Постановление суда № 3065270, 16.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-8818/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2008 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Рибченка О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Кривенкової М.В.

відповідача: Чалої О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Полтава

напостанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2005 р. та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.09.2004 р

у справі№ 3/183

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат»

доДержавної податкової інспекції у м.Полтава

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтава №0000422305/0 від 17.08.2004 р., яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за листопад 2003 р. у сумі 219781,54 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.09.2004 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2005 р., позов задоволено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено додаткову позапланову перевірку з питань правомірності відшкодування позивачем податку на додану вартість за листопад 2003 р., за наслідками якої складено акт від 17.08.2004 р. №2035/23-2/13948686.

На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 219781,54 грн., яка залишилась невідшкодованою по декларації з податку на додану вартість за листопад 2003 р. станом на 12.08.2004 р.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Порядок відшкодування податку встановлено Законом України «Про податок на додану вартість», згідно з яким відшкодування здійснюється органом Державного казначейства на підставі висновку податкової інспекції.

Суди попередніх інстанцій, встановивши що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення існували судові рішення у справах №3/14 та №12/190, які набрали законної сили у встановленому законом порядку, якими встановлено правомірність відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією за листопад 2003 р. в загальному розмірі 933439,00 грн., дійшли вірного висновку про відсутність, в силу ст.35 ГПК України, необхідності доказування правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, зазначених в акті перевірки, на підставі якого було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтава залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.05.2005 р. та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.09.2004 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

А.О.Рибченко

О.І.Степашко