№ 30667919, 10.04.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 квітня 2013 р. Справа № 802/1510/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Віктора Володимировича,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Пецкова П. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: військової частини А 0549

про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до військової частини А 0549 (відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність військової частини А0549 щодо невиплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2013 році на підставі наказу командира військової частини А 0549 від 22.01.13 року за № 15 та стягнути з відповідача невиплачені кошти в розмірі 3198 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.01.2013 року командир військової частини А 0549 прийняв наказ №15 про виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2013 році в розмірі 3198 грн. Як вказує позивач, з моменту прийняття наказу по день звернення до суду він періодично звертався до фінансово-економічної служби А 0549 з випискою з наказу № 15 з проханням виплатити нараховану йому матеріальну допомогу, однак кошти так і не отримав. Бездіяльність відповідача щодо невиплати нарахованих коштів позивач вважає протиправною та такою, що порушує його права та інтереси, а тому потребує захисту в судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, пояснивши, що до військової частини А 0549 не в повному обсязі надходять кошти для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що призводить до виникнення заборгованості перед військовослужбовцями. Цю заборгованість буде погашено, як тільки на рахунок військової частини надійдуть цільові кошти.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установи такі фактичні обставини.

Позивач проходить військову службу у військовій частині на посаді помічника командира частини - начальника юридичної служби А 0549, що підтверджується копією посвідчення офіцера (а. с. 6-7). На підставі рапорту ОСОБА_1 командир військової частини А0549 Онищук О. С. видав наказ № 15 про виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2013 році в сумі 3198 грн. (а. с. 8). Як установив суд з пояснень сторін, з моменту видачі наказу позивач звертався до фінансово-економічної служби А 0549 з проханням виплатити нараховану йому матеріальну допомогу, однак вказана матеріальна допомога виплачена не була.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Систему соціального та правового захисту військовослужбовців, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 вищенаведеного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія ); одноразові додаткові види грошового забезпечення, до яких відноситься у тому числі матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Пунктами 33.1 та 33.2 "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (надалі - Наказ № 260), передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового складу, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру на підставі наказу вищого командира із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Як установив суд, наказ про виплату позивачу матеріальної допомоги від 22.01.2013 року № 15 виданий в межах асигнувань, передбачених в кошторисі військової частини А 0549 на грошове забезпечення військовослужбовців. Розмір матеріальної допомоги відповідає розміру грошового забезпечення позивача, що повністю узгоджується з п. 33.2 Наказу № 260.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо можливості невиплати позивачу матеріальної допомоги через відсутність цільових коштів. Така позиція суду базується на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року № 63134/00, в якому зазначено, що, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, відповідач допустив порушення чинного законодавства, чим обмежив законне право позивача на своєчасне та повне одержання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що потребує його захисту в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак відповідач не довів суду правомірності невиплати позивачу матеріальної допомоги.

Враховуючи, що згідно виданого наказу позивачу кошти виплачено не було, чим порушено його законні права та інтереси, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини А 0549 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2013 році на підставі наказу командира військової частини А 0549 від 22.01.13 року за № 15 та стягнути вказану суму заборгованості на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини А0549 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2013 році на підставі наказу командира військової частини А 0549 від 22.01.13 року за № 15.

3. Стягнути з військової частини А0549 на користь ОСОБА_1 (1986 р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму коштів матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2013 році в розмірі 3 198 (три тисячі сто дев'яносто вісім) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович