Решение № 30516608, 20.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/673/13 20.03.13

За позовом Державного науково-виробничого підприємства інженерної геодезії

«Укрінжгеодезія»

до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж»

про стягнення 82 386,85 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Литвинчук А.О. - дов. № б/н від 29.11.12 р.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Державного науково-виробничого підприємства інженерної геодезії «Укрінжгеодезія» до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» про стягнення 80 000,00 грн. основного боргу та 2 386,85 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № УИГ/2011 від 15.12.10 р. на виконання інженерно-геодезичних, топографо-геодезичних, вишукувальних, картографічних та інших робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.12 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/673/13; призначено розгляд справи на 18.02.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача в судове засідання 18.02.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.01.13 р., яке підтверджує отримання позивачем 24.01.13 р. ухвали про порушення провадження у даній справі, вимог ухвали суду не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 18.02.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 14.01.13 р. не виконав.

Через службу діловодства господарського суду 25.01.13 р. на адресу суду з адреси відповідача, яка зазначена в позовній заяві та в договорі, повернувся конверт з повідомленням відділення поштового зв'язку - «за зазначено адресою не знаходиться».

Ухвалою суду від 18.02.13 р. відкладено розгляд даної справи до 04.03.13 р., у зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 14.01.13 р.

У судовому засіданні 04.03.13 р. представник позивача пояснив, що станом на 04.03.13 р. виконати вимоги ухвали суду не може, у зв'язку з чим заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду спору та надав суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору, які залучені до матеріалів справи.

Розглянувши вищезазначене клопотання представника позивача, суд його задовольнив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк вирішення спору у даній справі № 910/673/13 спливає 12.03.13 р.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд продовжив строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 04.03.13 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду у даній справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з нез'явленням представників відповідача у призначене судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 18.02.13 р., що перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні, суд ухвалою від 04.03.13 р. відклав розгляд даної справи на 20.03.2013 р.; в черговий раз зобов'язав сторін на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити. А також даною ухвалою суд в черговий зобов'язав позивача надати суду: власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів; довідку-витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день розгляду справи; належні докази сплати судового збору в розмірі 19,50 грн. (оригінал платіжного документа з відміткою банківської установи). Крім того, зазначеною ухвалою в черговий раз було зобов'язано відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 20.03.13 р. представник позивача надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви; на виконання вимог ухвал суду в даній справі надав документи. Які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання в черговий раз не з'явились,про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином. Вимог ухвал суду в даній справі не виконали.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Укренергомонтаж» (замовник) та Державним науково-виробничим підприємством інженерної геодезії «Укрінжгеодезія» (виконавець) був укладений договір на виконання інженерно-геозезичних, топографо-геодезичних, вишукувальних, картографічних та інших робіт № УИГ/2011 від 15.12.2010 р.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 1.1. договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., замовник передає, а виконавець приймає на себе інженерно-геодезичне супроводження будівельно-монтажних робіт по монтажу нової вентиляційної труби ІІ черги Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС).

Додатковою угодою № 1 до договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р. було доповнено п. 1.1. наступною редакцією: «Роботи, що виконуються згідно даного договору здійснюються за проектом ПЗЗ в рамках міжнародної технічної допомоги. Що фінансується з Чорнобильського фонду «Укриття» для замовника по контракту SIP09-1-002 «Будівництво нової вентиляційної труби і супутніх систем ІІ черги ЧАЕС.».

Пунктами 1.2. і 1.3. вищезазначеного договору визначено, що замовник зобов'язується за вимогою виконавця надавати йому всі необхідні для виконання робіт вихідні дані, технічне завдання та документацію; виконавець представляє замовника при узгодженні виданої їм проектної документації у відповідних наглядових установах.

Відповідно до пункту 2.1. договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., вартість робіт за даним договором визначається протоколом узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору і складає 80 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 333,33 грн.

Згідно з п. 2.2. договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., зміна вартості робіт підлягає коригуванню у випадку зміни замовником обсягів робіт та узгоджується сторонами у письмовому вигляді.

Пунктом 2.3. вищевказаного договору встановлено, що при виконанні робіт відповідно до цього договору виконавець підлягає пільговому оподаткуванню відповідно до Положення про порядок застосування законодавства по питанням пільгового оподаткування виконавців робіт, послуг на митній території України, які виконуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та незворотній основі на період підготовки до виводу та виводу енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації і перетворення об'єкту «Укриття» в екологічно безпечну систему. Або за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті як вклад України в Чорнобильський фонд «Укриття», затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Державної податкової адміністрації України від 07.10.03 р. № 276/477 і зареєстрованим в МЮУ 24.10.03 р. за № 973/8294.

У відповідності до пунктів 3.1. та 3.2. договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., оплата здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця; підставою для заключних взаємних розрахунків є підписаний представниками замовника і виконавця акт здачі-приймання робіт, що надається виконавцем замовникові після завершення робіт.

Згідно з п. 3.3. договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., у випадку розірвання договору за ініціативою замовника (якщо це не пов'язано з порушенням умов договору виконавцем), а також у випадку розривання договору за ініціативою виконавця з причини порушення замовником умов договору, розрахунок проводиться за фактично виконаний обсяг робіт.

Пунктами 4.1. і 4.2. вищевказаного договору передбачено, що приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання замовником акту здачі-приймання робіт; замовник зобов'язаний протягом 10 днів після отримання акту здачі-приймання робіт, направити виконавцю підписаний акт.

Відповідно до пунктів 4.4 та 4.5. договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., при неотриманні виконавцем підписаного акту здачі-приймання у встановлений термін, робота вважається прийнятою; у випадку обґрунтованої відмови замовника від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, сторони в 5-ти денний строк укладають двосторонній акт із зазначенням обсягу необхідних доопрацювань, а також терміну та інших умов їх виконання.

Згідно з п. 4.6. договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., передача виготовленої у результаті виконаних робіт продукції здійснюється відповідно до графіка виконання робіт та умов договору, після оплати виконаних робіт.

У відповідності до пунктів 5.1. та 5.2. договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., роботи за даним договором повинні бути закінчені виконавцем відповідно до графіка виконання робіт; у випадку, якщо під час виконання робіт виникне необхідність коригування графіку виконання робіт, зміни здійснюються за письмовою згодою сторін та оформлюються додатковою угодою до цього договору.

Розділом 8 вищевказаного договору визначено, що за невиконання або невідповідне виконання зобов'язань за договором, виконавець і замовник несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Згідно з розділом 9 договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., даний договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.11 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання. За бажанням замовника й за погодженням із виконавцем термін дії даного договору може бути продовжений на новий термін.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання вищевказаних умов договору № УИГ/2011 від 15.12.2010 р. були виконані роботи, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін актом здачі-приймання виконаних робіт № УИГ/2011/1 від 14.12.11 р., однак відповідач свої зобов'язання за договором № УИГ/2011 від 15.12.2010 р. щодо оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим станом на день подачі позову до суду у нього існує заборгованість у розмірі 80 000,00 грн.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» про стягнення 80 000,00 грн. основного боргу та 2 386,85 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № УИГ/2011 від 15.12.10 р. на виконання інженерно-геодезичних, топографо-геодезичних, вишукувальних, картографічних та інших робіт.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином за договором № УИГ/2011 від 15.12.2010 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на день подачі позову виникла заборгованість у розмірі 80 000,00 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 80 000,00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Державного науково-виробничого підприємства інженерної геодезії «Укрінжгеодезія» щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» суми основного боргу за договором № УИГ/2011 від 15.12.10 р. на виконання інженерно-геодезичних, топографо-геодезичних, вишукувальних, картографічних та інших робіт у розмірі 80 000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Державне науково-виробниче підприємство інженерної геодезії «Укрінжгеодезія» просить суд також стягнути з відповідача 2 386,85 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № УИГ/2011 від 15.12.10 р. за період з 14.12.11 р. до 10.12.12 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з 14.12.11 р. до 10.12.12 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № № УИГ/2011 від 15.12.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 2 386,85 грн. трьох відсотків річних за період з 14.12.11 р. до 10.12.12 р.

Таким чином, позов Державного науково-виробничого підприємства інженерної геодезії «Укрінжгеодезія» до Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 57, 59, 69, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укренергомонтаж» (02166, м. Київ, проспект Лісовий, 39, код ЄДРПОУ 16403289) на користь Державного науково-виробничого підприємства інженерної геодезії «Укрінжгеодезія» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 3, корп. 2, код ЄДРПОУ 22807329) 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2 386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 85 коп. трьох відсотків річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 26.03.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.