Постановление суда № 30366633, 01.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 квітня 2013 року

Справа № 5019/1819/12

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Приватного підприємства "Ранг"

на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2012 р.

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від

13.02.2013 р.

у справі № 5019/1819/12 господарського суду Рівненської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Партнер"

до Приватного підприємства "Ранг"

про стягнення 97 942 грн.

в с т а н о в и л а :

Приватне підприємство "Ранг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2012 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р., прийняті у справі № 5019/1819/12 господарського суду Рівненської області.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику з таких підстав.

Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у ст. 111 ГПК України. Так, зокрема, відповідно до ч. 4 ст.111 ГПК України до касаційної скарги мають бути додані докази сплати судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 р.

За змістом ст. ст. 3, 4 Закону одним з об’єктів справляння судового збору є касаційна скарга на рішення, постанови та ухвали суду.

Так, відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 названого Закону, ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, що подаються до господарських судів, встановлена у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

В силу підпунктів 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовних заяв немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.12.2012 р., яке оскаржується в касаційному порядку, позов задоволено повністю, а саме стягнуто з Приватного підприємства "Ранг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Партнер" 92 556,00 грн. – основного боргу, 4 488,33 грн. – пені, 897,67 грн. – 3% річних.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вищезазначені рішення суду та постанова апеляційної інстанції, як вбачається з касаційної скарги Приватного підприємства "Ранг", оскаржуються в повному обсязі.

Так, у поданій касаційній скарзі скаржник просить оскаржувані судові акти скасувати повністю та передати справу № 5019/1819/12 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, касаційна скарга підлягала оплаті судовим збором у розмірі 979,42 грн. (97 942/100).

Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додана квитанція № 165 від 05.03.2013 р., відповідно до якої до державного бюджету перерахований судовий збір у сумі 200,00 грн., тобто менше, ніж встановлено. Доказів доплати судового збору скаржником не надано.

Крім того, основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 ГПК України. Так, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 вказаної норми, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 ГПК України, у касаційній скарзі не допускається посилання на недоведеність обставин справи.

Вказані вимоги скаржником не дотримані. В касаційній скарзі скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права.

Разом з тим, відповідно до ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

З огляду на викладене, керуючись ст. 86, п.п. 4, 6 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу Приватного підприємства "Ранг" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.12.2012 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р., прийняті у справі № 5019/1819/12 господарського суду Рівненської області, та додані до неї документи повернути.

Головуючий суддя М.В.Кузьменко

Суддя І.М.Васищак

Суддя В.М.Палій