Решение № 30902158, 24.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.13р. Справа № 904/1891/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАСОСХОЛДИНГ", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 15 433,83 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Холошин А.О. - довіреність № 20-03/13 від 20.03.2013 року

Від відповідача: Кузьменко Ю.М. - довіреність №15 від 04.02.2013 року

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАСОСХОЛДИНГ" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - відповідач) з врахуванням клопотання від 24.04.2013 р. про стягнення боргу у сумі 14 148, 00 грн., інфляційних втрат в сумі 784, 44 грн., 3% річних в сумі 979, 82 грн. та судовий збір.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним чином виконанням договірних зобов'язань за договором № 10-1323-02 від 04.08.2010 р. в частині своєчасної оплати за отриманий товар.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив існуючу заборгованість у сумі 14 148, 00 грн. У відзиві на позов (вх. № суду 19490/13 від 27.03.2013 р.) вважає нараховані інфляційні втрати і 3 % річні необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 26.03.2013 р. судом оголошувалась перерва до 24.04.2013 р., згідно ст. 77 ГПК України.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні 24.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАСОСХОЛДИНГ" (продавець) та відкритим акціонерним товариством "Дніпровський

металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (покупець) було укладено договір № 10-1323-02 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію (товар).

Відповідно до п.1.2 Договору кількість, номенклатура, ціна і строки поставки товару визначені в специфікації, які є невід'ємною частиною Договору.

Сума договору на момент підписання відповідно Специфікації № 1 складає 28 296, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 4 716, 00 грн. і буде змінена на суму кожної Специфікації, підписані обома сторонами.

Відповідно до п. 3.3 Договору, товар вважається поставленим продавцем та прийнятим покупцем за кількістю згідно даним, зазначеним у товаросупровідних накладних (якою, відповідно до п.п. 3.2 Договору, є видаткова накладна).

Відповідно до п.1 Специфікації №1 до Договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити поставлений товар на наступних умовах: 50% - попередня оплата після пред'явлення рахунку на попередню оплату; 50% - по факту поставки товару, впродовж 10 банківських днів.

Строк поставки товару - 30 календарних днів з моменту перерахування покупцем 50% предоплати (п. 3 Специфікації № 1 до Договору).

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору, позивач прийняв на себе зобов'язання поставити на користь відповідача Насос НД 1,0-100/63К14А з двигуном 1,1 кВт, 1500 об/хв.. у кількості 1 штука вартістю 11 360, 00 грн. без ПДВ, а також Насос НД 16/400К14В з двигуном 1,1 кВт, 1500 об/хв.. у кількості 1 штука вартістю 12 220,00 грн. без ПДВ, загалом на суму 28296, 00 грн., у т.ч. ПДВ 4 716, 00 грн.

Прийняті на себе позивачем договірні зобов'язання були виконані у повному обсязі:

11.10.2010 р. була здійснена поставка на адресу відповідача насосу НД 1,0-100/63К14А з двигуном 1,1 кВт, 1500 об/хв. у кількості 1 штука. Факт передання товару представнику відповідача підтверджується видатковою накладною №Н-00000172 від 11.10.2010 р. та довіреністю № 695/04 від 11.10.2010 р. (а.с. 30-31);

02.11.2010 р. була здійснена поставка на адресу відповідача насосу НД 16/400К14В з двигуном 1,1 кВт, 1500 об/хв.. у кількості 1 штука. Факт передання товару представнику Відповідача підтверджується видатковою накладною №Н-00000191 від 02.11.2010 р. та довіреністю №763/04 від 01.11.2010 р. (а.с. 32-33).

Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, свої договірні зобов'язання по оплаті товару відповідач виконав лише частково, 16.09.2010 р. перерахувавши на користь позивача 50% попередньої оплати за відвантажений товар у сумі 14 148 грн. 50% вартості товару, що мали бути сплачені відповідачем впродовж 10 банківських днів з моменту поставки товару, до цього часу позивачем від відповідача не отримані. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 14 148, 00 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, оплативши частково за отриманий товар у сумі 14 148, 00 грн., що не заперечується сторонами, після чого заборгованість відповідача склала 14 148, 00 грн., що є причиною спору.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим ст. 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 Цивільного кодексу України ).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач, на виконання п.3.3. договору, п.2 Специфікації № 1 до Договору, у жовтні, листопаді 2010р. передав, а відповідач прийняв від позивача товар загальною вартістю 28 296, 00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними від 11.10.2010р., від 02.11.2010 р. (а.с. 31, 33 ); відповідач, за отриманий товар, в порушення п.1 Специфікації № 1 до Договору, розрахувався частково на суму 14 148, 00 грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи за переданий товар становить 14 148, 00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 784, 44 грн. (за період з 26.10.2010 р. по 25.02.2013 р., за період з 17.11.2010 р. по 25.02.2013 р. ), суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 979, 82 грн. (за період з 26.10.2010 р. по 25.02.2013 р., за період з 17.11.2010 р. по 25.02.2013 р.), суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 14 148, 00 грн. - основного боргу, 784, 44 грн. - інфляційних втрат, 979, 82 грн. - 3% річних.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область ,м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 18 Б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НАСОСХОЛДИНГ" (03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, буд. 4 ж; код ЄДРПОУ 34188341) 14 148, 00 грн. (чотирнадцять тисяч сто сорок вісім грн.) - основного боргу, 784, 44 грн. (сімсот вісімдесят чотири грн. 44 коп.) - інфляційних втрат, 979, 82 грн. (дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 82 коп.) - 3 % річних, 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А.Рудовська

Дата підписання рішення -

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 25" квітня 2013 р.