Постановление суда № 30558554, 09.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1273/13 09.04.2013 09.04.2013 09.04.2013

Провадження № 22 - ц/784/1318/13 Суддя суду першої інстанції Румянцева Н.О. Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

09 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Шолох З.Л.,

суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.,

за участю позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2013 року про повернення позовної заяви, постановлену у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту перебування у шлюбі та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,

установила:

22 лютого 2013 року ОСОБА_3 в порядку позовного цивільного провадження подав до суду зазначений позов, який обґрунтував наступним.

З 08 лютого 1974 року по 17 січня 1996 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4

16 березня 1995 року вони придбали автомобіль «Альфа-Ромео - 33», реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрували на ім'я відповідачки.

В 2006 році він передав вказаний автомобіль суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5 для ремонту, який до теперішнього часу не може у нього забрати.

Посилаючись на невизнання його права спільної сумісної власності на вказаний транспортний засіб, позивач просив встановити факт, що він з ОСОБА_4 були подружжям з 08 лютого 1974 року по 17 січня 1996 року і все майно, набуте ними, зокрема, автомобіль «Альфа-Ромео - 33» реєстраційний № НОМЕР_1 належить їм на праві спільної сумісної власності, згідно ст. 60 Сімейного кодексу України.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2013 року позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку з тим, що справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу судді скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу скасувати, оскільки суддя постановив її з порушенням норм процесуального права.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, суддя першої інстанції послалася на те, що із її змісту не вбачається наявності спору про право, а тому вважала, що подана заява повинна розглядатися в порядку окремого цивільного провадження.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не погоджується з таким висновком судді 1 інстанції.

Цивільним процесуальним кодексом України передбачено наказне, позовне та окреме цивільне провадження, у порядку якого розглядаються цивільні справи.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Положеннями ч. 1 ст. 234, ст. 256 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, у порядку окремого провадження розглядаються справи, якщо встановлення факту не пов'язується з вирішенням спору про право, а за наявності спору - в порядку позовного провадження.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3, посилаючись на невизнання його права спільної сумісної власності на транспортний засіб, який придбаний у період його шлюбу з ОСОБА_4, просив визнати його спільним сумісним майном подружжя.

За такого, вирішення цих вимог повинно розглядатися за правилами позовного провадження.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ці обставини та передчасно прийшов до висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

До того ж, положення ст. 121 ЦПК України не передбачають підстав повернення позовної заяви, у разі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

За таких обставин, оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню, згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, а справа поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі у відповідності до вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2013 року скасувати, а матеріали справи направити у той же суд для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуюча

Судді: