Решение № 30516690, 04.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.04.2013 Справа № 920/244/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЦЕНТР",

м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток

Ресурс", м. Глухів, Сумська область;

про стягнення 68 751 грн. 33 коп.,

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

Представники:

від позивача: Макаренко В.А.,

від відповідача: Рудська В.О.,

За участю секретаря судового засідання - А.Г.Кириченко-Шелест.

В судовому засіданні 05.03.2013 року та 21.03.2013 року оголошувалась перерва.

Суть спору: відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 68 751 грн. 33 коп. згідно укладених між сторонами по справі договорів № 83 від 07.06.2011 року про постачання нафтопродуктів та № 43 від 13.02.2012 року про постачання нафтопродуктів, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп.

У відзивах на позов б/н від 04.03.2013 року та від 21.03.2013 року відповідач визнає позов частково в сумі 7 167 грн. 88 коп. У решті позовних вимог, що становлять 61 583 грн. 45 коп., представник відповідача просить відмовити, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 4582 від 04.04.13р.), в якій просить суд стягнути з відповідача штрафу в розмірі 68 751,33 грн. та 3% річних в розмірі 6 283,68 грн. за період з 27.06.2012 року по 01.04.2013 року.

Суд, враховуючи право позивача відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, приймає подану заяву та розглядає по суті вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 68 751,33 грн. та 3% річних в розмірі 6 283,68 грн. за період з 27.06.2012 року по 01.04.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін та оцінивши надані докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.07.2012 року у справі № 5021/937/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.10.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2012 року, позов задоволено та стягнуто з ТОВ «Северо-Восток Ресурс» на користь ТОВ «Строй Центр» 275 005,34 грн. основного боргу, 21 330,42 грн. пені, 4 419,14 грн. - 3% річних, 2 650,00 грн. витрат на послуги адвоката, 6 016,00 витрат по сплаті судового збору.

Як зазначає позивач, у позові по справі № 5021/937/12 останнім не було заявлено вимогу про стягнення з ТОВ «Северо-Восток Ресурс» 25% штрафу передбаченого п. 6.5. договорів поставок № 83 від 04.06.2011 року та № 43 від 13.02.2012 року.

Так, відповідно до п. 6.5 укладених між сторонами по справі договорів № 83 від 07.06.2011 року про постачання нафтопродуктів та № 43 від 13.02.2012 року про постачання нафтопродуктів, у випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості не пізніше 20 календарних днів після дати прострочення проведення таких розрахунків.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату 25 % штрафу, що згідно розрахунку складає 68 751 грн. 33 коп. (аркуш справи 35-36), але сума штрафу залишилася відповідачем не сплаченою.

У відзивах на позов б/н від 04.03.2013 року та від 21.03.2013 року відповідач суму штрафу визнає частково в розмірі 7 167 грн. 88 коп. У решті позовних вимог, що становлять 61 583 грн. 45 коп., представник відповідача просить суд відмовити, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки застосовується скорочений строк позовної давності тривалістю 1 рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, річний строк позовної давності щодо стягнення 25 % штрафу за прострочення оплати поставки нафтопродуктів не сплив лише по наступних додаткових угодах: 1) додаткова угода № 42 від 13.01.2012 року на суму 9 095 грн. 00 коп. (договір № 83 від 07.06.2011 року), 2) додаткова угода № 43 від 20.01.2012 року на суму 9 095 грн. (договір № 83 від 07.06.2011 року), 3) додаткова угода № 1 від 13.02.2012 року на суму 2 589 грн. 40 коп. (договір № 43 від 13.02.2012 року), 4) додаткова угода № 2 від 03.04.2012 року на суму 5 638 грн. 20 коп. (договір № 43 від 13.02.2012 року), 5) додаткова угода № 3 від 25.04.2012 року на суму 2 208 грн. 90 коп. (договір № 43 від 13.02.2012 року), на загальну суму 7 167,88 грн.

По іншим додатковим угодам (№ 37 від 28.11.2011р., № 38 від 29.11.2011р., № 39 від 02.12.2011р., № 40 від 13.12.2011р., № 41 від 23.12.2011р.) річний строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафу (неустойки) закінчився.

Сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України), незалежно від того, чи має місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За приписом частини п'ятої цієї ж статті позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Слід зазначити, що позивач не звертався з клопотанням про поновлення строку позовної давності. Доказів поважності причин пропущення строку позовної давності, наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову позивач також не надав. Враховуючи викладене, суд не вбачає поважними причини пропуску строку позовної давності та підстави для поновлення.

Відповідачем суму штрафу визнано частково в розмірі 7 167 грн. 88 коп., а в решті суми, що становить 61 583 грн. 45 коп., заявлено клопотання про застосування судом строків позовної давності. Строк, в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, позивачем пропущено; обґрунтованих, поважних причин для поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу позивачем суду також не подано, тому суд дійшов висновку, про застосування за заявою відповідача наслідків спливу строку позовної давності та про відмову в позові в частині стягнення 61 583 грн. 45 коп. штрафу.

Разом з тим, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати поставлених нафтопродуктів встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 26.07.2012 року у справі № 5021/937/12 та відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи визнання відповідачем суми штрафу в розмірі 7 167 грн. 88 коп., а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача штрафу передбачене діючим законодавством України та умовами укладених договорів (п. 6.5.), позовні вимоги щодо стягнення 7 167 грн. 88 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 230-232 Господарського Кодексу України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 27.06.2012 року по 01.04.2013 року, що згідно розрахунку складає 6 283,68 грн.

В силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (постанови Верховного Суду України від 04.07.2011р. № 13/210/10 та від 12.09.2011р. № 6/433-42/183, а також постанова Вищого господарського суду України від 16.03.2011р. № 11/109).

Отже, враховуючи викладене та позицію Верховного суду України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 6 283,68 грн. - 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню..

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Северо-Восток Ресурс" (41400, Сумська область, м. Глухів, Автошлях «Кіпті-Глухів-Бачівськ», 207 км, код ЄДРПОУ 232997409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ЦЕНТР" (02160, м. Київ, проспект Воз'єднання, 7-А, код ЄДРПОУ 35823120) 7 167 грн. 88 коп. штрафу, 6 283,68 грн. - 3% річних та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. В іній частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.04.2013р.

Суддя Н.П. Лугова