№ 30674208, 10.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 5015/3806/12 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Метал Холдинг Львів"

на рішення господарського суду Львівської області від

03.01.2013 р. та постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 05.02.2013 р.

у справі № 5015/3806/12 господарського суду Львівської області

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України

"Львівський завод збірних конструкцій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдинг

Львів"

про стягнення 53 894,07 грн.

за участю представників:

ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій" - Баліцький О.І.;

ТОВ "Метал Холдинг Львів" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Державне підприємство Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдинг Львів" 53 894,07 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що:

- на підставі проведених конкурсних торгів щодо державних закупівель та відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" між сторонами у справі укладений договір на закупівлю товару № 07 від 15.03.2010 р.;

- на підставі умов вказаного договору відповідачем поставлено металопрокат, а позивачем перераховано кошти в розмірі, більшому ніж передбачено тендерною документацією;

- в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності позивача Державною фінансовою інспекцією у Львівській області встановлений факт завищення вартості металопрокату згідно укладеного договору;

- на підставі зазначеного, позивач просить повернути безпідставно отримані відповідачем кошти (т.1 а.с.2-8).

Відповідач у справі - ТОВ "Метал Холдинг Львів" у відзиві на позовну заяву заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що вартість металопрокату умовами договору не визначена (т.1 а.с.75-76).

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.01.2013 р. позов задоволено повністю (т.2 а.с.93-97).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оплачено завищену вартість поставленого металопрокату на суму 53 894,07 грн., отже, на підставі ст. 1212 ЦК України, з відповідача підлягає стягненню вказана сума.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р. рішення господарського суду Львівської області від 03.01.2013 р. залишено без змін (т.2 а.с.119-124).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Метал Холдинг Львів" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права (т.2 а.с.140-142).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 53 894,07 грн., які сплачені за поставлений товар згідно договору № 07 від 15.03.2010 р.

Відповідна вимога позивача мотивована тим, що ним оплачено завищену вартість поставленого відповідачем металопрокату на суму 53 894,07 грн., що встановлено в акті Державною фінансовою інспекцією у Львівській області від 12.06.2012 р. № 05-21/10.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно виходив з того, що у позивача відсутній обов'язок оплачувати завищену вартість поставленого відповідачем металопрокату.

Так, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Вирішуючи спір у даній справі по суті, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

На підставі проведених конкурсних торгів 15.03.2010 р. між сторонами у справі укладено договір на закупівлю товару № 17, згідно умов якого відповідач зобов'язався передавати у власність позивача прокат сортовий для армування залізобетонних виробів в кількості 96 тн., а позивач - оплатити його на умовах даного договору.

При цьому, судами встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата поставленого за таким договором металопрокату.

Висновку про безпідставність набуття відповідних коштів, суди дійшли з огляду на наступне.

Так, згідно п. 2.1 договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України. При цьому, ціна товарів може змінюватись, якщо зміна ціни відбувається у бік зменшення (п. 2.2.1).

Виконуючи умови договору позивач оплатив грошові кошти відповідачу за отриманий товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Проте, як вбачається із видаткових накладних на поставку товару, ціна на вказану продукцію завищена та не відповідає ціні, яка була надана відповідачем у тендерній ціновій пропозиції. Різниця між ціною, передбаченою тендерною документацією, та ціною, за якою продукція була поставлена, становить 53 894,07 грн.

Разом з цим, згідно п. 84 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. При цьому, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від умов тендерної пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватись після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм.

Згідно зазначеної постанови ціна тендерної пропозиції учасника -переможця процедури закупівлі безпосередньо повинна відповідати умовам договору, укладеного з відповідачем. Ціна товарів може змінюватись лише тоді, якщо зміна ціни відбувається у бік зменшення (п. 2.2.1 договору №17).

Суди правомірно не прийняли до уваги твердження скаржника про те, що продукція поставлялась на умовах іншого договору - № 020/10, оскільки доказів укладення між сторонами письмового договору № 020/10 відповідач не надав. Крім того, продукція, вказана у видаткових накладних, відповідає предмету закупівлі проведеного тендеру та предмету укладеного між сторонами 15.03.2012 р. договору № 17. Видаткові накладні видавались відповідачем також в період дії договору - з квітня по грудень 2010 року.

Факт порушення з боку відповідача тендерної документації, умов договору, які призвели до матеріальних втрат позивачем встановлений і в акті ревізії від 12.06.2012 р.

Загальна сума завищення вартості поставленої продукції, як встановлено судами, складає 53 894,07 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивачем оплачено завищену вартість поставленого металопрокату на суму 53 894,07 грн., отже, відповідач утримує грошові кошти у вказаному розмірі безпідставно і має повернути їх позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

Отже, підстав для зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 03.01.2013 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р., у справі № 5015/3806/12 господарського суду Львівської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдинг Львів" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.