Постановление суда № 3060248, 24.12.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5378/08 р.                                              Головуючий  у  1 інстанції Морозов С.М.

                          Суддя-доповідач Романчук О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 грудня 2008 року.                                                                               м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                        Романчук О.М.,

Суддів:                                                                   Усенка В.Г.,

Малиніна В.В.,                                

при секретарі:                                                        Ткаченко Т.С.                                              

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Господарського суду мiста Києва від 26 липня 2007 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МаксБет» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду мiста Києва від 26 липня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва - подала апеляційну скаргу та просила суд скасувати постанову Господарського суду мiста Києва від 26 липня 2007 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.01.2004р. по 31.03.2004р.

За результатами перевірки складено Акт про результати перевірки №2241/15-5/31865429 від 27.04.2006 р.

На підставі висновків, викладених у вказаному Акті перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009101500/0 від 06.05.2006р. яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «плата за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу» в розмірі 25 200 грн.

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі - Закон) - патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Частиною 3 ст. 5 Закону (на момент виникнення спірних правовідносин) - вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік) для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 1400 гривень.

Статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» збільшено на 2004 рік вартість торгового патенту до 2800 грн. на рік.

Абзацом 3 пункту 3 ст. 5 Закону передбачена підстава звільнення платника від обов'язку додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість, а саме: попередня оплата вартості торгового патенту за весь термін дії торгового патенту.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за перший квартал 2004 року позивачем було здійснено оплату 11 грудня 2003 року, тобто до вступу в законну силу ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

Так, п.19 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності належить до загальнодержавних податків та зборів.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням.

Тобто, з оплатою позивачем 11 грудня 2003 року вартості торгових патентів за І квартал 2004 року у розмірі, встановленому чинним на той час законодавством, його обов'язок по сплаті даного платежу було припинено, і подальше нарахування відповідачем суми податкового зобов'язання за відповідним платежем є безпідставним.

Таким чином, судом першої інстанції дано належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосувано законодавство, що регулює ці правовідносини та ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду мiста Києва від 26 липня 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя                                 

   Судді: