач в обґрунтування позову, не можуть вважатися належними доказами здійснення цих господарських операцій та їх зв’язку з основною діяльністю ТОВ, і тому судом до уваги не приймаються, а інших, заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині позивачем надано суду не було.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 10.04.2012 року №0000742220, яким ТОВ збільшено грошове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 980023 грн., в тому числі за основним платежем 802071 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 177952 грн., відповідач ДПІ-2 діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування цього спірного рішення не підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на документи, які на його думку підтверджують використання придбаних у ТОВ «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» товарів, суд до уваги не приймає, оскільки надані ТОВ документи (договори підряду, форм КБ-2 та КБ-3 та інші) не містять в собі безперечних доказів використання при виконанні ТОВ будівельних робіт товарів та обладнання, отриманих саме від вказаних контрагентів (т.2 а.с.117-250, т.3 а.с. 1-195).

Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача на судові рішення, якими були визнані протиправними дії ДПІ-1 щодо проведення зустрічних звірок «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» та складання актів цих звірок (т.3 а.с.198-237), оскільки перевірка ТОВ здійснювалася у березні 2012 року, тобто до прийняття вказаних судових рішень та набрання ними законної сили, у зв’язку з чим, відповідно до ст.ст.71-74 ПК, ДПІ-1 обгрунтовано та в межах повноважень надіслало вказані акти зустрічних звірок до ДПІ-2, яка в межах повноважень використала інформацію з цих актів в ході перевірки ТОВ.

З зазначених підстав суд вважає необхідним також відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій ДПІ-1 щодо розповсюдження актів звірок «ТАЛА ГРУП», ТОВ «ТАВЕРС» та ТОВ «ОЛДЕКО» шляхом направлення їх до ДПІ-2.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідачі надали суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвєст» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення – рішення від 10.04.2012 року №0000742220 та визнання протиправними дій, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Повний текст постанови складено 24 квітня 2013 року.