Постановление суда № 3059172, 05.08.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 серпня 2008 року                                                                         м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого      Степашка О.І.

суддів:                 Бившевої Л.І.

Рибченка А.О.

Нечитайла О.М.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді на рішення господарського суду Закарпатської області від 21.10.2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2005 року у справі №5/313 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Україна» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2004 року товариством з обмеженою відповідальністю «Арго Україна» подано позов до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000411742/0/1228/17/1/32051354/10580 від 22.06.2004 року про донарахування прибуткового податку в сумі 1964,94 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 3929,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сума виплат орендної плати фізичній особі, яка перебуває у трудових відносинах із підприємством-орендарем, не включається до доходу, який підлягає перерахуванню підприємством, відповідно до ч.2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», чинного в охопленому перевіркою періоді.

Рішенням господарського суду Закарпатської області віл 21 жовтня 2004 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2005 року, позов було задоволено та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 22.06.2004 року №0000411742/0/1228/17/1/32051354/10580.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Ужгороді просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04 листопада 2005 року касаційну скаргу було передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 01.09.2005 року, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, позовні заяви у господарських справах, віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку; нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 10 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України касаційні скарги (подання) на рішення господарських судів, у справах, визначених пунктом 7 цього розділу, що подані до набрання чинності цим Кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України, передаються для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.ст. 3, 17 КАСУ на спір у даній справі поширюється компетенція адміністративних судів України.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Арго Україна» за період з 01.07.2002 р. по 01.01.2004 р. було складено акт від 15.06.2004 р. №180/23-1/10/32051354   на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2004 року №0000411742/0/1228/17/1/32051354/10580, яким згідно п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підпунктом «а» п.2 ст. 19 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» визначено суму податкового зобов’язання за платежем прибутковий податок на загальну суму 5941,62 грн., у тому числі 1980,54 грн. основний платіж та штрафні (фінансові) санкції 3961,08 грн.

Громадяни, які отримують доходи від здавання в оренду приміщень, майна, оподаткування яких проводять податкові органи, мають право подати декларацію про одержані доходи, у якій мають право вказати на витрати, понесені із одержанням таких доходів або використати встановлену норму витрат (Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом ГАПА від 21.04.1993 р. №12).

Статтею 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» встановлено, що підприємства при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляють податковим органам за місцем проживання громадян про такі виплати. Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету. Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності з обов’язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо визнання безпідставним донарахування ТОВ «Арго Україна» 1964,94 грн. прибуткового податку з громадян та застосування 3929,88 грн. штрафної санкції є цілком обґрунтованими.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що суди обох інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи, дали належну оцінку доказам і постановили з дотриманням норм матеріального і процесуального права рішення, які не підлягають скасуванню, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220-1, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді відхилити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 21.10.2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2005 року у справі №5/313 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.

Головуючий                                                                О.І. Степашко

Судді                                                                                     Л.І. Бившева

А.О. Рибченко

О.М. Нечитайло

Н.Є. Маринчак