Решение № 30789950, 17.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.13р. Справа № 904/2384/13

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська , м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

За участю прокурора: Рижик С.О., посвідчення № 004944 від 21.09.2012 р.

Від Позивача: Герасимчук С.С., довіреність № 4/8-18 від 04.01.2013 р.

Від Відповідача:Котенко Л.І., довіреність № 346 юр від 02.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика А.В.К.", м. Дніпропетровськ про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки.

Згідно вимог Закону України "Про акціонерні товариства" з вересня 2011 року в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване Публічне Акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ".

Підставою звернення з позовом до суду є необхідність приведення Договору оренди у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03 червня 2008 року та ст. 288 Податкового кодексу України, якими визначено граничні розміри річної орендної плати за землю.

Ухвалою від 29.03.2013 року господарський суд порушив провадження у справі та призначив її розгляд в судовому засіданні 16.04.2013 року.

В судовому засіданні Прокурор та Позивач підтримують позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позов.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та представників сторін, господарський суд -

Встановив:

Статтею 2 ГПК України передбачено право прокурора звертатись до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99, під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Оскільки „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає орган місцевого самоврядування, якому згідно зі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" надано повноваження органу виконавчої влади.

В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Дніпропетровська міська рада.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така не суперечить чинному законодавству.

Частина 2 ст. 21 цього ж Закону передбачає, що у разі, якщо захист інтересів держави згідно із законом є компетенцією відповідних органів державного нагляду (контролю), перевірки проводяться з обов'язковим наданням оцінки щодо законності їх діяльності. У зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту інтересів держави.

Прокуратурою міста Дніпропетровська при здійсненні перевірки у порядку нагляду за додержанням законів встановлено, що 02.06.2000 року між Дніпропетровською міською радою та Відповідачем укладений Договір оренди земельної ділянки. Відповідно до Договору, Відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,87605 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальній район, вул. Журналістів, 7в, категорія земельної ділянки: землі промисловості. Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 72186001.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 19.11.1998 №2331. Договір посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б. 02.06.2010 року та зареєстрований в реєстрі за № 486. Договір зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 167 від 02.06.2000 року.

30.09.2006 року між сторонами підписана додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки, посвідчена приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б. та зареєстрована в реєстрі за № 7123. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі додаткова угода оренди землі зареєстрована за № 040610401085 від 14.11.2006 року.

Відповідно до п.3.1. Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Ст.288 „Орендна плата" розділу XIII „Плата за землю" Податкового кодексу України передбачено, що:

„288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом."

До введення в дію Податкового кодексу України аналогічна норма містилась в Законі України „Про оренду землі" (ч.4 та ч.5 ст.21).

З 04.06.2008 року (набрання чинності змін до ЗУ „Про оренду землі") та починаючи з 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України) розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду Відповідачу, суперечить чинному законодавству.

Плата за землю, відповідно до Податкового кодексу України - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (14.1.147), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (14.1.136).

Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, який укладається сторонами. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з змісту або із суті відносин між сторонами, що підтверджується положеннями Цивільного кодексу України (стаття 6). Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору має відповідати цьому акту (ст.648 ЦК України). Ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч.1,2 ст. 632 ЦКУ).

Відповідно до положень ст.41 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 , а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.41.4 вказаної статті інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, а також ч.З ст. 10 Статуту територіальної громади м. Дніпропетровська, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, прийняті згідно з чинним законодавством, обов'язкові для виконання всіма розташованими на території м. Дніпропетровська підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності, а також посадовими особами, громадянами й об'єднаннями громадян.

Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне відповідальність, передбачену законодавством (ч.6 ст. 10 Статуту територіальної громади м. Дніпропетровська).

З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 року.

Міський голова 18.02.2011 р. звернувся до Відповідача, як орендаря земельної ділянки комунальної власності у м. Дніпропетровську (лист від 18.02.2011 №7/22-185 «Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства»), з пропозицією привести договір оренди землі, укладений з Відповідачем, у відповідність до вимог Податкового кодексу України та Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 №216/8. Пропозиція міського голови була неодноразово опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета "Наше Місто" від 22.02.2011р. № 26 (3306) та 11.02.2012р.) в офіційному повідомленні. Відповідно до повідомлення, Відповідачу необхідно було у двотижневий строк з моменту опублікування повідомлення звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору. Проте у строк, визначений повідомленням, Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, додатковий договір сторонами не був підписаний.

Відповідач у запереченні на позов повідомив суд, що позов заявлено до неналежного відповідача. На момент подання позовної заяви ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ» не існує, оскільки згідно вимог закону України «Про акціонерні товариства» з вересня 2011 року в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА «А.В.К.» М. ДНІПРОПЕТРОВСЬК».

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для

нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати залежить від грошової оцінки земельного ділянки тільки при укладанні цивільно - правових угод ( договору оренди). Після укладання договору оренди відносини між сторонами договору регулюються договором оренди та Законом України «Про оренду землі».

Згідно з умовами Договору оренди землі від 02.06.2000 року, посвідченого 02.06.2000 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. по реєстру № 486 , пункт 3.3 «умови договору оренди щодо розміру орендної плати можуть переглядатись за згодою сторін», а відповідно пункту 8.1 вищевказаного договору «зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін».

Відповідач вважає, що Орендодавець не має права вимагати від Орендаря збільшення орендної плати в разі зміни нормативної вартості земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 116, 121 Бюджетного кодексу України, бюджетним правопорушенням визнається правопорушення недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання розгляду, затвердження, внесення змін виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року за № 309-ІУ внесено зміни до ч.ч.4,5 ст.21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 % їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв"язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність.

Ст.288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об"єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об"єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі),

- 3 % нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розміром; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 % нормативної грошової оцінки.

Встановлення ст.288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що і договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, правочин спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в такій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору. За таких обставин спір щодо зміни умов договору підлягає вирішенню в суді.

Відповідно до Податкового кодексу України (ст. 288.5) розмір орендної плати встановлюється у договорі, але річна сума платежу для інших категорій земель (крім земель сільськогосподарського призначення) не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.3 ст.653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов"язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Тобто, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив правомірність позовних вимог, в зв"язку з чим позов підлягає задоволенню. Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі підлягають віднесенню на Відповідача.

Керуючись викладеним, ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Внести зміни до п.1.4. Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2000 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним

товариством «Кондитерською фабрикою «А.В.К.» м. Дніпропетровськ», посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 486 та в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за №167 від 02.06.2000 року, виклавши його у наступній редакції:

«п. 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2013 року становить 14 613 120 грн. 90 коп.».

Внести зміни до п.3.1. Договору оренди земельної ділянки від 02.06.2000 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Кондитерською фабрикою «Л.В.К.» м. Дніпропетровськ», посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №486. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за №167 від 02.06.2000 року, виклавши його у наступній редакції:

«п.3.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 438 393 грн. 63 коп., не с сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом.».

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м.Дніпропетровськ (49051, м.Дніпропетровськ, вул.Журналістів,11, код ЄДРПОУ 00373882) судовий збір в сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) в доход Державного бюджету України (Одержувач: Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська; ЄДРПОУ 37989269, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПО суду 03499891).

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2013р.

Суддя М.М. Боділовська