№ 3024418, 22.12.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                                                                                               22 грудня 2008 року                                    м.Львів                              справа № 22а- 5140/08

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого у справі судді   Попко Я.С.

суддів                                       Довгополова О.М.

                                                 Богаченко С.І.

секретаря судового засідання – Петлеваної Н.А.

осіб, які взяли участь у справі:

від позивача– представник Наконечна О.М., довіреність від 19.12.08 №147;

від відповідача–представник Гнідець Б.Б., довіреність від 21.05.08 р., №6337/10/10-006,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

апеляційною скаргоюДержавної податкової інспекції в Золочівському районі Львівської області        

на постанову господарського суду Львівської області від 14 грудня 2007 року у справі № 13/334А

за позовом  Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства       

до Державної податкової інспекції в Золочівському районі Львівської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001871501/1 від 18.10.2007 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2007 року позивач - Золочівське міське виробниче житлово-комунальне підприємство звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Золочівському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення № 0001871501/1 від 18.10.2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що ДПІ у Золочівському районі відповідно до акту № 20/15-213/03348703 від 10.08.2007 року проведено непланову перевірку дотримання вимог п.п.5.3.1, п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року на предмет своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за період з 22.01.2002 року по 30.06.2005 року. Встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість протягом 2002-2004 років. За наслідками перевірки Золочівською ДПІ направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2007 року за затримку на 253 календарних днів  граничного строку сплати ПДВ з вимогою сплати штрафу в розмірі 50% від суми 105162,94

_____________

Головуючий у 1-й інстанції суддя Станько Л.Л.                       22а-5140/08                          Справа № 22а-5140/08

Господарський суд Львівської області,                                      справа № 13/334 А                 ряд. ст. зв. № 36

Доповідач у 2-й інстанції суддя Попко Я.С.                             реєстр 22.12.2008р.

грн. в розмірі 52581,47 грн. Позивач вважає, що штрафні санкції застосовано безпідставно, з

пропуском терміну давності 1095 днів.

На підставі вищенаведеного позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.10.2007 року № 0001871501/1.

Постановою  господарського суду Львівської області від 14 грудня 2007 року адміністративний позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001871501/1 від 18.10.2007 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Золочівському районі Львівської області,подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, виносячи таку постанову, не з’ясував всіх обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи.

Апелянт звертає увагу на те, що штрафні санкції не є податковим зобов’язанням і не підпадають під вимоги п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Штрафні санкції ДПІ у Золочівському районі нараховувались не за подання або неподання декларації, а за порушення строку своєчасного сплату податку, який платник самостійно відобразив у декларації.

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 14.12.2007 року та постановити нове рішення, яким відмовити Золочівському міському виробничому житлово-комунальному підприємству у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши  обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Встановлено, що Золочівське міське виробниче житлово-комунальне підприємство  є юридичною особою, платником податку на додану вартість, та відповідно до вимог чинного законодавства надає до податкового органу у встановленій формі та строки податкову звітність про результат фінансово-господарської діяльності.

Підпунктом 7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР передбачено, що строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у  цьому періоді податкове зобов’язання чи ні. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - протягом 20 колендарних днів, наступних з останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України № 2181, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів. Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість. Податковим органом встановлено затримку сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов’яань з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання,- у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, при затритмці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання - у розмірі  50% погашеної суми податкового боргу.

За затримку на 253 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість позивач зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 52581,47 грн.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду про те, що податковим органом пропущено  строк  давності 1095 днів. Відповідно до п.п.15.11. п.15.1 ст.15 Закону № 2181-ІІІ податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше – за днем її фактичного подання.Відповідно до п.1.2 ст.1 зазначеного Закону, податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом. Тобто, до штрафних (фінансових) санкцій не застосовуються строки давності.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та є неправильними.

Згідно ст .202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200,202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-                                                                                                  

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної прдаткової інспекції в Золочівському районі Львівської області задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 14.12.2007 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства до Державної податкової інспекції  в Золочівському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001871501/1 від 18.10.2007 року відмовити.

           Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя-доповідач                                                                Я.С. Попко

 Судді                                                                                                        О.М.Довгополов                                                                           

                                                                                                                   С.І. Богаченко