Постановление суда № 30614421, 10.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року справа №2а/1270/9587/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.,

за участю представників сторін по справі:

від позивача: Цукер І.Б.,

від відповідача: Комарової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013р. по справі № 2а/1270/9587/2012 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2011 №0001512310, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2011р. №0001512310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013р. позов задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011р. №0001512310.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач вважає правомірним, оскільки штрафні санкції були донараховані позивачеві внаслідок встановленого заниження розміру застосованих до позивача штрафних санкцій при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 23 грудня 2010р. №0002292310/0.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 26.10.2010р. № 1634/23/32418971 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2010р. №0002292310/0, яким позивачеві згідно підпункту "б" п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 430370,20 грн., у тому числі основний платіж 339809 грн., штрафні (фінансові) санкції - 90561,20 грн.

Внаслідок встановленого заниження розміру застосованих до позивача штрафних санкцій, відповідачем було додатково прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011р. №0001512310, яким на підставі пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 79513,30 грн.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, у пп. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» якого встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність з 01.01.2011р. Тобто, на дату прийняття спірного рішення положення пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не діяли.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно було притягнуто позивача до відповідальності на підставі пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не діяла на дату прийняття спірного рішення, а тому правомірно задоволено позов.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, судом апеляційної інстанції враховано позицію Конституційного Суду України стосовно дії загально правового принципу норми права у часі, викладену у Рішенні по справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013р. по справі № 2а/1270/9587/2012- залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013р. по справі № 2а/1270/9587/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 квітня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 12 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

О.В.Карпушова