ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.04.13р. Справа № 904/1985/13-гЗа позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ
про стягнення 8 947, 60 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Салов А.Г., довіреність № 2912/12-36 від 29.12.12р.;
від відповідача - Миколайчук С.В., представник, довіреність №181 від 03.01.2013р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява страхового товариства з додатковою відповідальністю "ГАРАНТІЯ", м. Київ - далі по тексту - позивача до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 8 947,60грн.
Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.
За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 590 від 08.02.2013року ухвалою господарського суду було порушено провадження по справі та призначено слухання на 28.03.2013року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.06.2011року на перехресті вул. М. Раскової та площі Лівобережної у м. Київ мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, автомобіль марки «Тойота» державний № АІ 7015 ВО, під керуванням водія Шило А.В. та автомобіль марки «Газель», державний № 00116 КМ під керуванням водія Гоєк С.І.
Відповідно Довідки про дорожньо-транспортну пригоду та Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 22.07.2011р. по справі № 3-5468/11 винним у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля «Газель», державний № 00116 КМ - Гоєк Сергій Іванович, який порушив Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001року.
На підставі складених документів позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі: 9 457,60грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7050 від 06.09.2011року, (на суму - 1357,60грн.., а сума в розмірі - 8 100,00грн. - зарахована в рахунок сплати чергового страхового платежу згідно Договору № 22/88/0000-3595 від 07 червня 2011 року).
Цивільно-правова відповідальність Гоєк Сергія Івановича як експлуатанта наземного транспортного засобу «Газель», державний № 00116 КМ застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії № АА/4232479, укладеного з відповідачем, у зв'язку з чим 10 листопада 2011 року (за вих. № 2016) позивачем на адресу відповідача була направлена заява на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу у відповідності до лімітів відповідальності страховика встановленими за полісом - № АА/4232479 в розмірі - 9 457,60грн.., з проханням відшкодувати вказану шкоду, яку він залишив без розгляду, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водій транспортного засобу у триденний термін письмово не повідомив страховика і не зберіг пошкоджений транспортний засіб.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Відповідно до Полісу № АВ/4232479 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач застосував франшизу у сумі 510,00грн.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду заяви, що підтверджується протоколом судового засідання, в якому відображено відомості про явку представника відповідача.
28.03.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача, надав відзив на позов, яким позовні вимоги не визнає та просить суд в позові відмовити. За результатами судового засідання, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено до 11.04.2013року з тих підстав, що позивач у судове засідання не з'явився та витребувані судом документи не надав.
11.04.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник позивача та повноважний представник відповідача. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представників сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
29.06.2011року на перехресті вул. М.Раскової та площі Лівобережної у м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, автомобіль марки «Тойота» державний № АІ 7015 ВО, під керуванням водія Шило А.В. та автомобіль марки «Газель», державний № 00116 КМ під керуванням водія Гоєк С.І., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
Відповідно Довідки про дорожньо-транспортну пригоду та Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 22.07.2011р. по справі № 3-5468/11 винним у скоєні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля «Газель», державний № 00116 КМ - Гоєк Сергій Іванович, який порушив Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
На підставі складених документів позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі: 9 457,60грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7050 від 06.09.2011 року, (на суму - 1357,60грн., а сума в розмірі - 8 100,00грн. - зарахована в рахунок сплати чергового страхового платежу згідно Договору № 22/88/0000-3595 від 07 червня 2011 року), що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
Цивільно-правова відповідальність Гоєк Сергія Івановича як експлуатанта наземного транспортного засобу «Газель», державний № 00116 КМ застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії № АА/4232479, укладеного з відповідачем, у зв'язку з чим 10 листопада 2011 року (за вих. № 2016) позивачем на адресу відповідача була направлена заява на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу у відповідності до лімітів відповідальності страховика встановленими за полісом - № АА/4232479 в розмірі - 9 457,60грн., з проханням відшкодувати вказану шкоду, яку він залишив без розгляду, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 8 947,60грн.
Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини саме відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1 720,50грн. судового збору у повному обсязі покласти на відповідача.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 9 Закону України "Про страхування" визначено поняття франшизи, як частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
За п.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, отже було порушено право позивача на відшкодування завданих йому збитків.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 8 947,60грн. збитків в порядку регресу є обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, але є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 8 457,60грн., оскільки позивачем була врахована франшиза у сумі 510,00грн. тоді як відповідно до наданого відповідачем оригіналу Полісу № АВ/4232479 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач застосував франшизу у сумі 510,00грн.
Заперечення відповідача в частині того, що в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водій транспортного засобу у триденний термін письмово не повідомив страховика і не зберіг пошкоджений транспортний засіб, суд не може прийняти до уваги, оскільки документально відповідачем не було доведено.
Заперечення відповідача, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, відповідно до Полісу № АВ/4232479 франшиза складає 1 000,00грн., у зв'язку з чим сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на 1 000,00грн., тоді як позивач застосував франшизу у сумі 510,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, а отже є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 720,50грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 993, 1187, 1191, ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, ст. 22 п. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 21, к. 307; код ЄДРПОУ 21870998) на користь страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф.13; фактична адреса: 03067, м. Київ, булв. І. Лепсе, буд.4 (7 поверх) код ЄДРПОУ 21130899) 8 457,60грн. (вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім грн. 60 коп.) - страхове відшкодування в порядку регресу; 1 720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.
В решті відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 15.04.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко
Судебное решение № 30829689, Господарський суд Дніпропетровської області было принято 12.04.2013. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 904/1985/13-г. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: