ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 5011-51/9840-2012 08.04.13
За позовом Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр 1»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -
1) Приватне підприємство «Будмаш»
2) Національна академія Служби безпеки України
про стягнення 1 047 227,90 грн.
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Івченко А.М.
Гулевець О.В.
Представники:
від позивача: Шевчук В.В.
від відповідача: Підгірняк В.П.
від третьої особи 1: не з'явились
від третьої особи 2: Ярута О.О.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр 1» про стягнення 1 047 227, 90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов угоди № 60 про продовження інвестування будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло у місті Києва в частині відшкодування документально підтверджених витрат позивача, понесених останнім в процесі будівництва об'єкта, а саме, платежів за оренду земельної ділянки по проспекту Перемоги, 131 у Святошинському районі міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 року порушено провадження у даній справі, залучено до участі у розгляд справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство «Будмаш»; справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.08.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/9840-2012.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 р. визначено склад суду для розгляду справи № 5011-51/9840-2012 - Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С. та Любченко М.О.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що свої зобов'язання за договором стосовно будівництва об'єкту відповідач виконав ще у грудні 2008 року, ввівши об'єкт в експлуатацію, а на протязі 2006-2011 років жодних документально підтверджених вимог позивача щодо перерахування йому коштів за понесені витрати в процесі будівництва до відповідача не надходило, а тому до всіх вимог Служби безпеки України необхідно застосувати позовну давність, оскільки будівництво об'єкту завершено понад три роки тому.
Позивач подав письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що Служба безпеки України є головним розпорядником бюджетних коштів, а Національна академія Служби безпеки України є розпорядником коштів нижчого рівня, у зв'язку з чим Службою безпеки України здійснюються видатки по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками, що перебувають як в користуванні позивача, так і його регіональних органів, закладів, установ.
Склад суду у даній справі змінювався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013р. залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національну академію Служби безпеки України.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. доручено здійснювати розгляд справи № 5011-51/9840-2012 колегії суддів у наступному складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Івченко А.М. та Гулевець О.В.
Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
25.03.2013 р. розгляд справи № 5011-51/9840-2012 не відбувся у зв'язку з рішенням Уряду України про перенесення в Києві та Київській області робочого дня з 25.03.2013 р. на суботу 13.04.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. розгляд справи призначено на 08.04.2013 р.
У даному судовому засіданні присутні учасники провадження у справі підтримали свої позиції.
Представник третьої особи 2 на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 08.04.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київської міської ради від 11.07.2002 р. № 119/119 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» Національній академії Служби безпеки України передано у короткострокову оренду на три роки земельні ділянки загальним розміром 0, 84 га по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва.
04.10.2002 р. між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Київська міська рада на підставі рішення від 11.07.2002 р. № 119/119 зобов'язалась передати, а Національна академія Служби безпеки України - прийняти у короткострокову оренду на три роки земельні ділянки загальним розміром 0, 8151 га по пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва у межах, які перенесені в натуру (на місцевість).
04.10.2002 р. договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2091.
22.10.2002 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про що зроблено запис за № 82-6-00062 в книзі записів державної реєстрації договорів.
Рішенням Київської міської ради від 16.03.2006 р. № 283/3374 поновлено на два роки з 23.10.2005 р. договір оренди земельної ділянки від 22.10.2002 р. № 82-6-00062, укладений між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України, на підставі якого у Національної академії Служби безпеки України перебуває у користуванні земельна ділянка у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва.
27.10.2006 р. між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України укладено договір, відповідно до якого поновлено на два роки з 23.10.2005 р. договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та третьою особою 2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу 04.10.2002 р. за реєстровим № 2091 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 22.10.2002 р. № 82-6-00062.
Рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 р. № 772/2841 поновлено на 10 років з 24.10.2007 р. договір оренди земельної ділянки у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва від 22.10.2002 р. № 82-6-00062, укладений між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України.
11.10.2010 р. між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України укладено договір про поновлення на підставі рішення від 27.11.2009 р. № 772/2841 договору оренди земельної ділянки у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва від 22.10.2002 р. № 82-6-00062, укладеного між Київською міською радою та Національною академією Служби безпеки України.
21.04.2003 р. між Службою безпеки України, Приватним підприємством «Будмаш» та Кооперативом «Будова-Центр-1», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр 1», укладено угоду № 60 про продовження інвестування будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло в місті Києві, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити інвестування будівництва об'єкта загальною площею квартир 24 061, 00 кв.м., корисною площею вбудованих приміщень площею 2 094, 11 кв.м., кількістю місць підземної автостоянки - 54 та кількістю місць автостоянки - 16 з орієнтовною сумою інвестицій 77 000 000, 00 грн.
Відповідно до п. 4.2. угоди відповідач зобов'язаний забезпечити інвестування будівництва об'єкта на умовах, передбачених угодою.
Угода, відповідно до п. 7.6., набирає чинності з моменту підписання її сторонами.
Відповідно до додаткової угоди № 5-19/3-6 від 03.11.2005 р. до угоди № 60 від 21.04.2003 р. позивача передав відповідачу права та обов'язки виконання функцій замовника будівництва прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку-гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва, крім права на оренду земельної ділянки, яка надана під будівництво.
Вищевказаною додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 р. доповнено п. 4.2. угоду № 60 від 21.04.2003 р. та встановлено, що відповідач зобов'язується відшкодовувати документально підтверджені затрати позивача, понесені останнім у процесі будівництва об'єкту шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача на підставі наданих останнім розрахунків.
Як вбачається з матеріалів справи, прибудову житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло (секція літер Б, секція літер В, вбудовані офісні приміщення, підземна автостоянка, прибудовані автогаражі) в пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва прийнято в експлуатацію, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.12.2008 р. № 1764.
Як зазначає позивач, він звертався до відповідача з претензією № 19/2-954 від 05.03.2012 р. про відшкодування витрат, понесених Службою безпеки України у 2008-2012 роках по сплаті оренди земельної ділянки у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва у розмірі 925 621, 17 грн., однак відповідач відповіді на вказану претензію не надав та кошти не перерахував.
Також в матеріалах справи міститься висновок Головного управління містобудування та архітектури будівництво стосовно прибудови житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку гуртожитку із реконструкцією гуртожитку під житло у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва про відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Матеріалами справи підтверджується понесення Службою безпеки України витрат на оплату оренди земельної ділянки у розмірі 1 047 227, 90 грн., про що свідчать копії платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи та виписками по рахунку з урахуванням КЕКВ, в яких як джерело фінансування визначено бюджетну програму 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та функціонування органів системи Служби безпеки України».
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач відзначає, що відповідач, в порушення умов угоди № 60 від 21.04.2003 р. та додаткової угоди № 5-19/3-6 від 03.11.2005 р., не здійснює компенсацію витрат на оплату оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 047 227, 90 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
При цьому, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.02.2004 р. № 30 «Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт», яким витрати на оплата за оренду земельних і майнових паїв віднесено до статті «Інші прямі витрати» основної діяльності будівельної організації, що включають усі інші виробничі витрати, які не увійшли до попередніх статей і можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З метою урахування змін до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів та встановлення єдиних методичних засад формування собівартості будівельно-монтажних робіт, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.02.2004 р. № 30 затверджено Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, які встановлюють основні методичні засади формування собівартості будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та ремонтно-будівельних робіт під час спорудження нових об'єктів, розширення, добудови, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, ремонту будівель і споруд, реставрації пам'яток архітектури як підрядним, так і господарським способом. Методичні рекомендації поширюються на всі будівельні організації незалежно від форм власності і підпорядкування та їх відокремлені виробничі підрозділи (структурні одиниці), що виконують будівельно-монтажні роботи.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Методичних рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт класифікація витрат будівельної організації здійснюється з метою раціональної організації планування, бухгалтерського обліку, калькулювання та аналізу собівартості будівельно-монтажних робіт.
Пунктом 1 розділу 3 Методичних рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт передбачено, що групування витрат за елементами здійснюється з метою визначення загальних обсягів матеріальних, трудових та інших ресурсів, що використовуються будівельною організацією в операційній діяльності. Групування та облік операційних витрат за елементами застосовується будівельною організацією під час складання фінансової звітності "Звіт про фінансові результати" Витрати операційної діяльності будівельної організації групуються за такими економічними показниками: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.
Згідно з пунктом 7 Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт до статті "Інші прямі витрати" включаються усі інші виробничі витрати, які не увійшли до попередніх статей і можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою, зокрема, плата за оренду земельних і майнових паїв.
Відповідно до підпункту 2.8.7.1 пункту 2.8.7 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174 до глави 1 "Підготовки території будівництва" включається кошти на роботи і витрати, пов'язані з відведенням та освоєнням території, що забудовується. До цих робіт і витрат належать відведення земельної ділянки, видача архітектурно-планувального завдання і червоних ліній забудови, а також витрати, пов'язані з отриманням, у разі потреби, прав тимчасового користування ділянкою для організації будівельного майданчика і платою за користування цією ділянкою - кошти визначаються кошторисним розрахунком на окремий вид витрат.
Тож, виходячи з вищенаведеного, витрати понесені позивачем на оренду земельної ділянки у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва є поточними витратами позивача на будівництво об'єкту, відшкодування яких відповідач має здійснювати згідно з угодою № 60 від 21.04.2003 р. та додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 р.
Що ж до тверджень відповідача про закінчення будівництва об'єкту та здачу його в експлуатацію, суд відзначає, що матеріалами справи не підтверджується виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр 1» зобов'язань з будівництва об'єкту у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва у повному обсязі, а відтак - посипання відповідача на відсутність у нього зобов'язань за угодою № 60 від 21.04.2003 р. та додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 р. визнаються судом необґрунтованими.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом норм Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для сторін та підлягають виконанню у визначений договором строк.
Стосовно тверджень відповідача про необхідність відмови в позові з підстав пропущення позивачем позовної давності, суд відзначає, що виходячи з періоду понесення Службою безпеки України витрат на орендну земельної ділянки у пров. Лабораторному, 6 у Печерському районі міста Києва, відшкодування яких за угодою № 60 від 21.04.2003 р. та додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 р. покладено на відповідача, суд дійшов висновку, що позовна давність у даному випадку не сплила, а відтак - відсутні підстави для відмови у позові відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України.
Таким чином, вищезазначеним у повній мірі спростовуються заперечення відповідача.
Тож, приймаючи до уваги, що витрати позивача на оплату оренди землі на загальну суму 1 047 227, 90 грн. документально підтверджуються, враховуючи зобов'язання відповідача за угодою № 60 від 21.04.2003 р. та додатковою угодою № 5-19/3-6 від 03.11.2005 р., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та про задоволення позову у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Служби безпеки України задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Центр 1» (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 21, код ЄДРПОУ 16285329), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Служби безпеки України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 20001303) грошові кошти у розмірі 1 047 227, 90 (один мільйон сорок сім тисяч двісті двадцять сім тисяч грн. 90 коп.) грн. та 20 944, 56 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 56 коп.) грн. - судового збору.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 13.04.2013 р.
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Івченко А.М.
Гулевець О.В.
Судебное решение № 30724011, Господарський суд м. Києва было принято 08.04.2013. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 5011-51/9840-2012. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: