№ 30848278, 02.04.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/962/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Романенко Л.Л.,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер» (далі - СТОВ «Інтер») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Прилуцька ОДПІ) від 05.03.2013 № 0000082202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за результатами перевірки позивача складено акт та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі 522749,25 грн. Із висновками, зазначеними відповідачем у акті перевірки, позивач не погоджується зважаючи на те, що враховуючи положення укладених договорів поставки та норми податкового законодавства України, позивач включав у 2009 - 2012 роках до складу податкових зобов'язань суми ПДВ після настання передбаченої Законом події - отримання від покупців коштів (передоплату) за товар. Оскільки кукурудза є с/г товаром, а позивач перебував на спеціальному режимі оподаткування (згідно ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 209 ПК України), то вбачається законним відображення позивачем у скорочених деклараціях з ПДВ сум податку з отриманих товариством передплат за с/г товар (кукурудзу). Крім того, позивач зазначає, що для застосування спеціального режиму оподаткування у сфері с/г не має значення дата оплати товарів/послуг, а має значення зміст операцій, який має передбачати перехід права власності на такі товари/послуги. Позивач зауважує на те, що всі договори з продажу кукурудзи передбачають перехід права власності на товар до їх покупців на умовах отримання передоплати. При цьому, кукурудза, яка є предметом договорів поставки, відноситься до сільськогосподарських товарів. Питома вага товарів, які поставлені позивачем впродовж попередніх дванадцяти податкових звітних періодів до лютого 2011 року (тобто дати, з якої, на думку відповідача, позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування) становила показник, що відповідає п. 209.6 ст. 209 ПК України, тобто перевищує необхідні 75%. Крім того, позивач зазначає, що факт не поставки товару у якомусь періоді, не дає підстав органу ДПС включити отримані позивачем суми передплат за кукурудзу до поставлених позивачем не сільськогосподарських товарів, оскільки кукурудза є саме сільськогосподарським товаром і неправильно враховувати її вартість при визначенні питомої ваги не с/г товарів лише тому, що воно не передано покупцям. За таких обставин, позивач вважає, що він не втратив з лютого 2011 року права статусу платника податків, на якого поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 209 ПК України. Враховуючи правомірність своїх дій, позивач вважає і протиправним застосування до нього штрафних санкцій органом ДПС на підставі ст. 123 ПК України. Представник позивача наголошує на те, що всі умови договорів виконані повністю, що підтверджується видатковими накладними.

У судовому засіданні представник позивача уточнивши позовні вимоги, просив податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 № 0000082202 Прилуцької ОДПІ визнати протиправним та скасувати, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на письмові заперечення, згідно яких працівниками Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС було проведено планову виїзну перевірку СТОВ «Інтер», код за ЄДРПОУ 30148677, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012. За результатами проведеної перевірки Прилуцькою ОДПІ складено акт №146/22-30148677 від 19.02.2012. На підставі вищезазначеного акту перевірки (Прилуцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082202 від 05.03.2013 з визначенням суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 507333,00 грн за основним платежем та застосування штрафних санкцій в сумі 15416,25 грн (всього на суму 522749,25 грн). Відповідач посилається на п. 209.2 ст. 209 ПК України, відповідно до якого, сума податку на додану вартість згідно із спеціальним режимом оподаткування, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що кукурудза не була поставлена у спірний податковий період. За результатами перевірки встановлено, що СТОВ «Інтер» отримано попередні оплати (авансові платежі) у рахунок майбутніх розрахунків за кукурудзу від ТОВ «Форсаж» (код ЄДРПОУ 31691350) в лютому 2011 року в сумі 445667 грн та квітні 2012 року в сумі 61667 грн, які на думку відповідача відображено у податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена) спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до якої сума податку на додану вартість нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит. Оскільки, платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України, застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену) декларацію, до якої включають лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого ст.209 ПК України, а тому позивач неправомірно відніс до скороченої, а не до загальної декларації вищезазначені податкові зобов'язання з реалізації кукурудзи.

Враховуючи вищевикладене, Прилуцькою ОДПІ правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082202 від 05.03.2013 з визначенням суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 507333,00 грн за основним платежем та застосування штрафних санкцій в сумі 15416,25 грн. (всього на суму 522749,25 грн).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, СТОВ «Інтер» (код за ЄДРПОУ 30148677) як юридичну особу зареєстровано 27.09.2000, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 27), та станом на 15.01.2013 перебуває на обліку Прилуцької ОДПІ (Ічнянське відділення) як платник податків.

Судом встановлено, що на підставі направлено на перевірку від 16.01.2013 № 65, № 64, № 63, виданих Прилуцькою ОДПІ її співробітникам, якими проведено планову виїзну перевірку СТОВ «Інтер» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складено акт від 19.02.2012 № 146/22-30148677 (далі - акту) (а. с. 44-74), в якому зазначено, що в ході перевірки встановлено, що СТОВ «Інтер» в перевіреному періоді отримано попередні оплати від ТОВ «Форсаж» (код ЄДРПОУ 31691350) згідно наступних виписок банку: від 01.02.2011 БВ-0000028 про попередню оплату за кукурудзу згідно договору від 25.03.2010 № 10-0525 в сумі 469000 грн.. в т.ч. ПДВ 78166,67 грн; від 03.02.2011 БВ-0000031 про попередню оплату за кукурудзу згідно договору від 25.03.2010 № 10-0525 в сумі 190000 грн, в т.ч. ПДВ 3 1666,67 грн; від 07.02.2011 БВ-0000032 про попередню оплату за кукурудзу згідно договору від 25.03.2010 № 10-0525 в сумі 780000 грн, в т.ч. ПДВ 130000 грн; від 09.02.2011 БВ-0000034 про попередню оплату за кукурудзу згідно договору від 25.03.2010 № 10-0525 в сумі 600000 грн, в т.ч. ПДВ 100000 грн; від 15.02.2011 БВ-0000042 про попередню оплату за кукурудзу згідно договору від 25.03.2010 № 10-0525 в сумі 255000 грн, в т.ч. ПДВ 42500 грн; від 15.02.2011 БВ-0000043 про попередню оплату за кукурудзу згідно договору від 25.03.2010 № 10-0525 в сумі 380000 грн, в т.ч. ПДВ 63333,33 грн; від 12.04.2012 БВ-0000083 про попередню оплату за кукурудзу згідно договору від 30.03.2012 № 300312 в сумі 370000 грн, в т.ч. ПДВ 61666,67 грн.

В лютому 2011 року СТОВ «Інтер» суму 4456667 грн податкових зобов'язань ПДВ по отриманій попередній оплаті від ТОВ «Форсаж» (код ЄДРПОУ 31691350) за кукурудзу віднесено до складу податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена), поданої до ДПІ у Ічнянському районі 22.03.10, за № 1808, за якою суми податку на додану вартість, поставлених підприємством сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку. При цьому, ці суми визначені у наступних податкових накладних: від 01.02.2011 №1 в сумі 469000 грн, (в т.ч. ПДВ 78166,67 грн); від 03.02.2011 № 4 в сумі 190000 грн, (в т.ч, ПДВ 31666,67 грн); від 07.02.2011 № 5 в сумі 780000 грн, (в т.ч. ПДВ 130000 грн); від 09.02.2011 № 6 в сумі 600000 грн, (в т.ч. ПДВ 100000 грн); від 15.02.2011 № 10 в сумі 635000 грн, (в т.ч. ПДВ 105833,33 грн).

В квітні 2012 року СТОВ «Інтер» суму 61667 грн податкових зобов'язань ПДВ по отриманій попередній оплаті від ТОВ «Форсаж» (код ЄДРПОУ 31691350) за кукурудзу віднесено до складу податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена), поданої до Прилуцької ОДПІ (Ічнянське відділення) 20.03.12, за № 9013060580, за якою суми податку на додану вартість, поставлених підприємством сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку. Ця сума визначена у податковій накладній від 12.04.2012 № 3/2.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082202 від 05.03.2013 (а.с. 75), яким до позивача за порушення пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п.187.1. ст. 187, п. 200.1, 200.2 ст. 200 та п. 209.1, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 507333,00 грн - за основним платежем та в сумі 15416,25 грн - за штрафними санкціями.

Приймаючи до уваги, що перевірка проводилась за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, частково до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 та продовжувалась у період його дії, а спірні правовідносини виникли після 01.01.2011, суд вважає за необхідне частково керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також чинними на даний час.

Як вбачається з матеріалів справи, СТОВ «Інтер» у період, за який проводилась перевірка, а саме з 01.10.2009 по 30.09.2012 перебувало на спеціальному режимі оподаткування як сільськогосподарське підприємство та у встановленому законом порядку подавало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість (скорочена) з відміткою про спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відображення у відсотках питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно.

Проте, за висновками перевірки позивач з лютого 2011 року повинен був сплачувати податок на додану вартість на загальних підстав, враховуючи порушення ним ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 209 Податкового кодексу України. Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що підприємством необґрунтовано при визначенні розміру питомої ваги поставки сільськогосподарських товарів було враховано суму передоплати за поставку продукції (кукурудзи).

Як свідчать матеріали справи між позивачем та ТОВ «Форсаж» було укладено договори поставки кукурудзи, що підтверджується копіями зазначених договорів, що містяться в матеріалах справи (а. с. 30-33). За умовами зазначених договорів позивач (продавець) зобов'язується передати у власність зазначеного підприємства (покупця) кукурудзу, а покупець зобов'язаний приймати та оплачувати його на умовах, визначених договорів купівлі-продажу. Умови договорів передбачають обов'язок покупця сплачувати продавцю передоплату за кукурудзу.

СТОВ «Інтер» у перевіряємий періоді отримало від вищезазначеного підприємства попередні оплати за кукурудзу на загальну суму 3044000 грн, в тому числі ПДВ - 507333,34 грн, які позивачем були відображені в спеціальній скороченій декларації.

Таким чином, безпосереднє відвантаження товару покупцю не є визначальним при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів, оскільки до розрахунку береться вартість вказаних товарів, у тому числі й передплата за товар, що буде поставлений в майбутньому.

Відповідно до п 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи, що передоплата за кукурудзу відбулась раніше, ніж його поставка, суд вважає правомірним, визначення питомої ваги сільськогосподарського товару з розрахунку передплати за нього.

Зарахування попередньої оплати від покупця товару на банківський рахунок продавця є моментом виникнення податкового зобов'язання, що чітко встановлено в ст. 187 ПК України: «Дата виникнення податкових зобов'язань».

Відповідно п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом).

Слід зазначити, що аналогічні норми законодавства містяться і в Податковому кодексі України, зокрема п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України передбачає, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до п. 209.17 ст. 209 поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України).

Згідно п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Суд звертає увагу, що вищезазначені договори не включали альтернативних умов поставки продукції (будь-якої крім кукурудзи), тим паче не сільськогосподарської, договори виконані повністю, а саме продукція за передоплатою була поставлена, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних на кукурудзу (а. с. 85-92, 160-171).

Враховуючи, що передоплата за кукурудзу відбулась раніше, ніж її поставка, суд вважає правомірним, визначення питомої ваги сільськогосподарського товару з розрахунку передплати за нього.

За таких обставин, необґрунтованими є висновки перевірки, що позивач, починаючи з лютого 2011 року, повинен був визначати податкові зобов'язання з податку на додану вартість у деклараціях на загальних підставах і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція підтримана ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 по справі №2а/2570/3378/2012 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, відповідно до яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до СТОВ «Інтер» штрафних (фінансових) санкцій є також неправомірним.

Внаслідок вищезазначеного, безпідставним є твердження відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000082202 від 05.03.2013 є таким, що прийнято податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, понесені позивачем, у відповідності до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер", - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 05.03.2013 № 0000082202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер" судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яноста чотири) грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Лобан