Решение № 30805922, 17.04.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1968/13-ц

Провадження № 2/344/2656/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до філії «Спілловер.Шкіряний завод» ТОВ з ІІ «Спілловер» про стягнення заборгованості по заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до філії «Спілловер.Шкіряний завод» ТОВ з ІІ «Спілловер» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати в сумі 16236.76 грн.

В позовній заяві, із заявою про збільшення позовних вимог від 17.04.2013 року, зазначено, що 04.10.2012 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи за власним бажанням за ст..38 КЗпП України. На день звільнення відповідач нарахував заробітну плату, але не виплатив, обґрунтувавши відсутність коштів на рахунках. Згідно довідки сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати складає 8305.06 грн. Розрахунок компенсації за затримку у виплаті заробітної плати становить станом на 17.04.2013 року 12073.81 грн. А тому за вимогами ст.117 КЗпП України у позивача є право вимоги виплати йому середнього заробітку за весь час затримки по 17.04.2013 року, який розраховано позивачем.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.03.2013 року визнала позов частково в частині заборгованості заробітної плати на день звільнення, в решті позовних вимог просила відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 04.10.2012 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи за власним бажанням за ст..38 КЗпП України (а.с.6-8).

На день звільнення відповідач нарахував заробітну плату, але не виплатив, обґрунтувавши відсутність коштів на рахунках. Згідно довідки від 15.04.2013 року сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати складає 8305.06 грн. (а.с.29).

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. А тому, за вимогами ст.117 КЗпП України у позивача є право вимоги виплати йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до указаних норм та роз'яснень, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середнього заробітку суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р.№100 (із наступними змінами та доповненнями).

Так, за п. 8 указаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Сума заборгованості за весь час затримки розрахована позивачем станом на 17.04.2013 року в розмірі 12073.81 грн.

Кількість робочих днів з 05.10.2012р. по 17.04.2013 р. становить - 137 робочих днів: жовтень 2012р.- 19, листопад - 22, грудень - 21, січень 2013 року - 21, лютий - 20, березень - 21, квітень - 13 робочих днів.

Відповідно довідки №16 про доходи позивача, виданої відповідачем 24.01.2013 року (а.с.5) середня заробітна плата позивача за два повні робочі місяці перед звільненням з роботи становила 1753.37 грн. за серпень місяць 2012 року та 1948.03 грн. за вересень місяць 2012р.. Щоденний заробіток становить 88.13грн. (1753.37 + 1948 : 2 : 21роб. дні). Вимушений прогул становить 137 робочих дні. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 12073.81 грн. (137 х88.13) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05.10.2012р. по 17.04.2013 р., тобто до дня ухвалення рішення суду.

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання, оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення кожної особи до суду за захистом свого особистого права із застосуванням відповідного способу захисту.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.3, 15 ЦК України, ст. 117, 233, 2371 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212- 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з філії «Спілловер.Шкіряний завод» ТОВ з ІІ «Спілловер», що зареєстроване за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Р.Левицького, 10, ідентифікаційний код 36017698, на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати станом на 17.04.2013 року в загальному розмірі 20378,87 грн., з них: 8305,06 грн. - заборгованість із заробітної плати, 12073,81 грн. - компенсація за затримку у виплаті заробітної плати.

Стягнути з філії «Спілловер.Шкіряний завод» ТОВ з ІІ «Спілловер», що зареєстроване за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Р.Левицького, 10, ідентифікаційний код 36017698, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Польська М.В.