Решение № 30837220, 23.04.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

359/3249/13-ц

2/359/1533/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тоцькій К.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія»Аеросвіт», про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

в с т а н о в и в:

04 квітня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія»Аеросвіт» заборгованість по заробітній платі в сумі 22989 грн. 56 коп., середній заробіток за час затримки в розмірі 4464 грн. 56 коп. та моральну шкоду в сумі 4000 грн.

В обґрунтування вказаного позову позивач зазначив, що з 16 вересня 2011 року по 26 березня 2013 року, він працював в приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанії «Аеросвіт» на посаді рамп-агента групи перонного обслуговування відділу оперативного управління наземними обслуговуванням базової станції комплексу наземного обслуговування. 26 березня 2013 року він був звільнений у зв'язку зі скороченням штату, на підтвердження цього є копія наказу №1067-ос. Відповідно до даного наказу, відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за відпрацьований період, виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 16 календарних днів за період з 15.02.20012 р. по 26.03.2013 р. і виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати. Однак, в порушення ст.47 КЗпП України відповідач відповідний розрахунок не провів, не виплатив йому заробітну плату за грудень 2012 - березень 2013 року, вихідну допомогу, а також компенсацію за невикористану відпустку в сумі 22989,56 грн.. Крім того, у зв'язку з тим, що заробітна плата виплачується невчасно, відповідач повинен сплатити відповідну індексацію в розмірі середньомісячного заробітку. Також діями відповідача йому було заподіяно моральної шкоди, що полягала в порушенні нормальних умов для існування в зв'язку з невиплатою заробітної плати. З огляду на це, з метою захисту своїх трудових прав він і звернувся до суду.

Позивач в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити та слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача Лешкевич О.М. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, при цьому вказав що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині нарахованої заробітної плати, в задоволенні позову в іншій частині просить відмовити.

На підставі ст.197 ЦПК України, в зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідив, оцінив та проаналізував всі зібрані у справі докази у їх сукупності і прийшов до переконання, що позов обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Між позивачем та відповідачем склалися трудові правовідносини щодо оплати праці, які передбачені ст.ст. 47, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України.

З копії трудової книжки (а.с.7-10) вбачається, що з 16 вересня 2011 року по 26 березня 2013 року позивач працював в приватному акціонерному товаристві «Авіакомпанії «Аеросвіт» на посаді рамп-агента групи перонного обслуговування відділу оперативного управління наземними обслуговуванням базової станції комплексу наземного обслуговування.

Відповідно до наказу № 1067-ос від 26.03.2013 року (а.с.14), за яким було звільнено ОСОБА_1, відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за відпрацьований період, виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 16 календарних днів за період з 15.02.20012 р. по 26.03.2013 р. і виплатити вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Статтею 43 Конституції України передбачено гарантоване право на отримання винагороди за працю

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Таким чином розрахунок з позивачем повинен бути проведеним 27.03.2013 року.

В матеріалах справи знаходиться довідка про доходи ОСОБА_1 № 3008 від 29.03.2013 року з якої слідує, що за період з грудня 2012 року по березень 2013 року останньому нарахована заробітна плата у сумі 22989 грн. 56 коп., за вирахуванням обов'язкових платежів та податків, сума заборгованості становить 18780 грн. 27 коп.

Судом встановлено, що при звільненні позивачу не виплачено заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку і вихідну допомогу, що є також складованими заробітної плати, таким чином відповідачем порушені вимоги статті 47 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

З цього приводу суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в сумі 22989 грн. 56 коп., за вирахуванням обов'язкових платежів та податку, сума заборгованості становить 18780 грн. 27 коп., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст. 177 Кодексу законів про працю України

Змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов'язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.

Ст. 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Відповідно до даних довідки про доходи №3001 від 29.03.2013 року виданою відповідачем (а.с.12) середньомісячна заробітна плата позивача складає 4464,56 грн.

З огляду на це, оскільки відповідач вищевказану норму Закону, щодо вчасної виплати заробітної плати при звільнені працівника не виконав, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь останнього середній заробіток за весь період затримки розрахунку - по день постановлення рішення, а саме з 27 березня 2013 року по 19 квітня 2013, який становить (23 дні х (4464 грн. 56 коп. середньомісячного заробітку/30 днів), ця сума становить 3422 грн. 40 коп.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Не проведення виплат заробітної плати завдало позивачу моральної шкоди, оскільки були порушені нормальні умови для існування. На думку суду, сума моральної шкоди що зазначена позивачем в позовних вимогах є завищеною та необгрунтованою. Тому, виходячи з принципів розумності і об'єктивності, для відновлення нормальних життєвих зв'язків, душевного стану позивача, суд вважає за доцільне зменшити суму моральної шкоди до 500,00 грн.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про присудження працівникові заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 47, 115, 116,117 КЗпП України, ст. 24 Закону України „Про оплату праці», керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 61, 77, 88, 213-215, 218, ст. 367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія»Аеросвіт», про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (місце знаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРОПОУ: 20048090, ідентифікаційний код:20048090) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не виплачену заробітну плату за грудень 2012 року та березень-січень 2013 року в розмірі 18780 гривень 27 копійок, компенсацію за час затримки розрахунку в розмірі 3422 гривні 40 копійок та моральну шкоду в розмірі 500 гривень 00 копійок, а всього стягнути 22702 гривень 67 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі середньомісячного платежу в сумі 4464 гривні 56 копійок підлягає негайному виконанню.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090), судовий збір на користь держави (р\р №31216206700004, МФО 821018, код ЄДРПОУ 38007070, Бориспільське УДКСУ Київської області, ГУДКУ у Київській області) в сумі 229 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Ю.В.Кабанячий