Постановление суда № 30917543, 18.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 151219/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні місяці 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про наступне.

08 грудня 2009 року ТзОВ «Верес» заключило договір з Приватним підприємством «СклоПромТорг» про поставку пиломатеріалів. За умовами договору покупець ПП «СклоПромТорг» повинно було здійснити попередню оплату в розмірі 100% протягом 10 днів з моменту підписання договору. Проте, перерахування коштів у розмірі 23800 гривень було здійснене 29 грудня 2009 року. Таким чином дана сума на 01 січня 2010 року залишилась невикористаним авансовим платежем і повинна була бути оподаткованою, за виключенням суми податку на додану вартість за ставкою 25 процентів. При складанні декларації податку на додану вартість за ІV квартал 2009 року вищезгадана сума попередньої оплати була включена до суми податкового зобов'язання, згідно виписаної податкової накладної. Однак, при складанні річної декларації по податку на прибуток за 2009 рік сума попередньої оплати (за мінусом ПДВ) не була включена до загального обсягу реалізації за 2009 рік. У подальшому умови договору ТзОВ «Верес» виконані не були через форс-мажорні обставини і ПП «СклоПромТорг» листом №12-юр від 11.02.2010 року звернулось з проханням повернути кошти та анулювати договір. Таким чином сума попередньої оплати перестала бути доходом ТзОВ «Верес». Попередня оплата була частково повернута платіжними дорученнями №11 від 26.02.2010 року та № 14 від 14.04.2010 року на загальну суму 6800 гривень. 30 березня 2010 року ДПІ у Сокальському районі було проведено камеральну перевірку ТзОВ «Верес» на предмет правильності складання податкової звітності по податку на прибуток підприємства за 2009 рік. У результаті перевірки було встановлено розбіжність у даних декларації по податку на додану вартість за ІV квартал 2009 року та декларації по податку на прибуток підприємства за 2009 рік. Сума заниженого доходу, за даними податкової інспекції склала 19 289 гривень, тобто сума попередньої оплати ПП «СклоПромТорг» за мінусом податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено акт № 288/150/23949818 та на його основі винесено податкове повідомлення-рішення № 0002791501/0 від 06.04.2010 року.

Позивач просив скасувати вказане вище податкове повідомлення-рішення у частині залишку попередньої оплати станом на 01.04.2010 року; зобов'язати ДПІ у Сокальському районі зробити перерахунок сплачених ТзОВ «Верес» податків на основі положень Податкового кодексу та зарахувати переплату податку на прибуток в рахунок майбутніх платежів; зняти податкову заставу з майна ТзОВ «Верес», що виникла на основі акта №19 від 30.06.2010 року згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 28335061 від 01.09.2010 року.

У запереченні на позов ДПІ в Сокальському районі зазначає, що податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, чинних до 01.01.2011 року, а штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм цих законів застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції, зокрема, вказав, що ДПІ правомірно прийшла до висновку про порушення товариством п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо заниження товариством податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4 822,0 гривень та правомірно застосувало штрафні (фінансові) санкції на суму 241, 10 гривень щодо даних порушень на підставі п.п.17.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку товариством з обмеженою відповідальністю «Верес». Апелянт вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував матеріальний Закон, не врахував Податковий кодекс України, який набрав чинність з 01 січня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верес» 09 лютого 2010 року подало декларацію з податку на прибуток за 2009 рік та відобразило доходи від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 140317 гривень, скориговані валові доходи в сумі 140801 гривень. Проте, під час перевірки встановлено розбіжність у сумі 19289 гривень. Дана сума не врахована у скоригованих валових доходах підприємства у декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суть зворотної дії нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що їх юридична обов'язковість поширюється на правовідносини, які виникли до набрання цими нормативно - правовими актами чинності. Починаючи з 01 січня 2011 року повноваження, підстави та спосіб дій органів ДПС та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені Кодексом.

Матеріалами справи доведено, що між товариством та ПП «СклоПромТорг» 08 грудня 2009 року укладено Договір купівлі-продажу № 02-12, предметом якого була купівля-продаж пиломатеріалів. Згідно п.4.1 Договору оплата товарів здійснювалась на умовах попередньої оплати в розмірі 100%. Згідно п.3.1 Договору строк поставки товарів - протягом 20 днів з моменту оплати. ПП «СклоПромТорг» на виконання умов Договору 29 грудня 2009 року здійснило попередню оплату в сумі 23 800,00 гривень, що підтверджується випискою з банку. 02 лютого 2011 року ПП «СклоПромТорг» повторно звернулося до товариства з претензією про повернення заборгованості в сумі 17 000,00, проте, як пояснив представник позивача, дана сума залишається неповерненою ПП «СклоПромТорг». Так як Товариство отримало передоплату (аванс) до 01.04.2011 року і тому повинно було включити суму такої передоплати до складу валових доходів за датою отримання коштів згідно з нормами пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 та пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Апеляційний суд погоджується з тим, що податкова інспекція правомірно прийшла до висновку про порушення товариством п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо заниження товариством податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4 822,00 гривень та правомірно застосувало штрафні (фінансові) санкції на суму 241,00 гривень щодо даних порушень на підставі п.п.17.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тому колегія суддів прийшла до переконання, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Верес» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року в справі №2а-9568/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

Р.Б. Хобор