№ 30153450, 22.03.2013, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 233/1243/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Рогожиної А.В. ,

при секретарі Алтуховій А.К.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлено другу групу інвалідності. За цих підстав вважає, що набув право на отримання щорічної грошової допомоги у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, що передбачено ст. 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У звязку з тим, що нарахування вказаної разової щорічної грошової допомоги здійснювалось ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської Ради в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 48 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме, у травні 2012 року нараховані та виплачені 120 грн. за 2012 рік, просив визнати неправомірними дії відповідача щодо не донарахування та невиплати разової допомоги на оздоровлення за 2012 рік, та стягнути з відповідача на його користь недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2012 рік у встановленому законом розмірі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, постилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради в судове засідання не зявився, надав заперечення проти позову, вказавши, що рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Позивачці нарахована допомога на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 120 грн. для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії - інвалідам другої групи. Вважає, що управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради діяло виключно в межах діючого законодавства України, та просив у задоволенні позову відмовити, розглянувши справу за його відсутності (а.с.11).

Вислухавши пояснення позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є інвалідом 2 групи, повязаної з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (а.с. 5).

Відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 р., позивач користується правами та пільгами, передбаченими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У травні 2012 року відповідачем була нарахована позивачу допомога на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 (а.с. 2).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовий статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796). Розділом 8 цього Закону встановлені пенсії і компенсації, які виплачуються особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій.

Так ст. 48 Закону №796 визначає, що інвалідам 2 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі пяти мінімальних заробітних плат.

Позивач ОСОБА_1, як учасник ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, відповідно до вимог статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на отримання допомоги на оздоровлення у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

Щодо посилань відповідача на те, що рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, суд зазначає наступне, що відповідно до ч.3 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2012 рік встановлено, що у 2012 році положення ст. 48 Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

У 2012 році Кабінетом Міністрів України окремої постанови щодо визначення розмірів допомоги на оздоровлення, не приймалося. Посилання відповідача на те, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення повинна здійснюватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 є необґрунтованими, оскільки застосування зазначеної постанови було розраховано лише на бюджетний період в 2005 році.

Таким чином, відповідач, нараховуючи позивачу допомогу на оздоровлення за 2012 рік в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12.07.2005 року № 562, діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік, виходячи з розміру п»ять мінімальних заробітних плат, встановлених на час виплати допомоги відповідно до ст. 48 ЗУ Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, які виразилися в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 ЗУ Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2012 рік, як постраждалому в наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, відповідно ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням нарахованих та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя