№ 30697486, 16.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/1432/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області 21 березня 2013 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в розмірі 4 010 грн. 30 коп., за 2012 рік в розмірі 4 572 грн. 42 коп.

В обґрунтування даних вимог позивач посилався на те, що відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1, у встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" порядок та строк, не сплатила єдиний внесок за 2011-2012 роки, за особовим рахунком останньої утворилася заборгованість, вимогу про стягнення якої заявлено в даному позові.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 15 квітня 2013 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в УПФ України в Карлівському районі Полтавської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, реєстраційний номер 1607033191 /а.с. 8, 31/.

Відповідачем 02 квітня 2012 року до УПФ України в Карлівському районі Полтавської області подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок) за 2011 рік, у таблиці 2 якого страхувальником самостійно визначено суму внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті, в розмірі 4 010 грн. 30 коп. /а.с. 33-34/.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 04 лютого 2013 подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок) за 2012 рік, у таблиці 2 якого страхувальником самостійно визначено суму внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті, в розмірі 4 572 грн. 42 коп. /а.с. 35-36/.

Однак відповідачем вказану суму єдиного внеску в добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення недоїмки.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог в даній частині, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289.

Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як визначено пунктами 4, 5 частини першої статті 1 зазначеного Закону, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з частиною одинадцятою статті 8 вищевказаного Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.

У відповідності до пункту 3.2. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1014/18309 (в редакції, чинній відносно обов'язку відповідача нарахувати та сплатити єдиний внесок за 2011 рік), ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Вказаною нормою Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в редакції постанови Пенсійного Фонду України від 10 грудня 2012 року №24-1 визначено, що ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

За змістом статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року №2857-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2011 року становила 941 гривня, з 1 квітня 2011 року - 960 гривень, з 1 жовтня 2011 року - 985 гривень, з 1 грудня 2011 року - 1004 гривні.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року №4282-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2012 року становила 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

На виконання вищезазначених приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 02 квітня 2012 року та 04 лютого 2013 року подано до УПФ України в Карлівському районі Полтавської області звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок) за 2011-2012 роки, в яких самостійно визначено до сплати суми єдиного внеску в розмірі 4 010 грн. 30 коп. та 4 572 грн. 42 коп. відповідно /а.с. 33-34, 35-36/.

В силу положень абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України від 18 вересня 2012 року №5292-VI "Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"") платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

Частиною дванадцятою статті 9 вказаного Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Однак, відповідачем суму єдиного внеску за 2011-2012 роки добровільно не сплачено, у зв'язку з чим за особовим рахунком ФО-П ОСОБА_1 утворилася заборгованість з його сплати в розмірі 8 582 грн. 72 коп. /а.с. 32/.

На виконання вимог частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" УПФ України в Карлівському районі Полтавської області сформовано та вручено платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу від 04 лютого 2013 року №Ф 159/У /а.с. 9/. Докази оскарження зазначеної вимоги до органів Пенсійного фонду України або до суду в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, відповідно до картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за останньою рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 8 582 грн. 72 коп. /а.с. 32/.

Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати недоїмки суду не надав.

Разом з тим, наявність у ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012 роки підтверджується витягом з картки особового рахунку платника єдиного внеску /а.с. 32/.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 39500) на користь управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22534587; вул. Леніна, 81, м. Карлівка, Полтавська область, 39500) недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012 роки в розмірі 8 582 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві) гривні 72 (сімдесят дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба