Решение № 30790003, 18.04.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 915/409/13-г

Позивач Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ»,

бул. Верховної Ради, 7, м. Київ, 02100

адреса для листування: вул. Чигрина, 39, м. Миколаїв, 54055

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Конвеєрмаш»,

вул. Енгельса, 49, м. Миколаїв, 54028

Суддя Т. М. Дубова

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Крючковський С.О. довіреність № 10/02-12 від 31.05.2012 року

Від відповідача - Островский С.Б. довіреність від 29.03.2013 року

СУТЬ СПОРУ стягнення заборгованості в сумі 13 624 234,08 грн., з яких: 4 951 000,00 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредиту, 5 740 000,00 грн. - поточна заборгованість по поверненню кредиту, 2 538 865,38 грн. - прострочена заборгованість по процентам, 31 633,64 грн. - поточна заборгованість по процентам, 362 735,06 грн. - пеня

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 13 624 234,08 грн., з яких: 4 951 000,00 грн. - простроченої заборгованості по поверненню кредиту, 5 740 000,00 грн. - поточної заборгованості по поверненню кредиту станом на 04.03.13 р., 2 538 865,38 грн. - простроченої заборгованості по процентам, 31 633,64 грн. - поточної заборгованості по процентам за період з 26.10.11 р. по 03.03.13 р., 362 735,06 грн. - пені за період 04.03.12 р. по 03.03.13 р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за кредитним договором № 0005/11/26-KLI від 23.03.2011 р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 198, 199, 216, 218 ГК України.

Відповідач надав відзив, яким від погашення заборгованості за кредитним договором не відмовлявся, проте, не погодився з нарахованою позивачем сумою боргу, просив суд надати час для вирішення питання щодо погашення заборгованості.

Відповідачем було заявлено клопотання №№ 49, 50 від 15.04.13 р. про зупинення провадження у справі до вирішення позовів про визнання договору № 0005/11/26-KLI від 23.03.2011 року недійсним, господарським судом м. Києва та Ленінським райсудом м. Миколаєва.

Крім того, заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, згідно п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України, щодо нарахованої пені та зменшення розміру пені до 0,00 грн., оскільки, позивач ніяких збитків не поніс та просив врахувати, що знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності і т.і. (а.с. 83).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, проте, підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Проте, суд не вбачив підстав для зупинення провадження у справі, оскільки, надані копії позовів, що розглядаються в господарському суду м. Києва та Ленінському районному суді м. Миколаєва свідчать, що кредитний договір № 0005/11/26-KLI від 23.03.2011 року оскаржується з тих підстав, що в договорі відсутня відповідальність банку за невиконання своїх зобов'язань; в договорі відсутній строк дії договору, а також, в договорі передбачене право банку змінювати в односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитними коштами.

Враховуючи що, розглядаючи спір, суд не зобов'язаний надати оцінку наданим сторонами доказам; визначені підстави у вищевказаних позовах несуть наслідки передбачені ч.1 ст. 217 ЦК України, згідно якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, а спір підлягає розгляду по суті.

23.03.2011 року сторони уклали кредитний договір № 0005/11/26-KLI, згідно якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у формі невідновлювальної відкличної кредитної лінії для погашення кредитної заборгованості, яка виникла по кредитній угоді № 10/07/02-KL від 16.05.2007 року з максимальним лімітом заборгованості в сумі 10 900 000,00 грн., зі сплатою річних в розмірі 18,0 % строком до 31.01.2014 року. Отже, в договорі визначено строк його дії.

Для видачі кредитних коштів позивач відкрив відповідачу рахунок № 20636300132448.

Відповідно до п. 2.3 договору, відповідач повинен був здійснювати повернення кредитних коштів на відкритий йому рахунок, відповідно до затвердженого сторонами графіку погашення заборгованості, а саме: з липня 2011 р. по грудень 2011 р. - 120 000,00 грн., з січня 2012 р. по червень 2012 р. - 200 000,00 грн., з липня 2012 р. по грудень 2012 р. - 350 000,00 грн., з січня 2013 р. по грудень 2013 р. - 570 000,00 грн., у січні 2014 р. - 40 000,00 грн., щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця.

20.09.2011 р. сторони склали та підписали додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 0005/11/26-KLI від 23.03.2011 р., яким внесли зміни до п.п. 2.1, 3.2.9, 3.3.9, 3.3, 4.5 (а.с. 11).

Пунктами 2.4, 2.5, 2.6 договору сторони узгодили, що проценти за користування кредитними коштами сплачуються відповідачем в національній валюті, згідно з п. 2.6 цього договору. Несплата відповідачем процентів протягом 20 календарних днів після встановленої п. 2.6. цього договору дати є підставою вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно. Сплата процентів відповідачем здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами, тобто, щомісячно, за період з 26-го попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього дня поточного місяця.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу кредит в сумі 10 900 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1060577 від 23.03.11 р. на суму 10 900 000,00 грн. (а.с. 12), виконавши, таким чином, свої зобов'язання за договором в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, повернув частково кредит в сумі 209 000,00 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 58-59) та банківськими виписками за період з 23.03.11 р. по 20.03.13 р. (а.с. 48-57).

Зазначені в акті звірки заперечення відповідача про необхідність зарахування сплачених відсотків у рахунок погашення тіла кредиту не заслуговують на увагу, оскільки, не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, як свідчать виписки банку (а.с. 51-57), відповідач в призначенні платежу сам зазначав про сплату відсотків по кредитному договору № 0005/11/26-KLI від 23.03.2011 р.

Позивачем направлялась відповідачу претензія про усунення порушення № 0078-4.1-2 від 29.01.2013 року, якою він вимагав повернути заборгованість по кредитному договору протягом 15 днів.

Проте, відповідач залишив вимогу без відповіді та задоволення.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача складає 10 691 000,00 грн., з яких: 4 951 000,00 грн. - прострочена заборгованість та 5 740 000,00 грн. - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Відповідач свої обов'язки за договором належним чином не виконав. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору та додаткового договору від 20.09.2011 р. сторони домовилися, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем п. 3.3.9 договору плата за користування кредитними коштами нараховується та підлягає сплаті за процентною ставкою, встановленою цим договором та збільшеною на 1,0 % у період з 16-го числа місяця, наступного за місяцем невиконання до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому буде виконано вказане зобов'язання по кожному випадку невиконання або неналежного виконання. Позивач цим погодився та підтвердив, що нарахування процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою, збільшеною на 1,0 %, не є зміною позивачем розміру процентів в односторонньому порядку та додаткового письмового погодження сторін не потребує.

Нараховані позивачем проценти за користування кредитними коштами в сумі 3 781 976,01 грн. відповідач виконав частково, сплатив лише 1 211 476,99 грн., тому у нього виникла заборгованість по процентах за період з 26.10.11 р. по 03.03.13 р. в сумі 2 570 499,02 грн., з яких: 2 538 865,38 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 31 633,64 грн. - поточна заборгованість за нарахованими процентами, що підтверджується розрахунком позивача (а.с.58-59) та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, відповідач сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Між тим, до вимог про стягнення пені встановлена позовна давність тривалістю в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Відповідачем у судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності відповідно до ст.ст. 258, 267 ЦК України та строку, передбаченого ст. 232 ГК України.

Перевіривши розрахунок сторін, суд вважає, що клопотання відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, нарахована позивачем пеня за період з 04.03.12 р. по 03.03.13 р. в сумі 362 735,06 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 357 719,39 грн., з яких: 221 306,60 грн. - за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 136 412,79 грн. - за несвоєчасне повернення нарахованих процентів за період з 12.03.12 р. по 03.03.13 р.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 0,00 грн. не підлягає задоволенню з огляду на те, що за змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), а не звільняти від відповідальності сторону, що порушила зобов'язання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Наведені в клопотанні відповідача обставина не є винятковим випадком, що може бути підставою для зменшення нарахованої позивачем пені.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача не можуть бути взяті до уваги, як підстави відмови у позові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати слід віднести на рахунок відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Конвеєрмаш» (вул. Енгельса, 49, м. Миколаїв, код 00211381) на користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (бульвар Верховної Ради, 7, м. Київ, код 21574573) заборгованість в сумі 13 619 218,41 грн. (тринадцять мільйонів шістсот дев'ятнадцять тисяч двісті вісімнадцять грн. 41 коп.), з яких: 10 691 000 ,00 грн. (десять мільйонів шістсот дев'яносто одна тисяча грн. 00 коп.) - заборгованість по кредиту, 2 570 499,02 грн. (два мільйони п'ятсот сімдесят тисяч чотириста дев'яносто дев'ять грн. 02 коп.) - заборгованість по процентам, 357 719,39 грн. (триста п'ятдесят сім тисяч сімсот дев'ятнадцять грн. 39 коп.) - пеня та 68 792,47 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто дві грн. 47 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу.

На суму 5015,67 грн. пені в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 19.04.2013 р.

Суддя Т.М. Дубова