№ 30299946, 01.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1612/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 23786 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулося до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 23786 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно облікової картки станом на 27.07.2012 року у відповідача рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 23786 грн., яка виникла у зв'язку із самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання по податковій декларації від 28.04.2012 року № 23306 на загальну суму 23786 грн. З метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 1494 від 13.06.2012 року, проте заборгованість не сплачена.

Ухвалою суду від 05.03.2013 року відкрито провадження по даній справі та надано відповідачу строк для надання заперечень.

Відповідач повідомлений про відкриття скороченого провадження по даній справі належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши наявні у справі письмові докази суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Положеннями ч. 4 ст. 183-2 КАС України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведенні позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 28.04.2012 року до ДПІ у Приморському районі м. Одеси подана податкова декларація про майновий стан і доходи у якій відповідач самостійно визначив суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 23786 грн.

З облікової картки платника за платежем податок на доходи фізичних осіб станом на 27.07.2012 року вбачається, що у відповідача є недоїмка у розмірі 23786 грн.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом на адресу ФОП ОСОБА_1 була виставлена податкова вимога про сплату боргу форми «Ф» від 13.06.2012 року № 1494 на суму 23786 грн., яка надіслана на адресу відповідача 20.07.2012 року.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 41.5. ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Отже, виходячи з вищевикладеного, позивачем вжиті всі передбачені законом заходи з метою погашення податкового боргу, проте останній відповідачем не погашений, зокрема доказів погашення заборгованості суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 23786 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 23786 грн. на р/р № 33210801700008, код платежу 11010500, одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, 37607526, банк одержувача ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов

задоволено стягнуто заборгованість