Решение № 30346511, 24.01.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/4705/12

пр. № 2/759/259/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Борденюка В.В.,

при секретарі - Трегубенку М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, у якому просив стягнути з відповідача 424 130,85 грн. посилаючись на те, що у період з листопада 2008 року до жовтня 2011 року він перерахував дану суму коштів у рахунок погашення її зобов'язань за кредитним договором. Крім того, просив стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, що 20.12.2011 року ОСОБА_2 склала нотаріально посвідчену заяву про підтвердження внесення позивачем 53 096,00 доларів США в рахунок погашення її зобов'язань за кредитним договором № 11311429000 від 06.03.2008 року, укладеним між нею та АКБ «УкрСиббанк» та Іпотечним договором № 79230 (а.с. 4).

У своїх запереченнях проти позову ОСОБА_2 підтвердила той факт, що позивач вносив грошові кошти в оплату кредитного договору, однак заперечувала проти наявності у неї обов'язку повернути вказані грошові кошти, оскільки метою платежів позивача була купівля квартири, за адресою: АДРЕСА_1, яка була предметом вказаного Іпотечного договору № 79230. Крім того, відповідач вказувала на те, що позивач хотів набути майнові права на квартиру і перевести на себе зобов'язання за кредитним та іпотечним договорами, або знайти іншого покупця даної квартири. Разом з цим, обґрунтовуючи необхідність відмови у позові, відповідач посилалась на приписи статті 1215 ЦК України і вказувала на те, що внесені позивачем грошові були надані відповідачу, як засіб для існування з метою полегшення кредитного тягаря відповідача.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість заявлених позивачем вимог, при цьому посилання відповідача про відсутність у нього обов'язку із повернення вказаних грошових коштів є безпідставними, виходячи із такого.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У ході судового розгляду даної справи було встановлено, що позивач вніс грошові кошти у загальному розмірі 53 096,00 дол. США з метою періодичного погашення строкової кредитної заборгованості відповідача, сплата якої була забезпечена переданою у банківську іпотеку квартирою. При цьому підставою внесення вказаної суми грошових коштів була домовленість сторін щодо набуття позивачем права власника на дану квартиру після зняття з неї іпотечного обтяження, або відчуження даної квартири на користь позивача чи третьої особи, шляхом переведення кредитних зобов'язань.

Після отримання відмови банку з переведення кредитних зобов'язань (а.с. 17), сторони не змогли дійти згоди щодо досягнення мети співпраці і вирішили припинити свої взаємовідносини із цього питання.

Із наведеного вбачається, що із цього моменту домовленість сторін, щодо вказаної квартири була припинена, що свідчить про те, що підстава, за якою позивач вніс на кредитний банківський рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 53 096,00 доларів США із цього моменту також відпала, що зумовило виникнення у відповідача позадоговірного зобов'язання із повернення вказаної суми грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Водночас не беруться до уваги заперечення відповідача про те, що вказані грошові кошти надавались позивачем відповідачу як засіб для існування, оскільки таке посилання не знайшло свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача у порядку статті 1212 ЦК України грошових коштів у розмірі 424 130,85 грн., що є еквівалентом 53 096,00 доларів США, підлягають задоволенню з огляду на їх законність і обґрунтованість.

Крім того на підставі статей 81, 88 ЦПК України із відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 4 819,00 грн., які складаються з 3 219,00 грн. судового збору і 1 600,00 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 525, 526, 625, 1046, 1047, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (іпн - НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 19 липня 2005 року) на користь ОСОБА_1 424 130,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 819,00 грн., які складаються з 3 219,00 грн. судового збору і 1 600,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: