№ 30711208, 08.04.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 квітня 2013 р. Справа № 802/889/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Побережської В.В.

представника позивача: Норика М.В.

представника відповідача: Мельник А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Пос-Майстер"

до: Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Пос-Майстер" з адміністративним позовом до Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю висновку податкового органу щодо виявлених порушень дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість позивачем при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Мол-Сервіс" за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини. Окремо зазначив, що всі операції позивача з придбання рекламних послуг носять реальний товарний характер, що підтверджено наданими до податкового обліку належним чином оформленими первинними документами, всі договори укладені між позивачем та його контрагентом завірені підписами відповідальних осіб та скріплені печатками. Крім того податковим органом не було витребувано жодних документів від приватного підприємства "Пос-Майстер" необхідних для проведення перевірки останнього, а висновки викладені в акті перевірки позивача грунтуються на матеріалах перевірки, які були зроблені працівниками Рокитнянської МДПІ при перевірці товариства з обмеженою відповідальністю "Молл-Сервіс". Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях інспектора, який проводив перевірку.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на письмові заперечення /т. 2, а.с.9-13/ та просила суд відмовити у його задоволені. Окремо зазначила, що всі первинні документи надані позивачем до перевірки містять значні недоліки та не підтверджують факт придбання у його контрагента рекламних послуг. Крім того податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Молл-Сервіс" виписані від імені особи, яка не має ніякого відношення до діяльності даного товариства. Також реальність господарських операцій між приватним підприємством "Пос-Майстер" та товариством з обмеженою відповідальністю "Молл-Сервіс" спростовується відсутністю у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, товариство не знаходиться за юридичною адресою, а також відсутні інші докази реального виконання господарських операцій..

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, в зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника Барської МДПІ № 456 від 01.10.2012 року працівниками податкової інспекції проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства "Пос-Майстер" (далі - ПП "Пос-Майстер") терміном два робочих дні з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Молл-Сервіс" (далі - ТОВ "Молл-Сервіс").

Результати перевірки оформлено актом № 1034/22/36318479 від 08.10.2012 року /т. 1, а.с. 40-60/, згідно якого встановлено порушення вимог:

- п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6., ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 69885,64 грн., з яких основний платіж на суму 55908,51 грн. в тому числі за липень 2011 року в сумі 24643,72 грн., за серпень 2011 року в сумі 4096,67 грн., за вересень 2011 року в сумі 14420,80 грн., за жовтень 2011 року в сумі 12747,32 грн. та штрафна санкція на суму 13977,13 грн.

Враховуючи виявлені порушення, Барською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642300 від 31.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 69885,64 грн., з яких основний платіж на суму 55908,51 грн. в тому числі за липень 2011 року в сумі 24643,72 грн., за серпень 2011 року в сумі 4096,67 грн., за вересень 2011 року в сумі 14420,80 грн., за жовтень 2011 року в сумі 12747,32 грн. та штрафна санкція на суму 13977,13 грн.

19.10.2012 року позивачем на адресу відповідача направлено заперечення за № 2301/10 на акт перевірки № 1034/22/36318479 від 08.10.2012 року, проте згідно листа Барської МДПІ № 7875/22 від 26.10.2012 року заперечення залишено без задоволення /т. 1, а.с.61-92/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПП "Пос-Майстер" подало 14.11.2012 року до ДПІ у Вінницькій області скаргу на акт / т.1, а.с.93-112/.

За результатами розгляду скарги ДПІ у Вінницькій області на адресу підприємства надіслано рішення про результати розгляду первинної скарги вих. № 21424/10-02-11 від 29.12.2012 року /т. 1, а.с.113-119/, в якому зазначено, що податкове повідомлення-рішення Барської МДПІ від 31.10.2011 року № 0000642300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69885,64 грн., в тому числі за основним платежем на суму 55908,57 грн. та за штрафними санкціями на суму 13977,13 грн. залишено без змін, а первинну скаргу ПП "Пос-Майстер" без задоволення.

29.01.2013 року позивачем подано до ДПС України скаргу за № 1410/6/10-2115 на акт перевірки /т.1, а.с.120-140/.

01.02.2013 року на адресу ПП "Пос-Майстер" надійшло рішення про результати розгляду скарги від 29.01.2013 року № 1410/6/10-2115, де повідомлено, що ДПС України залишає без змін податкове повідомлення-рішення Барської МДПІ від 31.10.2012 року № 0000642300 та рішення прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення /т. 1, а.с.141-145/. Дане податкове повідомлення-рішення податкового органу одночасно є предметом оскарження у даній справі.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що між ПП "Пос-Майстер" та ТОВ "Молл-Сервіс" були укладені наступні договори підряду: № 7 від 07.07.2011 року, № 8 від 07.07.2011 року, № 11 від 26.07.2011 року, № 12 від 26.07.2011 року, № 13 від 26.07.2011 року, № 14 від 25.08.2011 року, № 16 від 02.09.2011 року, № 23 від 26.09.2011 року, № 28 від 24.10.2011 року, згідно яких ПП "Пос-Майстер" (замовник) доручає, а ТОВ "Молл-Сервіс" (підрядник) приймає на себе комплекс робіт по виготовленню світлової вивіски "VIANOR" /т. 1, а.с. 202-225/.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України чітко визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та акта перевірки на виконання зазначених вище договорів позивачем надано ряд документів, які підтверджують їх виконання, зокрема: податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення /т. 1, а.с. 202-249, т. 2, а.с. 65-79/.

Крім того позиція податкового органу з приводу того, що господарська операція по виготовленню світлових вивісок "VIANOR" є безтоварною, оскільки в податкових накладних наявний лише підпис особи яка її виписувала без зазначення призвіща, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка відповідальна за проведення даної господарської операції, а також те, що нумерація накладних виписаних на адресу ПП "Пос-Майстер" не відповідає Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а акти здачі-прийняття робіт не містять інформації про зміст і обсяг господарської операції не приймається судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів, зокрема у паперовому вигляді.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Пунктом 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1002 передбачено особливості заповнення деяких граф розділу I Реєстру. Так, у графі 1 записується порядковий номер податкової накладної (порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної). У графі 2 вказується дата виписки податкової накладної. У графі 3 вказується порядковий номер податкової накладної, що відповідає номеру з графи 1, номер розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної). У разі якщо платником здійснюються експортні операції, у графі 3 проставляється номер ВМД.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послу, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому згідно п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже з вказаних норм законодавства слідує, що податкова накладна оформлюється саме платником податку який здійснює надання товарів/послуг, а не їх придбання. Крім того, як зазначає позивач ПП "Пос-Майстер" виступала особою, яка здійснювала придбання товарів/послуг, відтак не виписувала податкові накладні, а отримувала їх з власної ініціативи.

Тобто порушення порядку оформлення податкової накладної є порушенням, що допущене контрагентами позивача, а не порушенням платника податків (позивача у справі) податкової дисципліни. Відтак, недоліки у оформленні цих первинних документів не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником права на податкову вигоду.

Крім того, як вбачається, податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, містять підпис уповноваженої особи та належним чином скріплені печаткою товариства. В той же час акт перевірки не містить жодних зауважень, щодо відсутності статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Що стосується актів здачі-прийняття робіт, як вбачається з матеріалів справи, останні підписанні уповноваженими особами сторін, скріпленні печатками, із зазначенням дати, вартості виконаних робіт, типу роботи із зазначенням адреси виконання та номеру договору на підставі якого здійснювалось виконання таких робіт.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Частиною1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені вимоги також визначені п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. року № 88.

Тобто пред'явлені та долучені до матеріалів справи документи (договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення) є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повністю підтверджують факт здійснення господарської операції по придбанню послуг з виготовлення світлових вивісок ПП "Пос-Майстер" у свого контрагента.

Також про фактичність господарських операцій по виготовлення світлових вивісок свідчить їх матеріалізованість та використання ПП "Пос-Майстер" у своїй господарській діяльності.

За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість тверджень перевіряючих інспекторів щодо безтоварності господарської операції з придбання послуг по виготовленню світлових вивісок у ТОВ "Молл-Сервіс" та як наслідок неправомірність включення сум податку сплаченого у зв'язку з придбанням вказаних товарів/послуг до податкового кредиту.

Не знайшли також підтвердження в ході судового розгляду посилання відповідача у акті перевірки на безтоварність операцій між ПП "Пос-Майстер" та ТОВ "Молл-Сервіс" в зв'язку з встановленням на підставі акту перевірки Рокитнянської МДПІ факту відсутності у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також відсутністю вказаного контрагента за місцем його знаходження.

Статтею 86 ПК України визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (далі - Порядок № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, як вбачається з акту перевірки, висновки викладені в ньому зроблені не на підставі проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків ПП "Пос-Майстер", а на підставі акту Рокитянської МДПІ № 27/2-37433290 від 27.12.2011 року та документів, які були використанні при його складанні при перевірці ТОВ "Молл-Сервіс".

Крім того, згідно довідки /т. 2, а.с.83-84/ ТОВ "Молл-Сервіс" укладало договори на виконання робіт і з іншими контрагентами, знаходилось на податковому обліку, його свідоцтво про державну реєстрацію на час здійснення вказаної господарської операції анульоване не було, нараховувало та сплачувало податок з прибутку підприємств та з ПДВ, мало штатну кількість працівників 7 чоловік. Тобто на момент укладення договорів між позивачем та його контрагентом, останній мав необхідний обсяг правосуб'єктності для здійснення таких операцій.

Так, факти порушення податкового законодавства можуть встановлюватися податковим органом виключно у спосіб, передбачений законодавством, тобто органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином суд вважає запис відповідача про те що ТОВ "Молл-Сервіс" відсутній за місцем його знаходження, а також, що у товариства відсутній персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби припущенням податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.

Також судом не береться до уваги посилання відповідача про недійсність податкових накладних, в зв'язку з тим, що вони виписані від імені особи (керівника) контрагента, яка не має ніякого відношення до діяльності даного товариства, оскільки, як вбачається з довідки з ЄДРПОУ № 361821, ТОВ "Молл-Сервіс" на момент здійснення господарських операцій керівником товариства був ОСОБА_3

Крім того, суд звертає увагу, що чинним законодавством України не передбачено здійснення позивачем перевірки законності/не законності господарської діяльності свого контрагента, а також законності/не законності його реєстрації у відповідних органах.

Що стосується викладених в акті перевірки тверджень відповідача про те, що договори про надання послуг по виготовленню рекламних вивісок укладені між ПП "Пос-Майстер" та ТОВ "Молл-Сервіс" є нікчемними, а операції, які здійснювалися по перерахуванню коштів на його виконання є безтоварними, та здійснювались з метою отримання податкової вигоди не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність встановлена саме законом, а не актами, які б факти в ньому не були відображені. Вказані ж в акті твердження з цього приводу є суто суб'єктивною думкою податкового інспектора.

Відповідачем не доведено наявності мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним. Разом з тим відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності робіт та послуг, які економічно необхідні для виконання такого договору, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності позивачем та його контрагентом, що є тільки припущенням.

Разом з тим посилання відповідача на ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного Кодексу України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового Кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними або нікчемними.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій спрямованих на отримання послуг по виготовленню світлових вивісок, оскільки правочини з ТОВ "Молл-Сервіс", а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

З урахуванням викладеного, висновки, що знайшли відображення у акті перевірки № 1034/22/36318479 від 08.10.2012 року є не обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. З наведених вище обставин та документів вбачається реальне здійснення господарських операцій, що спростовує твердження податкового органу про безтоварність господарської операції щодо придбання послуг по виготовленню світлових вивісок. Окрім того, надані до податкового обліку документи мають всі необхідні реквізити первинного документи, обов'язковість яких передбачена чинним законодавством.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні позивачем надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення податкового органу прийняте з порушенням норм законодавства України. В той же час відповідач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Барської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000642300 від 31.10.2012 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович