Решение № 30887760, 22.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.13р. Справа № 904/1978/13-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ Технології»,

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінг-сервіс», м. Дніпропетровськ

про стягнення 119 790,50 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Швидкий О.Ю.- представник ( дов. від 18.03.2013р.)

від відповідача: Бабець Т.М.- представник ( дов. 01.03.2013р.)

Василенко О.В. - представник ( дов. 01.03.2013р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача та просить суд стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість в розмірі 64 598,54 грн., пеню в розмірі 17 803,23 грн., штраф в розмірі 37 388,73 грн., згідно договору на поставку товару №21/97-1 від 31.03.2010 року (надалі «Договір»).

Позовні вимоги у частині стягнення основної заборгованості та пені мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Позовні вимоги у частині стягнення штрафу мотивовані невиконанням відповідачем п.п.8.5, 8.6 Договору.

Відповідач в своєму відзиві на позов частково визнає позовні вимоги, зазначаючи на наступному:

- позивачем порушено норми п.2 ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України, якою встановлено строк позовної давності в 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) та норми п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, що обмежує строк нарахування пені 6 місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;

- право володіння товаром належить відповідачу з 01.04.2010 року (видаткова накладна №2630 від 01.04.2010 року про передання товару) та такий засіб забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань, як при тримання використаний не може бути, а отже і нарахування штрафу позивачем здійснено неправомірно;

- в розрахунках позивача відсутній перерахунок платежів на кожну заплановану дату платежу.

02.04.2013 року від відповідача надійшло клопотання про застосування строку позовної давності при стягненні пені, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України.

19.04.2013 року від позивач до суду надійшли:

- заперечення на відзив на позовну заяву, в яких позивач зазначає на правомірність нарахування штрафу, посилаючись на свободу договору, тобто можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають;

- клопотання про зміну предмету позову, яке по суті є клопотанням про зменшення розміру позовних вимог, оскільки в ньому позивач зменшує свої позовні вимоги в частині стягнення пені, та просить стягнути пеню в сумі 1229,66 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 19.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клінінг-сервіс» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистий світ-К» (Постачальник) укладено договір на поставку товару №21/97-1.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Загальних положень Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології", затвердженого протоколом№1 від 23.10.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології" є правонаступником прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ-К", відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України, в частині діяльності з неспеціалізованої оптової торгівлі, роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, інших видів оптової торгівлі та інших видів діяльності, які були передбачені Статутом даного Т овариства. Також, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології", на праві власності, переходить частина оборотних, необоротних активів та статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ-К", відповідно до складеного та затвердженого розподільчого балансу.

В п. 10.1 Договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє на протязі 24 календарних місяців, зокрема до повного виконання сторонами обов'язків по Договору.

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені в Договорі, передати у власність покупця товар, а останній прийняти та оплатити його на умовах, визначених в даному Договорі.

Найменування, кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, який поставляється по Договору, вказані в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.2. Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар (підлогомиючу машинку марки Tennant Т5, Fast. 80cyl) на загальну суму 186 943,63 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2630 від 01.04.2010 року (а.с.29), яка підписана сторонами та підтверджує отримання товару.

В п.3.1. Договору встановлено, що загальна вартість по Договору складає 18 6943,63 грн., що еквівалентно 17277,60 євро.

Відповідно до п.3.2. Договору покупець здійснює оплату шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- 8128,07 грн. (еквівалентно 751,20 євро), що дорівнює 4,35 % суми договору - сплачуються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 60 календарних днів по факту поставки товару, тобто до 01.06.2010 року;

- наступні платежі в розмірі 8127,98 грн. (еквівалентно 751,20 євро), що дорівнює 4,35 % суми договору сплачуються покупцем на розрахунковий рахунок постачальника починаючи із спливу 90 календарних днів по факту поставки товару рівномірними сумами, щомісячно на протязі 22 календарних місяців, тобто з 01.07.2010 року по 01.05.2012 рік.

Таким чином, відповідач повинен був повністю розрахуватися за поставлений товар до 01.05.2012 року.

Згідно п. 3.3. Договору при розрахунках за товар, у випадку підвищення або пониження курсу УМВР по парі грн./євро, більш, ніж на 2% відносно курсу, який вказаний нижче в пункті даного Договору, відповідно змінюється вартість товару та загальна вартість Договору. Вартість товару, яка підлягає оплаті при наступному платежі на умовах даногоДоговору в гривні, змінюється та розраховується по формулі: S=(A1/A0)x S0 x n, де:

S - вартість товару, яка підлягає оплаті, на день здійснення платежу на умовах даного Договору;

А1 - курс євро на УМВР до української гривні на день здійснення платежу.

Сторони домовились, що курс євро розраховується по формулі: А1=А*+0,65%+0,25%+0,5%, де:

А* - середній курс продажу євро на міжбанку, на день здійснення платежу, який вказаний на загальноукраїнському фінансово-аналітичному порталіwww.udinform.com;

0,65% - комісія банку на купівлю валюти;

0,25% - комісія банку на перерахунок валюти;

0,5% - пенсійний фонд;

А0 - курс євро на УМВР до української гривні на момент укладання Договору 10,82;

S0 - вартість товару на день укладення Договору;

n - відсоткове співвідношення вартості товару, яка повинна бути оплачена даним платежем на умовах даного Договору.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару, заборгованість складає 64 598,54 грн.

Згідно з ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк оплати поставленого товару, згідно п.3.2. Договору, є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості за поставлений товар в розмірі 64 598,54 грн., відповідачем не надано.

Отже, факт не виконання відповідачем зобов'язань щодо повної оплати поставленого товару, матеріалами справи встановлено, відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.8.2. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати товару, передбаченого даним Договором, покупець сплачує пеню постачальнику, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення прострочки, від суми простроченого платежу за кожень день затримки.

На підставі п.8.2. Договору, позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 1229,66 грн.

Враховуючи наявність клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд відмовляє в стягненні з відповідача пені по якій сплив строк позовної давності. Задоволенню підлягає пеня у розмірі 1219,20 грн., за два останні платежі за Договором, а саме: 8127,98 грн., які відповідач повинен був сплатити до 31.03.2012 року (період прострочення з 01.04.2012 року по 01.10.2012 рік, 183 календарних днів); 8127,98 грн., які відповідач повинен був сплатити до 30.04.2012 року (період прострочення з 01.05.2012 року по 31.10.2012 рік, 183 календарних днів).

Відповідно до п.8.5. Договору покупець надає постачальнику право вимагати негайного повернення поставленого товару, назад постачальнику, у випадку затримки наступного платежу, більш, ніж на 5 календарних дні, та має право на притримання такого простроченого в оплаті товару, до моменту виконання покупцем свого обов'язку оплатити товар в строки, які вказані в даному Договорі. Право постачальника застосовувати при тримання товару як засіб забезпечення зобов'язань, припиняється в момент повної сплати покупцем вартості товару, який поставлений по Договору.

Згідно п.8.6. Договору, повернення товару відбувається покупцем самостійно на скла постачальника та в строк, який вказаний у відповідній письмовій вимозі постачальника про повернення, при настанні умов п.8.5 даного Договору. Повернення товару можуть також здійснювати представники постачальника. Покупець зобов'язується не перешкоджати в даному випадку законним діям представників постачальника, спрямованих на виконання п.п.8.5, 8.6 Договору.

В п.п. 8.7.1 п. 8.7 Договору передбачено, у випадку не повернення товару покупцем, згідно п.п. 8.5, 8.6 даного Договору або перешкоджання будь-якими діями чи бездіяльністю, представникам постачальника забрати товар у покупця, згідно п.8.4 даного Договору, постачальник має право: стягнути з покупця штраф в розмірі 20% від вартості товару та вимагати передачу постачальнику товару для при тримання на строк до повної оплати покупцем вартості товару, який поставлений по даному Договору.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 594 Цивільного кодексу України, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Таким чином, як вбачається зі змісту даної статті, притримання як засіб забезпечення зобов'язання може бути застосовано лише за умови, якщо кредитор володіє річчю. У тому випадку, коли річчю правомірно володіє боржник, передбачений ст. 594 Цивільного кодексу України засіб забезпечення застосовуватися не може.

Згідно ч.1,2 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до п. 2.5 Договору, право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що підтверджується видатковою накладною, яка підписана уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару вказується у видатковій накладній.

Відповідно до видаткової накладної № 2630 відповідач отримав товар 01.04.2010 року, а отже і право власності, відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України та умов п.2.5 Договору у відповідача виникло 01.04.2010 року.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 317 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тому вимога про повернення товару позивачу до моменту виконання відповідачем свого обов'язку оплатити товар, є такою, що порушує право власності відповідача та суперечить нормам чинного законодавства.

Таким чином, п.п. 8.5, 8.6, 8.7 Договору не відповідають ст. 41 Конституції України, ст.ст.316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству .

Враховуючи вищенаведене та керуючись правом, передбаченим в п.1 ч. 1ст. 83, суд визнає недійсними п.п.8.5, 8.6, 8.7 Договору, як такі, що суперечать чинному законодавству.

В зв'язку з викладеним, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 37 388,73 грн., задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути позивачу суму судового збору в розмірі 331,47 грн.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 22, 33, 44, 49, 78, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати частково недійсним, пов'язаний з предметом спору, договір на поставку товару №21/97-1 від 31.03.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клінінг-сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чистий світ-К» , а саме п.п. 8.5, 8.6, 8.7, наступного змісту:

"п.8.5. Покупець надає постачальнику право вимагати негайного повернення поставленого товару, назад постачальнику, у випадку затримки наступного платежу, більш, ніж на 5 календарних дні, та має право на притримання такого простроченого в оплаті товару, до моменту виконання покупцем свого обов'язку оплатити товар в строки, які вказані в даному Договорі. Право постачальника застосовувати при тримання товару як засіб забезпечення зобов'язань, припиняється в момент повної сплати покупцем вартості товару, який поставлений по Договору";

"п.8.6. Повернення товару відбувається покупцем самостійно на скла постачальника та в строк, який вказаний у відповідній письмовій вимозі постачальника про повернення, при настанні умов п.8.5 даного Договору. Повернення товару можуть також здійснювати представники постачальника. Покупець зобов'язується не перешкоджати в даному випадку законним діям представників постачальника, спрямованих на виконання п.п.8.5, 8.6 Договору";

"п. 8.7. У випадку не повернення товару покупцем, згідно п.п. 8.5, 8.6 даного Договору або перешкоджання будь-якими діями чи бездіяльністю, представникам постачальника забрати товар у покупця, згідно п.8.4 даного Договору, постачальник має право:

п.п.8.7.1 стягнути з покупця штраф в розмірі 20% від вартості товару та вимагати передачу постачальнику товару для притримання на строк до повної оплати покупцем вартості товару, який поставлений по даному Договору;

п.п. 8.7.2 стягнути з покупця штраф в розмірі 20% від вартості товару та в односторонньому порядку розірвати даний договір. При цьому уся вартість товару поставленого по даному договору, яка залишилась на момент такого розірвання, неоплаченою, повинна бути сплачена покупцем на протязі 20 календарних днів після розірвання договору".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінг-сервіс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, б.2, код ЄДРПОУ 32898455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ Технології» (04073, м. Київ, проспект Московський, б. 21, код ЄДРПОУ 38443865) основну заборгованість в розмірі 64 598,54 грн., пеню в розмірі 1219,20 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1316,36 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Чистий Світ Технології» (04073, м. Київ, проспект Московський, б. 21, код ЄДРПОУ 38443865) судовий збір в розмірі 331,47 грн., перерахований згідно платіжного доручення №19 від 08.02.2013 року, яке знаходиться в матеріалах справи, про що видати ухвалу.

Наказ та ухвалу видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2013 року

Суддя Я.С. Золотарьова