№ 30890607, 18.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2013 року 09:17 № 826/2773/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспекс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспекс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0009032280, №0009042280, № 0006052280, № 0009062280 від 19.10.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу про нікчемність господарських відносин ТОВ «Ріал Гранд» є протиправними та не відповідають дійсним обставинам справи, а також на те, що податкові накладні видані ТОВ «Вайпергруп» складені у відповідності до вимог чинного законодавства. Посилався на те, що податковий кредит та валові витрати були сформовані на підставі належним чином оформлених первинних документів. За таких обставин позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що винесені з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим мають бути скасовані.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на пояснення директора ТОВ «Ріал Груп» у яких він заперечує свою участь у здійсненні фінансово-господарської діяльності даного товариства. Також зазначив, що податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Вайпергруп» є недійсними, оскільки складені з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Отже, на думку відповідача, висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі направлень від 17.09.2011 № 3457/22-80, № 3458/22-80, № 3459/22-60, № 3460/17-50, виданих Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання та згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абз. 1, 2, 4 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Аспекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки відповідач склав акт № 1662/22-80/30678009 від 18.10.2012, у якому зафіксував порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту № 1662/22-80/30678009 від 18.10.2012 відповідач виніс наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» від 19.10.2012 № 0009032280, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 205 803,00 грн.;

- форми «Р» від 19.10.2012 № 0009042280, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 277 521,00 грн.;

- форми «В1» від 19.10.2012 № 0009052280, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 15 800,00 грн.;

- форми «В4» від 19.10.2012 № 0009062280, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25 348,00 грн.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Суд встановив, що підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 136 549,00 грн. став висновок відповідача про протиправне включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Вайпергруп». В акті перевірки відповідач зазначив, що податкові накладні видані позивачу ТОВ «Вайпергруп», складені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: в графі «Номенклатура» зазначено «LF-18W/6400K»; «TLD 6W».

При цьому, відповідач посилається на вимоги пп. «е» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, яким встановлено, що у окремому рядку податкової накладної має бути зазначено опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у акті перевірки не зазначив, які саме податкові накладні, на його думку, були складені з порушенням пп. «е» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Водночас, позивач надав суду копії податкових накладних, отриманих від ТОВ «Вайпергруп» № 108 від 30.06.2011 та № 13 від 01.04.2011 (Т. І а.с.78-79, 83-87). Загальна сума податку на додану вартість згідно даних податкових накладних складає 136 549,21 грн.

У зазначених податкових накладних у рядку 3 «номенклатура постачання товарів/послуг продавця» окрім буквено-числового коду товару зазначено також його назва - «лампа», «наст. лампа», «св-к точ.», «клемна колодка», та ін.

За наведених обставин, суд вважає висновки податкового органу про порушення позивачем пп. «е» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України необґрунтованими та документально не підтвердженими.

Таким чином, донарахування позивачу податку на додану вартість за у розмірі 136 549,21 грн. є протиправним та податкове повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0009042280 в цій частині підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача про протиправне включення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 178 959,00 грн. та заниження податку на прибуток у розмірі 205 803 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Ріал-Груп», суд вважає їх правомірними з огляду на наступне.

Суд встановив, що між ТОВ «Аспекс» (Покупець) та ТОВ «Ріал-Груп» (Продавець) укладено Договір поставки б/н від 27.04.2011, відповідно до умов якого, ціна і кількість товару, що постачається, визначається у накладних.

На підтвердження виконання Договору поставки б/н від 27.04.2011 позивач надав суду копії наступних первинних документів: видаткової накладної № 2 від 04.05.2011 на суму 55 667,48 грн., в т.ч. ПДВ 9277,91 грн.; видаткової накладної № 3 від 04.05.2011 на суму 19 460,34 грн., в т.ч. ПДВ 3243,39 грн.; видаткової накладної № 4 від 04.05.2011 на суму 460 914,28 грн., в т.ч. ПДВ 76 819,05 грн.; видаткової накладної № 5 від 04.05.2011 на суму 4248,06 грн., в т.ч. ПДВ 708,01 грн.; видаткової накладної № 6 від 04.05.2011 на суму 4979,42 грн., в т.ч. ПДВ 829,90 грн.; видаткової накладної № 3 від 01.06.2011 на суму 18 127,88 грн., в т.ч. ПДВ 3 021,31 грн.; видаткової накладної № 4 від 01.06.2011 на суму 8905,21 грн., в т.ч. ПДВ 1484,20 грн.; видаткової накладної № 5 від 01.06.2011 на суму 418 083,85 грн., в т.ч. ПДВ 69 680,64 грн.; видаткової накладної № 6 від 01.06.2011 на суму 7527,92 грн., в т.ч. ПДВ 1254,65 грн.; видаткової накладної № 1 від 01.07.2011 на суму 30883,86 грн., в т.ч. ПДВ 5147,31 грн.; видаткової накладної № 2 від 01.07.2011 на суму 10212,01 грн., в т.ч. ПДВ 1702,00 грн.; видаткової накладної № 3 від 01.07.2011 на суму 29848,21 грн., в т.ч. ПДВ 4974,70 грн.; видаткової накладної № 4 від 01.07.2011 на суму 4898,52 грн., в т.ч. ПДВ 816,42 грн., а також податкової накладної № 2 від 04.05.2011 на суму 19 460,34 грн., в т.ч. ПДВ 3243,39 грн.; податкової накладної № 3 від 04.05.2011 на суму 19 460,34 грн., в т.ч. ПДВ 3243,39 грн.; податкової накладної № 4 від 04.05.2011 на суму 460 914,28 грн., в т.ч. ПДВ 76 819,05 грн.; податкової накладної № 5 від 04.05.2011 на суму 4248,06 грн., в т.ч. ПДВ 708,01 грн.; податкової накладної № 6 від 04.05.2011 на суму 4979,42 грн., в т.ч. ПДВ 829,90 грн.; податкової накладної № 3 від 01.06.2011 на суму 18 127,88 грн., в т.ч. ПДВ 3 021,31 грн.; податкової накладної № 4 від 01.06.2011 на суму 8905,21 грн., в т.ч. ПДВ 1484,20 грн.; податкової накладної № 5 від 01.06.2011 на суму 418 083,85 грн., в т.ч. ПДВ 69 680,64 грн.; податкової накладної № 6 від 01.06.2011 на суму 7527,92 грн., в т.ч. ПДВ 1254,65 грн.; податкової накладної № 1 від 01.07.2011 на суму 30883,86 грн., в т.ч. ПДВ 5147,31 грн.; податкової накладної № 2 від 01.07.2011 на суму 10212,01 грн., в т.ч. ПДВ 1702,00 грн.; податкової накладної № 3 від 01.07.2011 на суму 29848,21 грн., в т.ч. ПДВ 4974,70 грн.; податкової накладної № 4 від 01.07.2011 на суму 4898,52 грн., в т.ч. ПДВ 816,42 грн., оригінали банківських виписок.

Суд встановив, що загальна сума поставки, згідно наведених податкових накладних, складає 1 073 757,04 грн., з яких позивач включив до складу податкового кредиту 178 959,00 грн. та до складу валових витрат 894 797,55 грн.

Відповідач дійшов висновку про нікчемність угоди позивача з ТОВ «Ріал-Груп», посилаючись на матеріали досудового слідства по кримінальній справі, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме - на пояснення гр. ОСОБА_1, який є директором та засновником ТОВ «Ріал-Груп» (Т. ІХ а.с. 222-223).

Згідно пояснень, відібраних 07.03.2011 оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі міста Києва старшим лейтенантом податкової міліції Пословським А.М., ОСОБА_1 пояснив, що ТОВ «Ріал-Груп» йому невідоме, зазначене підприємство він не реєстрував, документів фінансово-господарської діяльності не складав та не підписував.

Відповідач, на підставі зазначених пояснень ОСОБА_1, дійшов висновку, що первинні документи, складені від імені ТОВ «Ріал-Груп» по взаємовідносинам з ТОВ «Аспекс» не мають юридичної сили і доказовості, не є первинними документами бухгалтерського обліку та складені з порушенням вимог законодавства, а тому, згідно ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, здійснені від імені ТОВ «Ріал-Груп» є нікчемними та відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх нікчемністю.

За наведених обставин, на думку відповідача, ТОВ «Аспекс» не мало право включати до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 178 959,49 грн. та відносити до складу валових витрат суми витрат у розмірі 894 798 грн., сплачених на підставі правочинів, вчинених між ТОВ «Ріал-Груп» та ТОВ «Аспекс».

Водночас, представник позивача наполягав на реальності фінансово-господарських операцій між ТОВ «Ріал Груп» та ТОВ «Аспекс» та зазначив, що придбаний за Договором поставки б/н від 27.04.2011 товар було в подальшому реалізовано наступним контрагентам-покупцям: ТОВ «Укрсервіс Трейдінг-Груп», ТОВ «Паритет Моторс-Сервіс», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Велика Ведмедиця», ТОВ «ТВТ-Трейдсервіс», ТОВ «Амако Україна», ТОВ «ЛС-Трейд», Канівська філія ВАТ «Миронівський хлібопродукт», ТОВ «СП Анатоль», ПП «Автоокс», ТОВ «Торгівельно-будівельний дім «Олді», ПАТ «Нова Лінія», ТОВ «СП «Експрес-Сервіс», ООО «СТК «Добрострой», ТОВ «Акваметсервіс», ТОВ «Торговельно-будівельний дім «Олді», ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Готельний комплекс «Русь», ТОВ «Олді-Житомир», ТОВ «Аспі», ТОВ «Фудмакет», ПАТ «БТА Банк», ТОВ «Е.Х.Хармс Автомобіль Логістікс Україна», ТОВ «Амако Україна», ТОВ «Паритет Моторс-Сервіс», ТОВ «Елтіс плюс», ТОВ «Канталь», ТОВ «СП «Експрес-Сервіс», ТОВ «Лампа», ПІІ «Білла-Україна», ТОВ «Мерак», ТОВ «Торгова компанія Електроснаб», ТОВ «Укрсервіс Трейдінг-Груп», ТОВ «Укрростехно», ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ», ТОВ «ЛС-Трейд», ПФ «Анжіо», ПП «Стиль-Т», ТОВ «Схід Бізнес Центр», ТОВ «Зроби Сам Україна».

На підтвердження зазначеного позивач надав суду копії видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, довіреностей (Т. І а.с. 92-250, Т. ІІ-VIII, Т. ІХ а.с. 1-198).

Позивач посилався на те, що вищезазначені первинні документи вказують на реальність господарських операцій з ТОВ «Ріал Груп» та, на його думку, є підтвердженням правомірності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах із зазначеним контрагентом.

Суд із зазначеними доводами позивача не погоджується виходячи з наступного.

В судовому засіданні 09.04.2013 представник позивача надав суду примірних Договору поставки б/н від 27.04.2011, роздрукованого з електронного носія. Неможливість надання суду для огляду оригіналу даного договору представник позивача обґрунтував тим, що даний договір було вилучено в ході здійснення оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби Оброденко Ю.В. обшуку, про що складено протокол обшуку від 27.12.2012.

Дослідивши надану копію Договору поставки б/н від 27.04.2011 суд встановив, що п. 2.1 даного договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення покупця. Пунктом 2.3 встановлено, що замовлення оформлюється письмово і направляється постачальнику по факсу або особисто, на розсуд покупця. У п. 5.1 договору зазначено, що передавання-прийняття товару здійснюється згідно накладної представникам покупця на підставі довіреностей на отримання цінностей, а відповідно до п. 5.2 прийняття товару за якістю здійснюється згідно сертифікатам якості.

Позивач не надав суду передбачених умовами Договору поставки б/н від 27.04.2011 письмових замовлень, довіреностей на отримання цінностей та сертифікатів якості. Посилання позивача на протокол обшуку від 27.12.2012 суд до уваги не бере, оскільки у переліку виявлених та вилучених документів відсутні первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Ріал Груп».

Крім того, позивач також не надав доказів транспортування товару від ТОВ «Ріал Груп». Водночас, здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Згідно п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, правила оформлення документів на перевезення, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Одним із основних реквізитів, відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. №168/704 є зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

Згідно положень п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Позивач не надав суду документів, що є обов'язковими для складання під час здійснення операцій з поставки товару та які передбачені умовами Договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Ріал-Груп».

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.198.1. ст.198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст.198 Кодексу).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 178 959,00 грн. та включення до складу валових витрат 894 797,55 грн. по операціям з ТОВ «Ріал Груп», враховуючи відсутність первинних документів, які мали бути складені за результатами здійснення операцій з поставки товарів.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0009032280, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 205 803,00 грн.; від 19.10.2012 № 0009052280, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 15 800,00 грн.; від 19.10.2012 № 0009062280, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25 348,00 грн. та від 19.10.2012 № 0009042280, в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 140 971,00 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій є правомірними.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись положеннями статей 2, 6, 7, 17, 69, 70, 94, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспекс» задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 19.10.2012 № 0009042280, в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 136 549 грн. основного платежу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 593 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 46 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспекс» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський