Постановление суда № 30639761, 02.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року м. Київ К-41285/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Моторного О.А.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року по справі № 2а-10250/10/2070 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Приватного об'єднання громадян «Промисловість та сервіс» про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного об'єднання громадян «Промисловість та сервіс» про зобов'язання надати до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ його контрагентами по декларації за квітень, травень 2010 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена виїзна позапланова перевірка підприємства об'єднання громадян «Промисловість та сервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період квітень-травень 2010 року, про що складено довідку № 4566/07-007/33291381 від 27 липня 2010 року, в якій зазначено, що бюджетне відшкодування неможливо підтвердити до отримання результатів зустрічних перевірок та інформаційних довідок щодо контрагентів. Для встановлення та підтвердження господарських взаємовідносин у ході позапланової документальної перевірки були направлені запити до органів державної податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів підприємства об'єднання громадян «Промисловість і сервіс» з метою підтвердження сум податкового кредиту по декларації за квітень, травень 2010 року. На дату звернення до суду до ДПІ у Київському районі м. Харкова не надійшли відповіді на запити щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів, таким чином, сума, заявлена позивачем до відшкодування по декларації за квітень, травень 2010 року не підтверджена у зв'язку з неможливістю встановити виробника товару по ланцюгу.

Відмовляючи у відкритті провадження по даній справі, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Випадки, в яких податковий орган має право звернутися до суду з позовом, встановлені статтями 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-XII (далі - Закон №509-XII).

Звернення до суду з адміністративним позовом про зобов'язання надати документи для перевірки не передбачено Законом №509-XII та іншими законами як спосіб виконання органами державної податкової служби покладених на них законом функцій або як спосіб реалізації законних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 КАС. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини 1 цієї статті компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 104 КАС суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення КАС кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом № 509-ХІІ.

Проте, як вже зазначалось вище, ні вказаним Законом, ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема надати копії документів.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для відкриття провадження по даній справі.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 року по справі №2а-10250/10/2070 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий Голубєва Г.К.Судді Моторний О.А. Рибченко А.О.