Решение № 3084862, 24.02.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2009 р.

Справа № 2/171-3469

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Ресурспостач" вул. Пестеля, 4, м.Київ 135,01135

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор" вул. В. Великого, 1, м.Борщів, Тернопільська область,48700

про виконання зобов'язань..

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

Суть справи: Позивач просить зобов'язати відповідача повернути йому цукор - пісок, переданий на зберігання згідно умов договору №61зб від 27.06.2008р.

Відповідач відзив на позов не надав. Справа розглядається згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

1) 27.06.2008р. сторони заключили договір відповідального зберігання №61зб.

Даним договором (п.1.4 договору) передбачено строк зберігання до 01.10.2008р. Після закінчення терміну дії договору його умови залишаються дійсними для всього товару, що знаходиться на зберіганні (п. 7.2 договору).

Отже, в договорі сторони узгодили, що товар (цукор-пісок) протягом всього періоду зберігання знаходиться у власності позивача і не може бути переданий відповідачем, відчужений без письмового розпорядження позивача (п.5.1 договору).

2) 27.06.2008р. у виконання умов договору №61зб від 27.06.2008р. позивач передав на зберігання відповідачеві 2 800 тон цукру-піску на суму 8 400 000 грн. Що підтверджено актом прийому-передачі товару №1 від 27.06.2008р., підписаним представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.

3) Керуючись п. 2.4.7 договору позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути йому його товар, який був переданий на збереження (лист №191 від 02.02.2009р.).

Позивач стверджує, що товар на час розгляду справи не повернутий.

Відповідач не представив доказів виконання ним умов договору.

Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що цукор в кількості 2 800 тон на суму 8 400 000 грн., який 27.06.2008р. прийнятий відповідачем на збереження не повернутий, що є порушенням умов договору та ст. 949 Цивільного кодексу України.

Тому позовні вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

4) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на відповідача.

5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,84.85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Товариству з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор", вул. В. Великого, 1, м.Борщів, Тернопільська область повернути Державному підприємству "Ресурспостач", вул. Пестеля, 4, м.Київ 135 - 2 800 тон цукру-піску на суму 8 400 000 грн. по якості відповідаючому ДСТУ 2316-93.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор", вул. В. Великого, 1, м.Борщів, Тернопільська область (ідент.код. 31877790):

- на користь Державного підприємства "Ресурспостач", вул. Пестеля, 4, м.Київ 135 (ідент. код. 34002592): 85 грн. - державного мита; 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 26 лютого 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя В.О. Колубаєва