№ 30806323, 19.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 квітня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/618/13-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Спіжавка Г.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького міського центру зайнятості до Дочірнього підприємства "Чернівецька фабрика верхнього трикотажу "Вікторія"-"Грація" про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

18.03.2013 року Чернівецький міський центр зайнятості (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Чернівецька фабрика верхнього трикотажу «Вікторія»-«Грація» (далі відповідач), в якому просить суд: стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 322,23 грн.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований, як платник внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за №241205492 від 01.10.1998 року.

Станом на 01.10.2011 року заборгованість відповідача складає 322,23 грн. відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

На день пред’явлення позову до суду заборгованість відповідачем добровільно погашена не була.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000року № 1533-ІІІ (далі –Закон № 1533-ІІІ).

Частина 3 ст. 17 Закону № 1533-ІІІ передбачає, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону № 1533-ІІІ, у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону № 1533-ІІІ, роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

В порушення вимог даної статті відповідачем була допущена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Крім того, ч. 2 ст. 38 Закону № 1533-ІІІ, передбачає, строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до п.п.9.11 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 р. N 339 - усі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку.

Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості, а позивач довів в свою чергу наявність боргу за відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись 11,71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Чернівецька фабрика верхнього трикотажу «Вікторія»-«Грація» (код ЄДРПОУ 22845330) на користь Чернівецького міського центру зайнятості борг зі сплати страхових внесків в сумі 322,23 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Г.Г. Спіжавка