№ 30300317, 29.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/50/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року 15 год. 13 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

представника позивача Валова Д.О.,

представника відповідача Мальцева Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" до Південної митниці, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення № 500050000/2012/511160/2 від 12.10.2012 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № 500050000/2012/01086 від 12.10.2012 року, про зобов'язання здійснити митне оформлення товару та стягнення надмірно сплаченого мита, податку та суми збитків,-

ВСТАНОВИВ:

04.01.2013 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" до Південної митниці про скасування рішення, картки відмови та стягнення надмірно сплаченого мита, податку та суми збитків.

Ухвалою від 04.01.2013 року відкрито провадження по справі.

19.02.2013 року вхід. № 4392/13 та 06.03.2013 року вхід. № 6214/13 представник позивача надавав уточнення до позовних вимог.

У судовому засіданні 26.02.2013 року залучено в якості другого відповідача - головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Згідно уточненої позовної заяви, товариство з обмеженою відповідальністю "Еверласт" просило суд визнати протиправною бездіяльність Південної митниці по не оформленню згідно митної декларації № 500050000.2012.025893 від 08.10.2012 року належного позивачу товару; визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці про коригування ціни митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України; зобов'язати Південну митницю здійснити митне оформлення належного позивачу товару, згідно митної декларації; стягнути з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь позивача суму надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість на загальну суму 85339,55 грн.; стягнути з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь позивача суму збитків в розмірі 10721, 60 грн.; стягнути з державного бюджету України судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача - Південної митниці в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині позовних вимог з наступних підстав.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне.

04.07.2012 року між позивачем та фірмою «Shandong Landstar Import and Export Co. Ltd» (Китай) було укладено контракт за № ST120704 (а.с. 10-19).

За умовами укладеного Контракту від 04.07.2012 р. за № ST120704 фірма «Shandong Landstar Import and Export Co. Ltd», (Китай) зобов'язана поставити у власність ТОВ Еверласт» товар в асортименті, кількості та цінами визначеними Специфікацією, яка згідно п. 1.1 контракту є його невід'ємною частиною.

Згідно Специфікації від 04.07.2012 р. за № 1 затверджений до поставки товар -колісні диски розмір 22,5x11,75, код УКТЗЕД 87087099.90 в кількості 480 шт. за ціною 21 600,00 дол. США.

Відповідно до митної декларації № 500050000.2012.025893 від 08.10.2012 р., позивач звернувся до Південної митниці щодо митного оформлення ввезеного на митну територію України товару, митна вартість товару була визначена за першим методом -ціною контракту на підтвердження чого одночасно з митною декларацією надані обумовлені ст. 53 МК України документи.

В якості основних документів, які були надані для підтвердження митної вартості даного товару, були зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура (інвойс), Калькуляція виробника товару, Копія митної декларації країни відправлення.

Також, позивачем надано висновок Одеської регіональної торгово- промислової палати № СИО-с № 001489 від 05.10.2012 р., на підтвердження того, що ціна товару визначена за першим (основним) методом - ціною контракту - є не заниженою, а такою, що відповідає ринковій на даний вид товарів (а.с. 23).

Південною митницею на підтвердження ціни товару було витребувано у позивача додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, копію вантажної митної декларації країни відправлення з перекладом, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (а.с. 85-86).

Відповідно до положень статей 54, 55 та 57 Митного кодексу України митним органом прийнято рішення про необхідність коригування заявлено декларантом митної вартості товару й було винесено відповідне рішення про коригування митної вартості від 12.10.2012 № 500050000/2012/5111560/2. В митному оформленні було відмовлено шляхом складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.10.2012 № 500050000/2012/01086.

23.11.2012 товар "Частини ходової системи колесні диски - 480 шт., розмір 22,5x11,75 до автомобільних напівпричепів-паливоцистерн, що мають максимальну масу з повним навантаженням 20 т і більше, для цивільного використання", країна походження - Китай, було випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та за забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, Визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України за митною декларацією від 23.11.2012 № 500050000/2012/030263.

Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється у відповідності до розділу III Митного кодексу України від 01.06.12 року, постанови КМУ № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно до п.п. 4, 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються:у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Як вбачається зі ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Із змісту ст. 57 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Пунктом 2 Порядку №1766 передбачено визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 "для відміток митного органу" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Абзацом 3 зазначеного пункту Порядку передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "для відміток митного органу".

Також Південною митницею не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст. 57 МК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд вважає, що застосування Південною митницею резервного методу №6 є прямим порушенням наведеного положення Митного кодексу України, а тому рішення про коригування ціни митної вартості товарів № 500050000/2012/511160/2 від 12.10.2012 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500050000/2012/01086 від 12.10.2012 року - є противоправними та такими, що порушують права й законі інтереси позивача, а тому повинні бути скасовані.

Відповідно до п.14.1.115 ст. 14 Податкового кодексу України сплачена позивачем на підставі рішень про коригування ціни митної вартості товарів № 500050000/2012/511160/2 від 12.10.2012 року є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням. У відповідності до п.43.5. ст. 43 Податкового кодексу України на Південну митницю як на контролюючий орган у випадку наявності надмірно сплачених грошових зобов'язань платником податків покладений обов'язок складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачу такого висновку для виконання відповідному органу Державного казначейства України. При цьому на підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Повноваження щодо повернення зазначеної суми як надмірно сплаченого грошового зобов'язання покладено на органи Державного казначейства України. За місцезнаходженням позивача таким органом Державного казначейства України є Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Також, під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що позивач внаслідок протиправних рішень Південної митниці про коригування ціни митної вартості товарів № 500050000/2012/511160/2 від 12.10.2012 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500050000/2012/01086 від 12.10.2012 року поніс збитки у вигляді надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість в сумі 85 339,55 грн., згідно митної декларації № 500050000/2012/030263 від 23.11.2012 р. (а.с. 36), штрафу сплаченого на користь «Експедитора», що здійснював доставку «Товару» згідно Рахунку № 215 від 20.11.2012 р. та платіжного доручення № 2002 від 07.12.2012 р., в розмірі 3305,60 грн. (а.с. 40-41), а також витрати, що виникли в наслідок понаднормативного простою автотранспорту з контейнером на вантажному митному комплексі в кількості шість діб, в розмірі 900,00 грн., виходячи із розрахунку 150,00 грн. за добу згідно п.5 Акту надання послуг № 3503 від 12.10.2012 р. та витрат, що виникли в наслідок змушеного зберігання контейнеру на складі тимчасового зберігання, в розмірі 6 516,00 грн., згідно Акту № 45 від 22.11.2012 р. та Акту № 55 від 27.11.2012 р. (а.с. 37-39).

Частина 2 ст. 30 Митного кодексу України регламентує, що шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Південної митниці по не оформленню згідно митної декларації № 500050000.2012.025893 від 08.10.2012 року належного товариству з обмеженою відповідальністю "Еверласт" товару, а саме: колісних дисків розміром 22,5х11,75, од УКТЗЕД 87087099.90, в кількості 480 шт., як було встановлено судом відповідачем було прийнято рішення про необхідність коригування заявлено декларантом митної вартості товару й було винесено відповідне рішення про коригування митної вартості від 12.10.2012 № 500050000/2012/5111560/2, тобто в митному оформленні було відмовлено шляхом складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.10.2012 № 500050000/2012/01086. Відтак, Південна митниця вчинила певні дії щодо розгляду поданої позивачем декларації, тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Південної митниці є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням сукупності встановлених по справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Південної митниці про коригування ціни митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, зобов'язання Південної митниці здійснити митне оформлення належного позивачу товару, згідно митної декларації, стягнення з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь позивача суму надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість на загальну суму 85339,55 грн. та стягнення суму збитків в розмірі 10721, 60 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони частково, яка не є суб'єктом владних повноважень, судом вирішено судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 25.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 7-14, 69-71, 76, 79, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" до Південної митниці, головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення № 500050000/2012/511160/2 від 12.10.2012 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № 500050000/2012/01086 від 12.10.2012 року, про зобов'язання здійснити митне оформлення товару та стягнення надмірно сплаченого мита, податку та суми збитків- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці (код ЄДРПОУ 35819019), м/п "Одеса-вантажний" про коригування ціни митної вартості товарів № 500050000/2012/511160/2 від 12.10.2012 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500050000/2012/01086 від 12.10.2012 року.

Зобов'язати Південну митницю (код ЄДРПОУ 35819019) здійснити митне оформлення належного товариству з обмеженою відповідальністю "Еверласт" (код ЄДРПОУ 32224487) товару, а саме: колісних дисків розміром 22,5х11,75, код УКТЗЕД 87087099.90, в кількості 480 шт., згідно митної декларації № 500050000/2012/025893 від 08.10.2012 року.

Стягнути з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" (код ЄДРПОУ 32224487, п/р 6002054410039 у ПАТ КБ "Приватбанк", код банку 328704) суму надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість на загальну суму 85339,55 грн.

Стягнути з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" (код ЄДРПОУ 32224487, п/р 6002054410039 у ПАТ КБ "Приватбанк", код банку 328704) суму збитків в розмірі 10721, 60 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 29.03.2013 року.

Суддя О.М. Тарасишина

Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці (код ЄДРПОУ 35819019), м/п "Одеса-вантажний" про коригування ціни митної вартості товарів № 500050000/2012/511160/2 від 12.10.2012 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500050000/2012/01086 від 12.10.2012 року.

Зобов'язати Південну митницю (код ЄДРПОУ 35819019) здійснити митне оформлення належного товариству з обмеженою відповідальністю "Еверласт" (код ЄДРПОУ 32224487) товару, а саме: колісних дисків розміром 22,5х11,75, код УКТЗЕД 87087099.90, в кількості 480 шт., згідно митної декларації № 500050000/2012/025893 від 08.10.2012 року.

Стягнути з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" (код ЄДРПОУ 32224487, п/р 6002054410039 у ПАТ КБ "Приватбанк", код банку 328704) суму надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість на загальну суму 85339,55 грн.

Стягнути з державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" (код ЄДРПОУ 32224487, п/р 6002054410039 у ПАТ КБ "Приватбанк", код банку 328704) суму збитків в розмірі 10721, 60 грн.

29 березня 2013 року

В решті позовних вимог відмовити.

25.03.13