№ 30321064, 19.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/207/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року о 11 год. 00 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Навроцька І.С. (по довіреності)

представника відповідача - Василенко Р.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Таврія Плюс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне підприємство «Таврія Плюс» з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000602600, №0000612600, №0000622600 від 10.12.2012 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки відповідачем порушено вимоги податкового законодавства щодо проведення перевірок платника податків, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Винзавод «Південні Вікна», ТОВ «Південні Традиції», ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані», їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (Том ІХ, аркуші справи 11-15), оскільки перевірку позивача проведено згідно діючого законодавства, операції позивача з його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Таврія Плюс» зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради та підприємство знаходиться на обліку як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби.

Позивач є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є, зокрема, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, інші види оптової торгівлі.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі у період з 22.11.2012 року по 27.11.2012 року на підставі наказу №337 від 21.11.2012 року та повідомлення №73 від 21.11.2012 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП «Таврія Плюс» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Винзавод «Південні Вікна» за період травень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року, ТОВ «Південні Традиції» за період травень-вересень 2011 року, ТОВ «КК «Оверест Компані ЛТД» за грудень 2010 року, та валових витрат за 1 півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, 2010 рік, 1 квартал та 2-3 квартали 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №186/26-0/31929492/38 від 28.11.2012 року (Том І, аркуші справи 15-33).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «Таврія Плюс» п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 189150,74 грн., п. 5.1, п. п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 179472,63 грн.

На підставі виявлених порушень Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення №0000602600 від 10.12.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 189150,74 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 84793,06 грн., №0000612600 від 10.12.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 186288,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 93144,08 грн., та №0000622600 від 10.12.2012 року, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення по податку на прибуток у розмірі 203601 грн. (Том І, аркуші справи 12, 13, 14).

Як вбачається з акту перевірки та наданих пояснень представника відповідача, підставою для висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість і завищення податкового кредиту стали акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Винзавод «Південні Вікна» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року», яким встановлено відсутність фактів реального здійснення господарських операцій, трудових ресурсів, складських та виробничих приміщень, транспортних засобів, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 02.08.2010 року по 31.05.2010 року» №912/23-10/37242280 від 22.07.2011 року, яким встановлено здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Південні Традиції» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2011 року по 30.09.2011 року» №6314/22-4/37550936 від 18.10.2012 року, яким встановлено здійснення господарських операцій, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (Том ІХ, аркуші справи 17-33).

Суд вважає такі висновки податкового органу в акті перевірки необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та згідно із п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закон України №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та згідно із п. 201.1, 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Крім того, відповідно до п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та змісту ст. ст. 138, 139 Податкового кодексу України валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між Одеською філією «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» та ПП «Таврія Плюс» укладено договір поставки №115 від 15.04.2010 року (Том І, аркуші справи 48-61), згідно якого Одеська філія «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» здійснювала поставки спиртних напоїв позивачу згідно із умовами та графіком поставок.

Згідно із п. п. 2.1 п. 2, п. 3 Договору Одеська філія «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» зобов'язується завантажувати та поставляти товар своїм транспортом, за свій рахунок по місцезнаходженню складу (товарної точки) ПП «Таврія Плюс» та надати всі необхідні належним чином оформлені документи на товар, в тому числі всі документи, які підтверджуються походження товару, кількість та якість, а також накладні (в паперовій та електронній формі), податкові накладні.

Зазначений Договір набирає чинності з моменту його підписання, діє до 31.12.2010 року та вважається пролонгованим, якщо сторони письмово не повідомили про припинення дії договору (п. п. 9.1 п. 9 Договору).

На підтвердження поставки товару згідно умов договору №115 від 15.04.2010 року позивачем надані податкові накладні виписані Одеською філією «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» протягом травня 2010 року - березня 2011 року та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до деяких податкових накладних (Том ІІ, аркуші справи 57-186).

Крім того, позивачем надано до суду видаткові накладні виписані протягом травня 2010 року - березня 2011 року (Том І, аркуші справи 193-250, Том ІІ, аркуші справи 1-53) та належним чином оформлені товарно-транспортні накладні з відомостями про товар та зазначенням пунктів розвантаження, які підтверджують перевезення товару за договором №115 від 15.04.2010 року (Том ІІ, аркуші справи 190-276, Том ІІІ, аркуші справи 1-41).

Оплата за поставлений товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (Том І, аркуші справи 64-70), якість поставленого товару підтверджується наданими копіями сертифікатів відповідності (Том ІІІ, аркуші справи 57-81).

Право Одеської філії «БОБ» ТОВ Винзавод «Південні Вікна» на здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями підтверджується Ліцензією №152124 Серії АГ (Том ІІІ, аркуші справи 55-56).

Крім того, між Одеською філією «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» та ПП «Таврія Плюс» укладено договір поставки №300 від 12.04.2011 року (Том І, аркуші справи 93-105), згідно якого Одеська філія «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» здійснювала поставки спиртних напоїв позивачу згідно із умовами та графіком поставок.

Згідно із п. п. 2.1 п. 2, п. 3 Договору Одеська філія «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» зобов'язується завантажувати та поставляти товар своїм транспортом, за свій рахунок по місцезнаходженню складу (товарної точки) ПП «Таврія Плюс» та надати всі необхідні належним чином оформлені документи на товар, в тому числі всі документи, які підтверджуються походження товару, кількість та якість, а також накладні (в паперовій та електронній формі), податкові накладні.

Зазначений Договір набирає чинності з моменту його підписання, діє до 31.12.2011 року та вважається пролонгованим, якщо сторони письмово не повідомили про припинення дії договору (п. п. 9.1 п. 9 Договору).

На підтвердження поставки товару згідно умов договору №300 від 12.04.2011 року позивачем надані податкові накладні виписані Одеською філією «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» протягом травня - вересня 2011 року та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до деяких податкових накладних (Том ІІІ, аркуші справи 151-218).

Позивачем надано до суду видаткові накладні виписані протягом травня - вересня 2011 року (Том ІІІ, аркуші справи 84-148) та належним чином оформлені товарно-транспортні накладні з відомостями про товар та зазначенням пунктів розвантаження, які підтверджують перевезення товару за договором №300 від 12.04.2011 року (Том ІІІ, аркуші справи 221-256, Том ІV, аркуші справи 1-28).

Оплата за поставлений товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (Том І, аркуші справи 106-113), якість поставленого товару підтверджується наданими копіями сертифікатів відповідності (Том ІV, аркуші справи 45-58).

Право Одеської філії «БОБ» ТОВ «Південні Традиції» на здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями підтверджується Ліцензіями №152937, №553036 (Том ІV, аркуші справи 41-44).

Крім того, між ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» та ПП «Таврія Плюс» укладено договір поставки №510 від 01.12.2010 року (Том І, аркуші справи 139-143), згідно якого ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» здійснило поставку позивачу солодощів.

Згідно із п. п. 2.1 п. 2, п. 3 Договору ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» зобов'язується завантажувати та поставляти товар своїм транспортом, за свій рахунок по місцезнаходженню складу ПП «Таврія Плюс» та надати всі необхідні належним чином оформлені документи на товар, в тому числі всі документи, які підтверджуються походження товару, кількість та якість, а також накладні (в паперовій та електронній формі), податкові накладні.

Зазначений Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року (п. п. 9.1 п. 9 Договору).

На підтвердження поставки товару згідно умов договору №510 від 01.12.2010 року позивачем надані податкові накладні виписані ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД» №120125 від 01.12.2010 року, №120214 від 02.12.2010 року, №120306 від 03.12.2010 року (Том І, аркуші справи 146, 153, 160).

Позивачем надано до суду видаткові накладні №120125 від 01.12.2010 року, №120214 від 02.12.2010 року, №120306 від 03.12.2010 року (Том І, аркуші справи 145, 152, 159), прибуткові накладні і звіти про рух товарів на складі (Том І, аркуші справи 148-150, 155-157, 162-171) та належним чином оформлені товарно-транспортні накладні (Том І, аркуші справи 147, 154, 161).

Оплата за поставлений товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (Том І, аркуші справи 151, 158, 172), якість поставленого товару підтверджується наданою копією сертифікату відповідності (Том І, аркуш справи 173).

Крім того, на підтвердження наявності складських приміщень у позивача ним надано договори та акти приймання-передачі таких приміщень на період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року (Том ІХ, аркуші справи 4-10).

Таким чином, з огляду на надані докази, суд вважає доведеним первинними документами факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, пов'язаність господарських операції з діяльністю позивача, наявність складських приміщень, тощо.

Слід зазначити, що податковим органом проводились планові перевірки дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року та за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року за результатами яких складено акти перевірок, відповідно, №329/16-3/31929492/40 від 27.07.2011 року та №102/26-0/31929492/20 (Том ІV, аркуші справи 59-110, 111-212)

Зазначеними перевірками не виявлено порушень податкового законодавства щодо операцій з ТОВ «Консалтингова компанія «Оверест Компані ЛТД», ТОВ «Південні Традиції», ТОВ Винзавод «Південні Вікна».

Крім того, висновки перевірок по контрагентам щодо нікчемності угод, в тому числі, з позивачем не є обґрунтованими, оскільки недійсними правочини в судовому порядку не визнавались, а нікчемність угод в силу закону, тобто визнання їх такими, що порушують публічний порядок, не доведена.

Не декларування належним чином податкових зобов'язань контрагентами також не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії контрагента, який не визначив податкові зобов'язання, якщо він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд звертає увагу також на той факт, що податковим органом при проведенні перевірки позивача взагалі не досліджувались первинні документи, висновки зроблені тільки на підставі актів перевірок контрагентів та податкових декларацій позивача, первинні документи взагалі не були витребувані, оскільки запита на надання первинних документів та пояснень з цього приводу податковим органом до позивача не надсилався, що підтверджується поясненнями представника позивача та відповідача, а також відсутність відповіді на запит суду про надання таких документів податковим органом (Том VІІІ, аркуші справи 246, 248).

Також слід зазначити, що дії податкових органів щодо складання актів перевірок контрагентів та викладення в них висновків є предметом розгляду справ в адміністративних судах, що підтверджує незгоду із зазначеними висновками контрагентів позивача (Том І, аркуші справи 71-85, 114-133).

З наданих до суду доказів також вбачається порушення відповідачем порядку проведення перевірки позивача, оскільки в порушення вимог п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 78, 79 Податкового кодексу України відповідачем не досліджувались регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також позивачу не направлявся запита про надання первинних документів та пояснень стосовно спірних операцій, в акті перевірки, наказі на проведення перевірки, направленні не зазначені обставини передбачені ст. 78 Податкового кодексу України для проведення перевірки та суми визначених зобов'язань в податкових повідомленнях рішеннях не співпадають з сумами визначеними при проведенні перевірки в акті.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Таврія Плюс» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Таврія Плюс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000602600, №0000612600, №0000622600 від 10.12.2012 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби №0000602600, №0000612600, №0000622600 від 10.12.2012 року.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 березня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

.