Решение № 30370565, 19.03.2013, Ленинский районный суд города Севастополя

Справа № 764/776/13- ц

Провадження2/764/1073/2013

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гаркуші О.М.,

при секретарі - Грищенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення сум депозитних вкладів та нарахованих відсотків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (далі по тексту ПАТ «Банк «Таврика») з вимогами про стягнення суми депозитних вкладів та нарахованих відсотків відповідно до договорів банківського строкового вкладу «Таврійский» (366-390) № ТД 366(376) від 28.12.2011 року на суму 17300,00 доларів США, (366-390) №ТД(366)368 від 23.12.2001 року на суму 16000,00 доларів США, (181)365 №ТГ(181)1253 від 06.03.2012 року на суму 63060,00 грн., (181)365 № ТПД(181)1368 від 06.03.2012 року на суму 17500,00 доларів США.

Вимоги позову мотивовані тим, що 23.12.2011р., 28.12.2011р. та 06.03.2012 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Таврика» були укладені зазначені вище договори депозитних вкладів, відповідно до яких, ОСОБА_1 передала до установи банку грошові вклади із відсотковими ставками. Як вбачається з позовної заяви, 24 та 28 грудня 2012 року строк дії спірних договорів закінчився, у зв'язку з чим позивач звернулася із відповідною заявою до відповідача із вимогою сплати суми вкладів та нарахованих на них відсотків, втім, у виконанні договірних зобов'язань відповідачем було відмовлено з підстав важкого фінансового становища його установи та запровадженням тимчасової адміністрації у банку. Позивач вважає, що відповідачем були порушені, як умови укладених договорів, так й вимоги діючого законодавства, що регулює зазначені правовідносини, а тому просить захистити його права в судовому порядку.

В судове засідання від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог згідно до якого було зменшено суму позову, у зв'язку зі сплатою на користь позивача Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів у сумі 20000,00 (двісті тисяч) гривень, просив суд стягнути з відповідача залишок заборгованості у загальної сумі 284 289,62 гривень, наполягав на їх задоволенні по викладених у позові підставах.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Обґрунтовуючи заперечення на позов, представник відповідача вказувала, що постановою Правління Національного банку України №548 від 20.12.2012 року ПАТ «Банк «Таврика» був віднесено до категорії неплатоспроможних, та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була запроваджена тимчасова адміністрація строком на три місяця по 20.03.2013 року. Факт заборгованості ПАТ «Банк «Таврика» перед позивачем за договорами банківського вкладу представник відповідача визнала, однак просила суд відмовити у позові, посилаючись на заборону про задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, встановленою ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд знаходить позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За своїми ознаками спірні договори відповідають умовам договорів банківського вкладу, а тому з урахуванням приписів статті 8 ЦК України, суд застосовує до спірних правовідносин параграф 3 глави 71 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Таврика» укладені наступні договори депозитних вкладів:

- договір банківського строкового вкладу «Таврійский» (366-390) № ТД 366(376) від 28.12.2011 року на суму 17300,00 доларів США зі сплатою 10,75% річних,

- договір банківського строкового вкладу «Таврійский» (366-390) №ТД(366)368 від 23.12.2001 року на суму 16000,00 доларів США зі сплатою 11,3% річних,

- договір банківського строкового вкладу «Таврійский» (366-390) № ТД 366(376) від 28.12.2011на суму 63060,00 грн. зі сплатою 17,7% річних,

- договір банківського строкового вкладу «Таврійский плюс» (181)365 № ТПД(181)1368 від 06.03.2012 року на суму 17500,00 доларів США зі сплатою 8,2% річних.

Строк дії договорів визначено: за договорами (366-390) № ТД 366(376) від 28.12.2011р., (366-390) № ТД 366(376) від 28.12.2011р. та (181)365 № ТПД(181)1368 від 06.03.2012 - 24.12.2012 року, а договором (366-390) № ТД 366(376) від 28.12.2011 - 28.12.2012 року.

У зв'язку з закінченням строку дії договорів вкладів позивач 24.12.2012 року та 28.12.2012 р. звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Таврика» із вимогою повернення сум внесків та нарахованих відсотків (а.с. 7-8).

Листом ПАТ «Банк «Таврика» позивача повідомлено про неможливість виконання спірних зобов'язань у повному обсязі, та про те що вона має можливість отримати кошти у сумі 200000,00 грн. з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Водночас, вимогами ст. 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника), або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Посилання відповідача на заборону задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, встановлену Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суд не приймає до уваги, оскільки дія цього Закону регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про необхідність застосування в даному випадку положень статей 1058, 1060 ЦК України, відповідно до яких відмова відповідача у видачі депозиту є незаконною.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття має перелік способів захисту прав та інтересів, який не є вичерпним, оскільки частиною 2 пункту 10 встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Право вибору способу захисту належить особі.

Таким чином, позовні вимоги заявлені позивачем є підставними та знайшли своє підтвердження в ході судового засідання.

Перевіривши наданий ПАТ «Банк «Таврика» до матеріалів справи розрахунок по заявлених позивачем вимогах, суд вважає його вірним.

Отже, заборгованість відповідача складає: за депозитним вкладом за договором №ТД(366)376 від 28.12.2011 року у розмірі 138278,90 грн., нараховані відсотки в сумі 284,32 грн., а всього суму у розмірі 138563,22 грн.; за депозитним вкладом за договором №ТД(366)368 від 23.12.2011р. у розмірі 127888,00 грн., нараховані відсотки в сумі 118,45 грн., а всього суму у розмірі 128006,45 грн.; за депозитним вкладом за договором №ТГ(181)1253 від 06.03.2012 року у розмірі 17534,46 грн., нараховані відсотки у сумі 91,49 грн., а всього суму у розмірі 17625,95 грн.; за депозитним вкладом за договором №ТПД(181)1368 від 06.03.2012 року загальна сума заборгованості за депозитом та відсотками становить 94,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 15,16,23, 321, 526, 626, 629, 638, 1058, 1060, 1061, 1075 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 88, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ( ЄДРПОУ 19454139, МФО 300788, к/р 32006194901 у ГУ НБУ) на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 284289,62 грн., з яких:

- за депозитним вкладом за договором №ТД(366)376 від 28.12.2011 року у розмірі 138278,90 грн., нараховані відсотки в сумі 284,32 грн., а всього суму у розмірі 138563,22 грн.;

- за депозитним вкладом за договором №ТД(366)368 від 23.12.2011р. у розмірі 127888,00 грн., нараховані відсотки в сумі 118,45 грн., а всього суму у розмірі 128006,45 грн.;

- за депозитним вкладом за договором №ТГ(181)1253 від 06.03.2012 року у розмірі 17534,46 грн., нараховані відсотки у сумі 91,49 грн., а всього суму у розмірі 17625,95 грн.;

- за депозитним вкладом за договором №ТПД(181)1368 від 06.03.2012 року загальна сума заборгованості за депозитом та відсотками становить 94,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (ЄДРПОУ 19454139, МФО 300788, к/р 32006194901 у ГУ НБУ) судовий збір в сумі 2842,89 грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10 денний строк з моменту проголошення рішення апеляційну скаргу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -