Постановление суда № 30136445, 21.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

УХВАЛА

21 березня 2013 року Справа № 913/212/13-г.

Провадження №2/913/212/13-г

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат», м. Ніжин Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод», м. Луганськ

про стягнення 60455 грн. 80 коп.

Суддя Седляр О.О.

в присутності представників сторін:

від позивача: представник – не прибув;

від відповідача: представник - не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 60155 грн. 00 коп. та пеню у сумі 300 грн. 80 коп. за договором поставки № 3010Р від 01.11.2012 року.

Розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

01.11.2012, між сторонами у справі був укладений договір № 3010Р на поставку продукції в асортименті.

У відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (відповідач у справі) зобов’язаний передати у власність, а Покупець (позивач у справі), прийняти та оплатити продукцію зазначену в Специфікаціях, які є невід‘ємною частиною договору.

Згідно п. 2.2 договору та Специфікації № 1 сума договору становить 300775 грн. 00 коп.

Пунктом 2 Специфікації № 1 передбачено, що термін поставки становить 60 днів з дня здійснення передплати у розмірі 20%.

05.11.2012 позивачем було здійснено передоплату у розмірі 20% в сумі 60155 грн. 00 коп., що підтверджено платіжним дорученням № 5608 від 5.11.2012.

В порушення умов договору поставки № 3010Р від 01.11.2011, відповідач свої зобов‘язання не виконав, у зв‘язку з чим, позивач просить стягнути на свою користь 60155 грн. 00 коп.

Також, позивачем у відповідності до вимог п. 8.2 договору відповідачеві нарахована пеня у сумі 300 грн. 80 коп., яку останній також просить стягнути на свою користь.

Як свідчать матеріали справи, 18.03.2013 до канцелярії суду надійшла заява позивача № 177 від 14.03.2013, в якій останній повідомив суд про те, що заборгованість у сумі 60155 грн. 00 коп. відповідачем погашена у повному обсязі.

В підтвердження викладеного в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії платіжних доручень № 2665 від 04.03.2013, № 2698 від 07.03.2013, № 2699 від 11.03.2013 на суму 60155 грн. 00 коп.

Оскільки, на час розгляду справи заборгованість за відповідачем відсутня, то провадження у справі слід припинити на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, заявою від 14.03.2013 № 177 позивач відмовляється від стягнення з відповідача пені у сумі 300 грн. 80 коп. З наслідками відмови позивач ознайомлений.

Статтею 22 ГПК України визначені права та обов’язки сторін у господарському процесі, зокрема, встановлено право сторони до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї – небудь права та охоронювані законом інтереси.

Порядок відмови від позову встановлений статтею 78 ГПК України.

Розглянувши заяву позивача, суд приймає його відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 300 грн. 80 коп., оскільки дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Частиною 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За таких обставин, провадження у даній справі слід припинити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1711 грн. 94 коп. пропорційно погашеної суми боргу, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій та заборгованість сплачена після порушення провадження у даній справі.

У решті судовий збір у сумі 8 грн. 56 коп. покладається на позивача, оскільки він відмовився від частини позовних вимог.

Розглядаючи судові витрати, суд врахував положення підпункту 5.1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», в якому зазначено, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК України).

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст.ст. п.п 11, 4, ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод», м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 5в, ідентифікаційний код 32202369 на користь Публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат», м. Ніжин Чернігівської області, вул. Прилуцького, буд.2, ідентифікаційний код 00373942 витрати зі сплати судового збору в сумі 1711 грн. 94 коп., видати наказ позивачу.

Суддя О.О. Седляр