№ 30838721, 18.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р. Справа № 805/3299/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П., розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області штрафної санкції у розмірі 401,02 грн та пені у розмірі 529,80 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог у позові зазначено наступне.

На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464-VI) перебуває ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку. Відповідно до п. 3 розділу VIII «Прикінцевих та перехідні положення» Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно наданого 30.03.2012 року до УПФУ в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самостійно нарахував суму єдиного внеску за 2011 року в сумі 4010,30 грн. Станом на 21.02.2013 року сума єдиного внеску погашена у повному обсязі. Однак, єдиний внесок було погашено несвоєчасно, тобто, з порушенням норм Закону № 2464-VI, постанови правління ПФУ від 27.09.2010 року № 21-5.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області винесено рішення № 817/10 від 19.12.2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальній сумі 930,82 грн, з них штрафна санкція - 401,02 грн, пеня - 529,80 грн.

19.12.2012 року рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області № 817/10 від 19.12.2012 року було направлено на адресу відповідача, проте, 19.01.2013 року, поштове відправлення повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи УПФУ в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області повідомлялось належним чином. Через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, то з огляду на приписи ст. 41, ч. 6 ст. 128 КАС України суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 7 ч. 1 ст. 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, позивач у справі - Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області - є суб'єктом владних повноважень, органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

П. 3 Положення визначає, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Відповідно до частини другої ст. 12 Закону України № 2464-VI Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; встановлює форми, строки і порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, визначено ст. 4 Закону № 2464-VI. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 цієї статті, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Строки, порядок та форма надання звітності до Пенсійного фонду встановлені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління ПФУ від 08.10.2010 року № 22-2 (далі Порядок № 22-2). Згідно п. 3.2 розділу III Порядку № 22-2 Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів ПФУ звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-УІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надавався Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (а.с. 6-7). Під час розгляду справи встановлено, що відповідач своєчасно не сплатив суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9)

19.12.2012 року позивачем прийнято рішення № 817/10 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штраф у розмірі 401,02 грн та пеня в розмірі 529,80 грн, яке надіслано на адресу відповідача та було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 8, 10).

Відповідно до п. 7.7 розділу VII Постанови № 21-5 Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата. У разі коли неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв'язку його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Тобто, вищевказане рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску вважається отриманим.

Зазначене рішення протягом 10-ти робочих днів з дня отримання оскаржено не було.

За матеріалами справи штрафні санкції та пеня станом на час розгляду справи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не сплачені.

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» порушуються інтереси держави, встановлений порядок надходження і зарахування єдиного внеску, що ускладнює виконання Пенсійним фондом України одного з завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області позовних вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня 2011 року по грудень 2012 року у сумі 930,82 грн, штрафу у сумі 401,02 грн та пені у сумі - 529,80 грн, нарахованих за період з 01.01.2011 року по 17.12.2012 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 112, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477) штрафні санкції в сумі 401,02 грн та пеню в сумі 529,80 грн; всього - 930 (дев'ятсот тридцять) гривень 82 копійки.

Постанова прийнята, складена та підписана у нарадчій кімнаті 18 квітня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. В порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волгіна Н.П.