Решение № 30555607, 02.04.2013, Селидівський міський суд Донецької області

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №242/871/13-ц Провадження № 2/242/380/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Селидово

Селидівський міський суд Донецької області у складі

головуючий суддя Жарова Ю.І.

при секретарі Костенко К.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Деревенець В.О.,

представника третьої особи Кудрова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Новогродівка Донецької області про відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві, в якому зазначив, що він перебував у трудових відносинах з підприємством ВП «шахта Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» в якості гірномонтажника п»ятого розряду. 13.12.2010 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, йому було травмовано праву сторону тіла дерев»яною стойкою кріплення, в результаті якого він отримав закритий перелом правої ключиці, закритий перелом 5,6 ребер справа, 5 ребра зліва зі зміщенням уламків. МСЕК йому встановлено 20% стійкої втрати працездатності. Вважає, що внаслідок нещасного випадку на виробництві з боку відповідача, йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв»язку з ушкодженням здоров»я, що порушило його нормальні життєві стосунки, які потребують додаткових зусиль для організації його життя - необхідністю звернення до лікарів.

Моральну шкоду він оцінює в 21460 грн.

Просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 21460 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутність за участю його представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю Деревенець В.О. в судовому засіданні позов не визнав, в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог. Крім того, вважає, що позивачем не надано належних доказів, на підставі яких можливо зробити висновок спричинення йому шкоди. Вважає, що довідка МСЕК свідчить про процентну втрату професійної працездатності та є підставою для розрахунку і відшкодування потерпілому тільки матеріальної шкоди, але не є правовими і медичними доказами, що підтверджують факт спричинення позивачу моральної шкоди. Просив відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_4

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ та ПЗ в м.Новогродівка Донецької області Кудров А.С. в судовому засіданні заперечував проти позову та зазначив, що документи на які посилається позивач, а саме - довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення в зв»язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, безпідставними. Просив суд відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Приписами статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_4 5 років 6 місяців працював в ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта 1/3 Новогродівська».

Згідно Акту № 31 про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом, затвердженого директором ВП «шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» за формою Н-1, 13.12.2010 року під час виконання трудових обов»язків, з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, - під час початку руху натягнення каната на ЛПК-10Б, кріпленням лебідки було порушено цілостність покрівлі виробки із-за чого трапилося випадіння мілкої фракції породи в місті де знаходився ОСОБА_4, він відскочив в бік, в зоеу дії канату та деркв»яна стойка кріплення в цей час зламалась та вдарила ОСОБА_4 по праві стороні тулуба.

Згідно Акту розслідування нещасного випадку, затвердженого директором ВП «шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» за формою Н-5, причинами нещасного випадку є порушення технологічного процесу - порушення «Технологічного паспорту», знаходження робітників в зоні пересування енергоапаратури та потерпілого в зоні дії канату. Комісія вважає, що нещасний випадок з ОСОБА_4, пов»язаний з виробництвом.

Згідно довідки МСЕК серії ДОН-04 № 034425 від 31.08.2011 р. ОСОБА_4 встановлено 20% стійкої втрати працездатності. Визначено необхідність постійного медичного нагляду.

Приписами статті 153 Кодексу законів про працю України та статті 13 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи вимоги про наявність факту спричинення та розміру компенсації моральної шкоди, позивач у позовній заяві зазначив, що в результаті отримання трудового каліцтва за станом здоров'я, він частково (20%) втратив професійну працездатність. Переживання нервово-психологічного характеру через утрату працездатності привели до розладу функцій організму, обмежило життєдіяльність. Огляд медико-соціальною комісією виявив різке обмеження працездатності, соціальну дезадаптацію. Усе це привело до втрат немайнового характеру. Вважає, що внаслідок нещасного випадку на виробництві з боку відповідача, заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв»язку з ушкодженням здоров»я, що порушило його нормальні життєві стосунки, які потребують додаткових зусиль для організації його життя - необхідністю звернення до лікарів. Компенсація моральної шкоди оцінюється у розмірі 21460 грн.

Відповідно до положень статей 153, 171 Кодексу законів про працю України та статті 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ «Про охорону праці» забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на всіх підприємствах, в установах, організаціях покладається на власника або уповноважений ним орган.

Роботодавець повинен організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об'єднанням профспілок.

На виконання вимог закону постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництвах» затверджено відповідний Порядок НПАОП 0.00-6.02-04 (далі - Порядок), яким визначена процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності.

Пунктами 42, 46, 51 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, передбачено, що з'ясування обставин і причин нещасного випадку, встановлення кола осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, складання акта розслідування нещасного випадку форми Н-5, а також акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1, належить до компетенції спеціальної комісії.

Отже, порядок установлення факту нещасного випадку на виробництві визначено законом.

Посилання представника відповідача на відсутність об'єктивних доказів спричинення моральної шкоди, судом визнаються неспроможними.

Наявність виробничої травми, факт знаходження його на лікуванні в медичних закладах підтверджено представленими в матеріалах справи висновками медико-соціальної експертної комісії, виписками із історій хвороби позивача.

Представником відповідача у судовому засіданні в порядку статті 60 ЦПК України не надано будь-яких беззаперечних доказів неспричинення ОСОБА_4 моральних і фізичних страждань унаслідок отримання ушкодження здоров'я унаслідок нещасного випадку на виробництві.

У пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Приймаючи до уваги встановлені при розгляді справи безспірні обставини: факт отримання ОСОБА_4 трудового каліцтва на виробництві, яке призвело до стійкої втрати професійної працездатності 20%, необхідність постійного лікування, суд визнає, що ушкодження здоров'я із зазначеними наслідками зумовило порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, негативно відбилося на його фізичному та психічному стані, змусили змінити спосіб життя та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, таким чином виробничою травмою ОСОБА_4 завдана моральна шкода.

Визнаючи розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_4, суд приймає до уваги конкретні обставини нещасного випадку, ступінь його тяжкості, характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу його життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль, та, виходячи із ступеня вини юридичної особи та потерпілого у настанні зазначених наслідків, суті позовних вимог, засад розумності і справедливості, встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 6000,00 грн.

Правилами частини першої статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення помісячних платежів. Представник позивача у судовому засіданні наполягає на її одноразовій виплаті.

Позивачем при зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати не понесені. Приймаючи до уваги, що позивач, на користь якого постановлене рішення, звільнений від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 61, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 153, 237-1 Кодексу законів України про працю, статтями 23, 1168 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком, одноразово 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» в доход держави судовий збір в розмірі 114(сто чотирнадцять) грн.. 70 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя