Приговор № 30673735, 04.04.2013, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Справа № 1904/1031/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р.

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої судді Козяр Л.В.

при секретарі Перцовій В.В.

з участю прокурора Савки М.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3 -ОСОБА_4

адвоката-захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Гусятин кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, з вищою освітою, уродженця та жителя АДРЕСА_1, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого водієм у приватного підприємця, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудній вчинив злочин при слідуючих обставинах: 14 лютого 2011 року близько 17 год. водій ОСОБА_6 керував технічно - справним рейсовим автобусом "Богдан А09201" із реєстраційним н\з НОМЕР_2 та рухався за маршрутом «Тернопіль - Гусятин» по автодорозі «Тернопіль - Скалат - Жванець», в напрямку до м. Гусятин, із швидкістю близько 30-40 км\год.

Рухаючись вказаною дорогою на вул. М.Кривоноса в м. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області. ОСОБА_6 в порушенні вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 11.2 та 11.3 ПДР України, не був уважним та як наслідок не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, змінив напрямок свого руху не переконавшись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на смугу зустрічного руху, виїзд на яку можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, чим створив небезпеку для руху автомобілю «HYUNDAI H 100 D» р.н. НОМЕР_3, який під керуванням водія ОСОБА_3 маючи перевагу у русі рухався в зустрічному напрямку. Уникаючи зіткнення із автобусом, водій ОСОБА_3 з'їхав за межі проїзної частини дороги та допустив зіткнення автомобіля із металевим огородженням мосту.

Внаслідок викладеного і в порушенні вимог п. 1.5 ПДР України водій ОСОБА_6, який не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Під час ДТП пасажири та водій автомобіля «HYUNDAI H 100 D» р.н. НОМЕР_3 отримали тілесні ушкодження:

-ОСОБА_2 отримала травму лівої гомілки у вигляді відкритого перелому тіл велико- і малогомілкової кісток у середній третині, рани її передньої поверхні і

синця, яка згідно висновку експерта №501 судово-медичної експертизи, за ознакою

небезпеки для життя належить до тяжких тілесних ушкоджень, визнана інвалідом 3 групи.

-ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця у лівому підребер'ї, садна на переднє-внутрішній поверхні правого коліна, значних розмірів рани лівої ноги, що поширювалась від заднє-внутрішньої поверхні нижньої третини гомілки із відшаруванням шкірно-підшкірного клаптя та утворенням кишені на задній поверхні кінцівки, переломів діалізів (тіл) лівих великогомілкової кістки у середній третині та малогомілкової кістки у верхній третині, які були відкритими за рахунок вищеописаної рани та ушкодження медіальної (внутрішньої) групи м'язів гомілки, які згідно висновку експерта №621 судово-медичної експертизи належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, визнана інвалідом 2 групи.

-ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів зовнішнього виростка і верхньої третини тіла правої великогомілкової кістки та синець і садно лобової ділянки голови зліва, які згідно висновку експерта №529 судово-медичної експертизи не були небезпечними для життя та за тривалістю (більше 21 день) розладу здоров'я належать до середньої тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 10.1, 11.2 та 11.3 ПДР України перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, спричиненням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_3 та пошкодження автомобіля ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_6 свою вину в пред»явленому йому обвинуваченні не визнає і пояснив, що 14 лютого 2011 року близько 17 години він керував автобусом «Богдан А09201» р.н. НОМЕР_2 та рухався за маршрутом «Тернопіль - Гусятин». У цей час на вулиці ще було досить світло, транспортні засоби рухались без увімкнених освітлювальних приладів. Проїзна частина дороги була слизькою, не обробленою протиожеледними засобами, однак сніг лежав тільки по її краях.

Рухаючись у вказаному напрямку він проїжджав дорогою в селищі Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області та побачив, що із-за повороту, який є значно далі в його напрямку праворуч, а для зустрічного напрямку ліворуч, виїхав автомобіль, як в подальшому він бачив - «HYUNDAI H 100 D» р.н. НОМЕР_3. В той момент, коли транспортні засоби розминались, то він особливої уваги на цей зустрічний автомобіль не звертав, оскільки той проїхав повз автобус як звичайний будь який зустрічний транспорт. Кожен рухався по своїй смузі руху. Відразу після роз'їзду він в дзеркало заднього виду побачив, що легковий автомобіль втратив керованість та виїхав на праве узбіччя і тоді ж різко зупинився. В той же момент, після побаченого він відразу зупинив автобус та вийшов, щоб подивитись що трапилось. По траєкторії руху автомобіля та різкій зупинці він запідозрив, що можливо водію автомобіля потрібна допомога. В ту мить він відчинив двері автобуса то почув сильний звук двигуна цього автомобіля і тоді ж попрямував до нього. Підходячи до автомобіля побачив, що автомобіль зіткнувся із металевим відбійником, що встановлений з правого боку від дороги в напрямку до м. Тернополя. Двигун працював і з нього бризкало мастило на кузов автомобіля та людей, що знаходились в середині. Далі на місце пригоди пасажири автобуса викликали швидку допомогу та міліцію. Він разом із кимось із пасажирів намагався допомогти людям в автомобілі як міг. На автомобілі швидкої дівчат та водія доправили до лікарні. Він знаходився на місці пригоди до приїзду працівників міліції та бачив, що останні проводили огляд місця події. Крім цього працівники міліції оглянули його автобус. На час пригоди в автобусі знаходилось близько восьми пасажирів. ОСОБА_3 говорив, що він виїхав на зустрічну смугу руху і внаслідок цього він з'їхав з дороги. Роздільної смуги на дорозі не було видно, не розминався з іншим транспортом. Просить виправдати його, відмовити в задоволенні цивільних позовів та не застосовувати до нього Закон України «Про амністію у 2011 році».

Хоч підсудній ОСОБА_6 і не визнає своєї вини у скоєному злочині, його винність повністю доведена в судовому засіданні показаннями потерпілих, свідків, висновками експертиз та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 14 лютого 2011 року близько 17 години він керував автомобілем «HYUNDAI H 100 D» р.н.НОМЕР_3 та з шістьма пасажирами в салоні рухався дорогою в смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області, у напрямку від смт. Гусятин до м. Тернополя. Саме у вказаний час він проїхав поворот ліворуч та рухався дорогою на спуск. Оскільки дорога була слизькою, швидкість автомобіля становила близько 50 км\год. По середині проїзна частина дороги була мокрою, без снігу, а з боків дорога була засніжена та зледеніла. На вулиці ще була світла пора доби. Вів автомобіль він смугою свого напрямку на відстані близько 30 см від умовної осьової лінії. При цьому праві та ліві колеса автомобіля рухались по чистому від снігу та льоду асфальтному покритті. Рухаючись на спуск, який є досить значним, він побачив, що по зустрічній смузі руху, йому на зустріч, рухається маршрутний автобус «Богдан» жовтого кольору. Автобус рухався також по своїй смузі руху, приблизно на аналогічній відстані від умовної осьової лінії. Швидкість автобуса була близько 30-50 км\год. Жодних інших транспортних засобів ні в попутному з ним напрямку ні в напрямку руху автобуса не було. Далі, коли керований ним автомобіль та зустрічний автобус зблизились, він раптово для себе, виявив, що автобус змінив напрямок свого руху та пересікши умовну осьову лінію почав рухатись просто на його автомобіль. В ту ж мить він натиснув на гальма, однак відчув, що автомобіль швидкості руху не зменшує та зупинитись до автобуса не зможе. Розуміючи це він скерував кермо автомобіля в бік правого узбіччя та продовжував гальмувати. Таким чином йому вдалось уникнути зіткнення із автобусом, однак після роз'їзду із ним автомобіль втратив керованість, оскільки рухався по засніженому та вкритому льодом покриттю. Таким чином автомобіль в некерованому стані продовжував рух та в подальшому зіткнувся із металевою огорожею, що встановлена з правого боку від дороги. Під час роз'їзду контакту між транспортними засобами не відбулось. Внаслідок ДТП він та двоє дівчат, які знаходились в автомобілі отримали тілесні ушкодження. Вважає повністю винним в даній пригоді водія автобуса, який з невідомої йому причини, можливо просто відволікся від керування автобусом, виїхав на смугу його напрямку на такій відстані перед його автомобілем, коли він вже не міг нічого вдіяти іншого, окрім з'їзду на слизьке узбіччя, щоб уникнути лобового зіткнення. Якби водій автобуса не створив таким чином йому небезпеку для руху то він переконаний ДТП не відбулась би, оскільки автомобіль до зміни ним напрямку був повністю керованим. Просить цивільний позов задовільнити, стягнувши з ОСОБА_6 в його користь 11 902 грн. 27 коп. коштів затрачених на лікування, 38533,92 грн. вартість ремонтних робіт по відновленню автомобіля, 10000 грн. моральної шкоди.

Представник потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_4 просить суворо покарати підсуднього та задоволити цивільний позов ОСОБА_3, стягнувши з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_3 38533,92 грн. вартість ремонту автомобіля, 11 902 грн. 27 коп. витрат на лікування , 10 000 грн. моральної шкоди.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 14.02.2011 близько 17 години вона їхала як пасажир в автомобілі «HYUNDAI H 100 D» яким керував ОСОБА_3 Вона знаходилась на передньому сидінні поряд із водієм, а з правого боку біля неї сидів хлопець на ім'я ОСОБА_4. На другому ряді сидінь сиділо двоє хлопців - ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а на третьому ряді сидінь - ОСОБА_2 та ще один хлопець. Автомобіль рухався в напрямку до м. Тернополя. В якийсь момент вона побачила автобус «Богдан», який більшою частиною свого кузова рухався зустрічною, для нього смугою руху. В який момент автобус виїхав на зустрічну смугу руху вона не помітила, оскільки за дорогою уважно не спостерігала. Реагуючи на рух автобуса водій автомобіля скерував кермо праворуч та напевне застосував гальмування. Автомобіль почало нести тільки після того, як водій змінив напрямок його руху, уникаючи зіткнення з автобусом. Тоді водій автомобіля не зміг зупинитись та автомобіль зіткнувся із огорожею мосту. Внаслідок пригоди вона отримала тілесні ушкодження у вигляді значної травми ноги. На місці пригоди вона не чула розмов про причину ДТП, однак для неї було очевидним та зрозумілим, що ДТП трапилась виключно через виїзд автобуса на смугу їх напрямку. Просить суворо покарати підсуднього та задоволити цивільний позов, стягнувши з ОСОБА_6 в її користь 10 000 грн. матеріальної шкоди та 40 000 грн. моральної шкоди.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 дала аналогічні показання показанням потерпілої ОСОБА_1 наголосивши, що автобус рухався по зустрічній для нього смузі руху і водій автомобіля, уникаючи зіткнення з автобусом, змінив напрямок руху автомобіля в бік засніженого узбіччя, де зіткнувся із металевою огорожею на містку. Вона отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді травми ноги . Просить суворо покарати підсуднього, цивільний позов задовільнити, стягнувши з ОСОБА_6 в її користь 10 000 грн. матеріальної шкоди та 40 000 грн. моральної шкоди.

До показань ОСОБА_6 в частині того, що керований ним автобус не виїжджав на смугу зустрічного руху і він не порушував правил дорожнього руху, суд відноситься критично і не бере їх до уваги, поскільки вважає, що такі покази він дав з метою уникнути кримінальної відповідальності і спростовуються вони показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, які були послідовними та обґрунтованими з самого початку і до закінчення судового слідства та іншими доказами, зокрема,-

протоколом огляду місця події від 14.02.2011 року, де зафіксовано місце події на вул. М.Кривоноса в смт. Гримайлів, розміщення автомобіля, сліди гальмування автомобіля та параметри елементів дороги;

а.с.5 Том. 1

протоколом додаткового огляду місця події від 2.03.2011 року, де зафіксовано дорожні знаки,що встановлені та діяли в місці пригоди, серед яких дорожній знак «Крутий спуск 10%» у напрямку до м. Тернополя;

а.с.10 Том. 1

протоколом огляду транспортного засобу від 14.02.2011 року, де зафіксовані пошкодження автомобіля «HYUNDAI H 100 D» р.н. НОМЕР_3, які локалізовані в його передній частині;

а.с.14 Том. 1

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 21.04.2011 року, де зафіксовані показання ОСОБА_3, які він дав на місці пригоди, вказав як рухались транспортні засоби, місце виїзду автобуса на зустрічну смугу руху та місце зміни напрямку його автомобіля в момент небезпеки для руху;

а.с.94 Том. 1

протоколом очної ставки від 18.04.2011 року, де зафіксовані показання ОСОБА_3 про те, що автобус виїхав на смугу зустрічного руху, чим створив йому небезпеку для руху, які він дав в присутності ОСОБА_6

а.с.85 Том. 1

протоколом очної ставки від 26.03.2012 року, де зафіксовані показання ОСОБА_2 про те, що автобус виїхав на смугу зустрічного руху, які вона дала в присутності ОСОБА_6

а.с. 145 Том. 2

протоколом очної ставки від 26.03.2012 року, де зафіксовані показання ОСОБА_1 про те, що автобус виїхав на смугу зустрічного руху, які вона дала в присутності ОСОБА_6

а.с. 149 Том. 2

протоколом відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_2, де зафіксовані її показання, які вона дала на місці пригоди, показала місце виявлення нею автобуса, який рухався по смузі зустрічного руху.

а.с. 151 Том. 2

протоколом відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_1, де зафіксовані її показання, які вона дала на місці пригоди, показала місце виявлення нею автобуса, який рухався по смузі зустрічного руху.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9, які аналогічні показанням потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2. Серед іншого повідомив, що дійсно автобус виїхав на смугу зустрічного напрямку і якби ОСОБА_3 не змінив напрямку руху автомобіля, то зіткнення між автобусом та автомобілем було б не минуче. Він сидів на передньому сидінні із дівчиною, далі в салоні автомобіля сиділа ще одна дівчина і хлопець. На вулиці було світло і транспортні засоби рухалися без освітлення.

а.с.44 Том.1

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який показав, що 14 лютого 2011 року близько 17 год. він разом з іншими їхав як пасажир в автомобілі «HYUNDAI H 100 D»». Вони повертались з Хмельницької області, де всі працювали, а саме намагались продати громадянам промислові товари (праски та масажери). Рухаючись в м. Гримайлів він за дорогою не спостерігав та в один момент відчув крик та удар. Тоді сторонні люди допомогли вибратись всім з автомобіля. Далі на місце пригоди приїхали працівники міліції та швидкої допомоги. На автомобілі швидкої він дістався до м. Тернополя. Він був оглянутий лікарями та оскільки жодних переломів не отримав , а тільки мав декілька синців і забоїв, які пройшли самі собою, а тому на лікуванні не перебував. Якою була причина пригоди він не знає, однак дорогою в автомобілі швидкої допомоги він чув, що водій автомобіля пояснював, що дорогу йому перегородив автобус. Також, це чув від ОСОБА_11 На час пригоди дорога була слизькою та водій їхав не швидко.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який пояснив, що 14.02.2011 року він їхав в автомобілі, яким керував ОСОБА_3 з смт. Гусятин в м.Тернопіль. Дорогою він задрімав. Проснувся від удару автомобіля і побачив, що відбулося зіткнення автомобіля з металевою огорожею мосту. Це сталося в селищі Гримайлів. Побачив, що травмувалися водій та двоє дівчат.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив, що рухаючись в автомобілі, за дорогою не слідкував, а подивився на дорогу в той момент, коли як відчув, що автомобіль затрясся. Він побачив, що автомобіль рухається по узбіччю, вкритому снігом та льодом. Потім відбулося зіткнення автомобіля з металевою огорожею мосту. Від пасажирів, взнав, що автобус, який рухався назустріч їм, виїхав на смугу їхнього руху, створивши небезпеку для руху, і водій автомобіля, уникаючи зіткнення, змушений був з»їхати на узбіччя. Водій та двоє дівчат травмувалися.

а.с.52 Том.1

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що 14 лютого 2011 року близько 17 години він їхав як пасажир автобусом «Богдан А09201» р.н. НОМЕР_2, який рухався за маршрутом «Тернопіль - Гусятин». Близько 17 години автобус рухався по дорозі в смт. Гримайлів Гусятинського району. В цей час на вулиці ще темрява не наступила. Саме у вказаний час автобус проїхав місток, що в долині в м. Гримайлів та рухався на підйом. Швидкість автобуса була не великою. Взагалі в той час він за дорогою особливо не спостерігав, а був зайнятий своїм мобільним телефоном. Краєм зору бачив, що по зустрічній смузі руху рухається легковий автомобіль, але як він точно рухався він не помітив. Тобто уваги його до себе автомобіль не привернув. З яким точно інтервалом рухався автобус відносно краю дороги він також не зауважив. Оскільки автобус різких змін руху не робив, а тому йому здавалось, що він рухається як зазвичай. В один момент, він відчув, що автобус різко змінив напрямок руху в правий бік та зупинився на правому узбіччі. Вказаний зустрічний автомобіль на час зміни руху автобуса вже розминувся із автобусом. Як точно автобус та автомобіль роз'їхались та в якому місці він не помітив. Відразу після зупинки він побачив, що водій автобуса вибіг з автобуса та побіг кудись до заду, тобто в напрямку м.Тернополя. Тоді він подивився у дзеркало заднього вигляду, що з лівого боку на борту автобуса та побачив, що на правому узбіччі, якщо дивитись у напрямку м. Тернополя стоїть легковий автомобіль, і що водій автобуса допомагає людям вибратись із нього. Про те, що автомобіль з чимось зіткнувся він відразу не побачив, але коли вийшов та підійшов до цього автомобіля то побачив, що автомобіль зіткнувся із огорожею містка. Водій автомобіля знаходився на сидінні водія і його нога була затиснута на педалі гальм. Він разом із водієм автобуса допомагав звільнити водія автомобіля. При цьому водій перебував в шоковому стані та безпосередньо на місці пригоди нічого про обставини ДТП не розповів. Через невеликий проміжок часу двох дівчат на автомобілі швидкої доправили до лікарні, а ще пізніше, водія легкового автомобіля на попутному автомобілі, також доправили до лікарні в смт. Гримайлів. Він, оскільки навчається на медика, а тому супроводив водія автомобіля в автомобілі бус. Дорогою до лікарні він запитав у водія легковика про причину скоєння ДТП і на це той повідомив йому, що він з'їхав з дороги, оскільки автобус виїхав на зустрічну тобто на його смугу руху. Після цього він повернувся на місце пригоди та працівники міліції запросили його в якості понятого взяти участь у проведенні огляду місця події. Разом із іншим понятим він в присутності працівників міліції провели необхідні заміри. Він не може ні підтвердити ні спростувати цю причину пригоди, оскільки їдучи в автобусі займався своїми справами та на дорогу особливої уваги не звертав. Водій автобуса нічого про обставини пригоди не розповідав. На яку приблизно віддаль змістився автобус в правий бік від своєї траєкторії руху він точно вказати не може, однак він відчув, що автобус різко змінив напрямок свого руху в правий бік і зупинився на узбіччі, для того щоб не перешкоджати рух транспорту, що рухався по дорозі.

а.с.56 Том. 1

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, що він їхав пасажиром в автобусі «Богдан А09201», яким керував ОСОБА_6 За рухом автобуса не спостерігав, але відчув, що автобус різко загальмував, коли вийшов, побачив, що автобус трохи звернув вправо, його ліві колеса знаходилися на смузі його напрямку , можливо на умовній осьовій лінії, але не на зустрічній смузі руху. Винен водій автомобіля, який швидко їхав і в нього були встановлені різні колеса.

а.с.59 Том. 1

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14 вбачається, що він є приватним підприємцем та займається сітковим маркетингом. Сферою його діяльності є продаж різноманітних товарів. Для здійснення продажу товарів він навчає інших людей, які в подальшому допомагають йому у цій діяльності. Пошук таких громадян ведеться різними способами, в тому числі різними оголошеннями. По таких оголошеннях він знайшов декількох людей. Анкетних даних цих осіб він не знає, оскільки ніхто із них не залишився працювати з ним. 14 лютого 2011 року вранці до нього на співбесіду прийшли троє або четверо хлопців та дві дівчини. З метою ознайомлення із роботою всі ці люди були направлені ним разом із водієм ОСОБА_3 на його автомобілі в Гусятинський район, щоб вникнути у суть роботи. Серед цих осіб знаходилась дівчина ОСОБА_1, яка фактично вже знала цю роботу та мала ознайомити із нею інших. Водій ОСОБА_3 віз цих людей по його проханню. Тобто він інколи допомагав йому в цій роботі. За необхідності він телефонував йому та оплачував його поїздку та час. В той день він оплатив ОСОБА_3 гроші в сумі 100 гривень та витрати на пальне. 14 лютого 2011 року близько 17.30 години до нього на мобільний телефон зателефонував хтось із хлопців, які їхали із ОСОБА_3 та повідомив йому, що автомобіль, яким вони їхали потрапив в ДТП в селищі Гримайлів. Відразу після отримання повідомлення він на автомобілі таксі приїхав на місце події та побачив, що дійсно автомобіль ОСОБА_3 стоїть на правому узбіччі , якщо рухатись до м. Тернополя, розбитий. На місці пригоди він не затримався, а тільки дізнався, що людей повезли до лікарні в селищі Гримайлів, куди поїхав і він. В подальшому в лікарні він дізнався, що в ДТП травмовано двох дівчат та водія. Тоді їх доправили до лікарні в м. Тернопіль, куди поїхав і він. Обставин пригоди на місці її скоєння він не чув. ОСОБА_3 в лікарні розповів йому, що коли рухався в селищі Гримайлів на спуск, то в зустрічному напрямку рухався автобус, який виїхав на смугу його руху. Він не мав можливості продовжувати рух по смузі свого напрямку та змушений був з'їхати на узбіччя, після чого автомобіль втратив керованість.

а.с.65 Том. 1

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15, що він працював в Гусятинському автодорі більше 30 років. Окрім іншого в його обов'язки входило посипати проїзну частину дороги в смт. Гримайлів. Він проживає в смт. Гримайлів, а тому під час зимової слизькості, з 4 до 7 години ранку здійснює підсипання піщаною сумішшю. В день пригоди, вранці він підсипав дорогу у місці пригоди. Того дня у післяобідню пору він знаходився дома та побачив, що до лікарні, яка розташована неподалік, на автомобілі швидкої допомоги привезли постраждалих людей. Від лікарів він дізнався, що на мосту в смт. Гримайлів відбулась ДТП. Тоді він на велосипеді поїхав на місце пригоди. Пам'ятає, що в той день була гарна погода, дорога була розчищена від снігу, а тільки по краях дороги (узбіччях) лежав сніг та лід. Коли він дістався до місця то постраждалих вже не було. Він побачив автомобіль, який стояв поряд із колесо відбійником та невідомого хлопця, що був поруч. На дорозі у напрямку м. Гусятина стояв автобус. Автобус стояв на смузі свого напрямку, однак як він рухався до ДТП він не знає.

а.с. 191 Том. 2

Суд критично відоситься до показань свідка ОСОБА_16 в частині того що на її думку автобус рухався смугою свого напрямку та на смугу зустрічного руху не виїжджав, оскільки під час проведених очних ставок між ОСОБА_16 та потерпілими ОСОБА_17, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, остання вказала, що не може чітко ствердити, що автобус не пересікав умовну осьову лінію, так як дорожньої розмітки не було і цього вона точно вказати не може, а тому до уваги їх не бере.

Також суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_18, який пояснив, що в лютому 2013 року він їхав в автобусі «Богдан», яким керував підсудній і розповів, що два роки тому на містку в смт.Гримайлів розбився бус і в цьому винним вважають його. Він сказав водієві, що пам»ятає про цей випадок, поскільки тоді бусом їхав в смт.Гримайлів в сторону м.Тернополя. Розминався з автобусом, а потім побачив на містку бус, який стояв, нічого підозрілого не замітив, бачив також як автобус розминався з бусом, кожен їхав по своїй смузі руху. Вже темніло, їхав із включеними фарами, було видно роздільну полосу на дорозі. Ці покази спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16, що осьової лінії не було видно, показаннями підсуднього, потерпілих , свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8 , що було видно і транспорт рухався без ввімкнених фар, підсуднього, потерпілого ОСОБА_3, що іншого транспорту, крім автобуса і буса не було і ніхто не обганяв їх. Крім цього, сторона захисту найшла цього свідка через два роки після ДТП.

Також суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_19, ОСОБА_7, які пояснили що добре знають ОСОБА_6 і він попросив прийти в суд і дати свідчення. Років два тому в лютому вони їхали машиною додому . Коли доїжджали до містка в селищі Гримайлів, то побачили розбитий бус. Вони зупинилися і допомогали витягувати потерпілих. На переді було дві жінки, одній було зажато праву ногу , а іншій ліву. Автобус стояв далі, прямо до дороги , поскільки спростовуються показаннями потерпілих, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, які пояснювали, що ОСОБА_1 сиділа на передньому сидінні разом із ОСОБА_9, а ОСОБА_2 в салоні буса.

Показання в судовому засідання свідка ОСОБА_21 суд теж до уваги не бере, поскільки він пояснив, що спав в автобусі і нічого не бачив. Коли вийшов з автобуса, то побачив, що автобус стояв рівно до дороги. Більше йому нічого не відомо.

Факт тяжкості тілесних ушкоджень отриманих внаслідок дорожньо-транспортної події потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, підтверджується висновками, -

висновком експерта №501 судово-медичної експертизи, де вказано, що ОСОБА_2 отримала травму лівої гомілки у вигляді відкритого перелому тіл велико- і малогомілкової кісток у середній третині, рани її передньої поверхні і синця, яка за ознакою небезпеки для життя належить до тяжких тілесних ушкоджень;

а.с.114 Том. 1

висновком експерта №621 судово-медичної експертизи, де вказано, що ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді синіш у лівому підребер'ї, садна на переднє-внутрішній поверхні правого коліна, значних розмірів рани лівої ноги, що поширювалась від заднє-внутрішньої поверхні нижньої третини гомілки із відшаруванням шкірно-підшкірного клаптя та утворенням кишені на задній поверхні кінцівки, переломів діалізів (тіл) лівих великогомілкової кістки у середній третині та малогомілкової кістки у верхній третині, які були відкритими за рахунок вищеописаної рани та ушкодження медіальної (внутрішньої) групи м'язів гомілки, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя;

а.с. 125 Том. 1

висновком експерта №529 судово-медичної експертизи, де вказано, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів зовнішнього виростка і верхньої третини тіла правої великогомілкової кістки та синець і садно лобової ділянки голови зліва, які не були небезпечними для життя та за тривалістю (більше 21 день) розладу здоров'я належать до середньої тяжкості;

а.с.139 Том. 1

Суд вважає, що слід брати до уваги висновки судових автотехнічних експертиз № 5-74/11, № 5-159/11, № 5-189/12, судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи № 3734/3735 в частині розвитку дорожньо-транспортної ситуації за показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, поскільки їх показання є послідовними і одинаковими з самого початку і до закінчення судового слідства , варіант розвитку дорожньо-транспортної ситуації за показаннями підсуднього ОСОБА_6 суд не бере до уваги, оскільки такі показання він дає тільки з метою уникнути кримінальної відповідальності і вони спростовуються показаннями потерпілих, свідків.

Згідно висновку експерта №5-74\11 судової автотехнічної експертизи, несправностей системи рульового керування, робочої гальмівної системи автомобіля «HYUNDAI H 100 D» р.н. НОМЕР_3, які б перебували в причинному зв'язку із настанням ДТП не виявлено.

В цьому ж висновку вказано, що на момент дослідження автомобіля виявлено технічні несправності (невідповідності) коліс (кріплення заднього лівого) і шин (комплектація передньої осі шинам різних моделей з різними малюнками протектора), які утворились до ДТП та водій мав можливість їх виявити до пригоди. Ці несправності (невідповідності) можуть перебувати в причинному зв'язку з настанням ДТП, оскільки під час руху в момент ДТП дорожнє покриття «характеризувалося зимовою слизькістю», а це в комплексі, погіршило керованість (забезпечення точності в керуванні автомобілем), стійкість під час руху (можливість збереження прямолінійного руху, стійкості у поворотах), безпечність руху (достатнє, пропорційне зчеплення шин з дорожнім покриттям).

Твердження про можливість перебування вказаної несправності (невідповідності) шин автомобіля в причинному зв'язку із ДТП не потрібно брати до уваги, оскільки наступні із описаних експертиз чітко вказують, що ця несправність (невідповідність) не перебуває в причинному зв'язку із ДТП. оскільки, як встановлено в процесі дослідження, що водій ОСОБА_3 не мав можливості уникнути зустрічного зіткнення;

а.с.148 (174) Том. 1 а.с. 165 Том. 2

Як вбачається із висновку експерта №5-159/11 судової автотехнічної експертизи, де вказано, що при умові розвитку дорожньо-транспортної ситуації за показаннями водія ОСОБА_3, невідповідність дій водія автобуса «Богдан А09201» технічним вимогам п.п.1.5 ч. 1, 10.1 Правил дорожнього руху України привело до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - з технічної точки зору, могли бути обставини пов'язані з невідповідністю дій водія автобуса «Богдан А09201» зазначеним вимогам пунктів Правил. а.с. 174 Том. 1

Згідно висновоку експерта №5-189/12 судової авто технічної експертизи, при умові розвитку дорожньо-транспортної ситуації за показаннями водія ОСОБА_3, а також показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що на момент проведення експертизи не відомі будь-які причини технічного характеру, які б завадили водію автобуса «Богдан А09201» діяти у відповідності до вимог пунктів 1.5 ч. 1, 10.1, 11.3 ПДР України, отже його дії в умовах виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам зазначених пунктів Правил. В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автобуса «Богдан А09201» вимогам пунктів 1.5 ч. 1, 10.1, 11.3 ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП, Для водія ОСОБА_3, з моменту виїзду автобуса «Богдан А09201» на смугу руху автомобіля «HYUNDAI H 100 D» була створена так звана «аварійна ситуація», у якій дії водіїв технічним вимогам Правил дорожнього руху України не регламентуються. Невідповідність дій водія автомобіля «HYUNDAI H 100 D» технічним вимогам п.п. 31.1, 31.4, 31.4.5 г) ПДР України, при умові розвитку дорожньо-транспортної ситуації за показаннями водія ОСОБА_3, а також потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_1, не перебуває в причинному зв'язку з настанням ДТП.

Як вбачається із висновку судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи №3734/3735 від 31.01.2013 року Львівського НДІСЕ невідповідність стану шин мікроавтобуса «HYUNDAI H 100 D»» реєстраційний номер НОМЕР_3 вимогам п.п.31.3; 31.4, 31.4.5 (підпункту «Г») Правил дорожнього руху України з технічної точки зору, не може перебувати у причинно-наслідковому зв»язку з фактом даної ДТП. Якщо б брати до уваги розвиток дорожньої ситуації перед ДТП згідно показань підсуднього ОСОБА_6, експертиза звертає увагу суду на ту обстановку, що згадана вище вимога п.31.4.5 підпункту «Г» ПДР України пов»язана із ти, щоб забезпечити поперечну стійкість при русі транспортних засобів, а на ділянці перед місцем наїзду на металеву огорожу сліди екстреного гальмування мікроавтобуса «HYUNDAI H 100 D» реєстраційний номер НОМЕР_3 були прямолінійними і не свідчили про те, що на цій ділянці мав місце вплив неналежного стану шин коліс вказаного транспортного засобу на характер його руху. Якщо судом буде встановлено, що водій ОСОБА_6 автобусом безпосередньо перед ДТП виїжджав на смугу зустрічного руху, змусивши водія ОСОБА_3 змінити напрям руху свого мікроавтобуса, щоб уникнути зустрічного зіткнення, о в такій дорожній ситуації дії водія ОСОБА_6 з технічної точки зору не відповідали п.п.1.2. 1.5, 1.10 п.2.3. підпункту д). 11.2, 11.3 ПДР України і ця невідповідність з технічної точки зору перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з фактом даної ДТП. З моменту перетину лівим переднім кутом автобуса "Богдан" д/н НОМЕР_5 умовної осьової лінії проїзної частини вул. М. Кривоноса для водія мікроавтобуса «HYUNDAI H 100 D» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 з технічної точки зору, могла вплинути не тільки небезпечна, а й одночасно з нею ще й аварійна ситуація. В умовах аварійної ситуації дії водіїв технічними вимогами ПДР України не регламентуються, а тому не можна стверджувати, що вибраний водієм ОСОБА_3 спосіб уникнення зустрічного зіткнення (пов'язаний із виїздом за межі проїзної частини) був таким, що суперечив вимогам ПДР України.

Якщо перед ДТП автобус "Богдан" під керуванням водія ОСОБА_6 виїжджав на смугу зустрічного руху (тобто смугу руху мікроавтобуса «HYUNDAI H 100 D» під керуванням водія ОСОБА_3, змусивши останнього повернути праворуч і виїхати за межі проїзної частини), то в такій дорожній ситуації причиною настання даної ДТП з технічної точки зору може бути факт вказаного виїзду автобуса "Богдан" наслідком чого могло бути виникнення аварійної дорожньої ситуації для водія ОСОБА_3

(а.с.77-87 т. № 3)

Згідно висновку експерта 7-51/11 судової автотоварознавчої експертизи, матеріальний збиток спричинений власнику автомобіля «HYUNDAI H 100 D» р.н. НОМЕР_3, в результаті пошкодження при ДТП з врахуванням амортизаційного зносу, станом на 14 лютого 2011 року може становити 38533 грн. 92 коп.

а.с. 161 Том. 1

Твердження підсуднього, свідка ОСОБА_13, про те, що невідповідність шин автомобіля «HYUNDAI H 100 D» є в причинному зв»язку із ДТП суд до уваги не бере, оскільки із вищезазначених висновків експертиз вбачається, що ця несправність (невідповідність) не перебуває в причинному зв»язку із ДТП, так як в процесі дослідження встановлено, що водій ОСОБА_3 не мав можливості уникнути зіткнення, на ділянці перед місцем наїзду на металеву огорожу сліди екстреного гальмування автомобіля «HYUNDAI H 100 D» були прямолінійними і не свідчили про те, що мав місце вплив неналежного стану шин коліс вказаного транспортного засобу на характер його руху.

Пункт 1.5 ПДР України зазначає, що дії учасників дорожнього руху не повинні ствоювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдати матеріальних збитків ;водій зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою , відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом в дорозі зазначає п.2.3 ПДР України.

Відповідно до п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якого напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини зазначає п.11.2 ПДР України.

Пункт 11.3 ПДР України вказує на те, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об»їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що зазначені дії підсуднього ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_1, ОСОБА_23 та середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_3

Підходячи до обрання покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості суспільної небезпеки вчиненого, особу підсудного, його позитивну характеристику, пом'якшуючі відповідальність обставини, що злочин вчинив і притягується до кримінальної відповідальності вперше, має на утриманні неповнолітню дитину, не знаходячи обтяжуючих обставин і вважає, що для його виправлення і перевиховання слід обрати покарання, яке зв'язане з ізоляцією від суспільства, але не в максимальному розмірі передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 не визнає своєї вини у вчиненому злочині, шкоду потерпілим не відшкодував, потерпілі просять обрати йому суворе покарання, суд вважає, що ст.75 КК України, тобто звільнення його від відбування покарання з випробуванням, до нього застосовувати не слід.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Час відбуття покарання рахувати йому з дня приведення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_3 підлягає до повного задоволення, поскільки матеріальна шкода, витрати на лікування на суму 11902 грн. 07 коп., підтверджуються аптечними чеками, а вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Хюндай-Н100Д» реєстраційний номер НОМЕР_3 висновком судової автотоварознавчої експертизи, згідно якого збиток становить 38533 грн. 92 коп.

Враховуючи фізичну біль, яку переніс ОСОБА_3 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП, що змушений був змінити спосіб життя, не міг працювати, утримувати сім»ю в зв»язку із хворобою, суд вважає, що позов в частині стягнення 10 000 грн. моральної шкоди теж підлягає до повного задоволення.

Цивільний позивач ОСОБА_1 пред»явила цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення з нього 10 000 грн. матеріальної шкоди та 40 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що на лікування вона витратила 10 000 гривень, а моральна шкода спричинена їй на 40 000 гривень поскільки їй неодноразово робили операції на нозі, вона перенесла великий фізичний біль, на тривалий час був порушений звичайний ритм її життя, змушена була змінити спосіб життя, вона не може одягати плаття, поскільки на нозі великі рубці, а вона є дівчиною.

Суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди на суму 10000 грн. підлягає до часткового задоволення на суму 2228 грн. 29 коп., поскільки це сума підтверджена аптечними чеками, частина аптечних чеків за 2007 рік і є чеки в яких є зазначено, що вони недійсні, а тому суд до уваги їх не бере.

Також ОСОБА_1 просить стягнути витрачені нею кошти на проїзд на судові засідання в розмірі 1 140 грн. 01 коп. Суд вважає, що слід стягнути лише 250 грн. 01 коп., поскільки це підтверджується чеками.

Суд вважає, що моральна шкода підлягає до часткового задоволення на суму 30 000 грн., враховуючи при цьому фізичну біль, яку перенесла ОСОБА_1, тривалість лікування, а також і те, що на тривалий час був змінений спосіб її життя, на нозі залишилися сліди ушкодження.

Позивачка ОСОБА_2 пред'явила до ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення 10 000 грн. матеріальних збитків, понесених на її лікування та 40 000 грн. моральної шкоди, яка полягала в тому, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень вона перенесла велику фізичну біль. Тривалий час вона не могла спілкуватися з потрібними людьми, був змінений спосіб її життя, в даний час після травми залишилися великі рубці на нозі і вона не може носити плаття.

Суд вважає, що позов в частині стягнення на 10 000 грн. матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення на суму 7 793 грн. 78 коп., поскільки ця сума підтверджується аптечними чеками.

Позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення на суму 30 000 грн., враховуючи вищенаведені обставини, якими позивачка обґрунтовує позов в частині стягнення моральної шкоди.

Речовий доказ автомобіль Хюндай д/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 і знаходиться на майданчику Гусятинського РВ УМВСУ, повернути ОСОБА_3 після вступу вироку в законну силу.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960 року, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним за ч.2 ст. 286 КК України і обрати йому покарання за цією статтею у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Час відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_350435 (п»ятдесят тисяч чотириста тридцять п»ять) гривень 99 копійок матеріальної шкоди та 10000 (десять) тисяч гривень моральної шкоди, в користь ОСОБА_1 2478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) гривень матеріальної шкоди та 30 000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди, в користь ОСОБА_2 7793 (сім тисяч сімсот дев»яносто три) гривні 78 копійок матеріальної шкоди та 30 000 (тридцять) тисяч моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області код 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 за авто технічну експертизу № 5-74/11 від 19.03.2011 року, 843 (вісімсот сорок три) гривні 84 копійок, за автотоварознавчу експертизу № 7-51/11 від 08.05.2011 року 421 (чотириста двадцять одну) гривню 92 копійки, за автотехнічну експертизу № 5-159/11 від 26.05.2011 року 1406 (одна тисяча чотириста шість) гривень 40 копійок, за автотехнічну експертизу № 5-189/12 від 04.04.2012 року 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь Львівського НДІСЕ 4028 (чотириста двадцять вісім) гривень 60 копійок за проведення судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи № 3734/3735 від 31.01.2013 року .

Речовий доказ автомобіль «HYUNDAI H 100 D» р.н. НОМЕР_3, якй знаходиться на майданчику Гусятинського РВ УМВС України, повернути ОСОБА_3, після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту проголошення в апеляційний суд Тернопільської області через Гусятинський районний суд.

Суддя -підпис

З оригіналом вірно

Суддя Гусятинського районного суду Л.В.Козяр