№ 30134741, 20.03.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

20 березня 2013 р. Справа № 802/91/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.,

позивача: Шевченко В.В., Маланчак С.І.,

відповідача: Раздобудько П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні"

до: Державної податкової служби у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" (далі - ТОВ "Колумбіні") звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Вінницькій області (далі - ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування наказу №339 від 18.09.2012р. "Про проведення фактичної перевірки платника податків".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий в порушення вимог чинного законодавства, а отже, були відсутні і підстави для проведення фактичної перевірки. У наказі №339 від 18.09.2012р. не зазначено жодної з фактичних обставин, що передбачені п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України, а посилання відповідача на п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України, на думку позивача, не є підставою для проведення перевірки, без зазначення у наказі на перевірку конкретних обставин, що дають право для призначення та проведення фактичної перевірки. Крім того, в порушення порядку проведення перевірки та оформлення наказу на її проведення, в останньому не зазначено посад та прізвищ осіб, які проводитимуть перевірку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити. Додатково наголосили, що заява покупця (ОСОБА_4) від 13.09.2012р., що слугувала підставою для призначення перевірки, оформлена без дотримання норм закону, зокрема не зазначено прізвища ім'я по батькові заявника повністю та не вказано назву населеного пункту, а лише вулицю. Вказані обставини, на думку представника позивача, унеможливлювали прийняття до розгляду ДПС у Вінницькій області заяви ОСОБА_4

Представник відповідача позов не визнав, в письмових запереченнях (а.с. 23-24) зазначив, що оскаржуваний наказ виданий на підставі письмового звернення покупця (споживача) до податкового органу. Наказ містить усі передбачені чинним законодавством реквізити та був пред'явлений позивачу перед проведенням фактичної перевірки. Крім того, відповідач зазначив, що оскаржуваний наказ на час звернення до суду вже реалізований та вичерпав свою дію.

В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_4 від імені якого написана заява від 13.09.2013р. (а.с.25), та за результатами розгляду якої видано оскаржуваний наказ.

ОСОБА_4, перебуваючи під присягою, ознайомившись з копією заяви від 13.09.2013р., свідчив суду, що ніякого відношення до вказаної заяви він не має, ніколи її не писав та тим більше не направляв до ДПС у Вінницькій області.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14.09.2012р. за вх. №193/Ш до Державної податкової служби у Вінницькій області надійшла заява від гр. ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1. У зазначеній заяві гр. ОСОБА_4 вказано про порушення на АЗС "АВІАС" по Гніванському шосе 2-й км., зокрема, щодо якості та кількості залитого пального, порядку проведення розрахункових касових операцій. Висловлено прохання вжити заходів (а.с.25).

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996р. за № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про звернення громадян" письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Заява гр. ОСОБА_4 від 13.09.2012р. за вх. № 193/Ш, яка була подана до Державної податкової служби у Вінницькій області, містила усі необхідні реквізити.

Підстав для повернення заяви ОСОБА_4 від 13.09.2012р. за вх. № 193/Ш органом державної влади - Державною податковою службою у Вінницькій області, згідно вимог Закону України "Про звернення громадян", встановлено не було.

Таким чином, Державна податкова служба у Вінницькій області, дослідивши отримане звернення громадянина ОСОБА_4 до початку проведення фактичної перевірки, в т.ч. на предмет його відповідності вимогам Закону України "Про звернення громадян", не мала підстав вважати дане звернення анонімним, а також повернути його заявникові, оскільки всі необхідні реквізити звернення були дотримані.

Посилання представника позивача на оформлення заяви без дотримання норм закону, зокрема без зазначення прізвища ім'я по батькові заявника повністю та назви населеного пункту, а лише вулиці не знайшли свого логічного підтвердження під час розгляду адміністративної справи в контексті норм Закону України про "Звернення громадян". Так, на переконання суду, намагання представника позивача довести неможливість прийняття до розгляду заяви покупця (споживача) органом державної влади - ДПС у Вінницькій області є формальними та не спростовують необхідності реагування ДПС на отримане звернення.

Головою Державної податкової служби у Вінницькій області Зленко І.В. на підставі ст. 20, п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 на виконання вимог п.82.3 ст.82 ПК України у зв'язку із надходженням письмового звернення громадянина щодо можливих порушень чинного законодавства прийнято наказ №339 від 18.09.2012р. "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Колумбіні" АЗС с. Бохоники вул. Гніванське шосе, 2 км з 18 вересня 2012 року терміном 10 діб (а.с.26).

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Надаючи оцінку доводам представників сторін, суд зазначає, що відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої обставини, як письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Отже, керівник органу податкової служби, в розглянутому випадку, мав законі підстави для призначення фактичної перевірки, оскільки до податкового органу надійшло письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від14.04.2011р. №213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008р. №355" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Методичні рекомендації) відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу (2755-17) про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу (2755-17 ) оформлюється наказом керівника органу ДПС, на обліку в якому перебувають платники податків, для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників цього органу ДПС (за умови відсутності рішень керівників органів ДПС вищого рівня щодо проведення перевірки такого платника податків із цих питань).

Вказана норма презюмує зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки підстав для її проведення, а також дати її початку і тривалості. Інших вимог до наказу про проведення фактичної перевірки, як-то: мета, посада та прізвище особи, яка проводитиме перевірку та інші дані, на необхідності зазначення яких наполягає позивач, Методичні рекомендації не встановлюють.

Щодо посилань позивача у позовній заяві на відсутність у наказі на проведення перевірки посад та прізвищ осіб, які проводитимуть перевірку, суд наголошує на нормах статті 81 ПК України, та обов'язковість вказаних реквізитів лише для направлень на проведення перевірки (а.с.27-31).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки, прийнятий відповідачем з зазначенням усіх необхідних реквізитів: підстав перевірки (п.п. 80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України), дати її початку (з 18.09.2012р.) та тривалості (10 діб).

З огляду на викладене, наказ ДПС у Вінницькій області №339 від 18.09.2012р. "Про проведення фактичної перевірки платника податків" прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та не підлягає скасуванню.

Серед іншого, суд зважає на пояснення свідка та його заперечення щодо причетності до написання та направлення заяви від 13.09.2012р. до ДПС у Вінницькій області.

Проте, чинним законодавством не передбачено обов'язку податкового органу на перевірку та ідентифікацію (перевірку авторства) письмового звернення з конкретною особою, що його направила, в тому числі ідентифікації підпису тощо. Крім того, вказана заява офіційно зареєстрована у ДПС у Вінницькій області 14.09.2012р. за вх. №193/Ш. Так, у разі отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій тощо проводиться фактична перевірка. Тому, на переконання суду, відповідач приймаючи оскаржуваний наказ, діяв цілком правомірно, реалізуючи свої права та повноваження щодо призначення фактичної перевірки платника ТОВ Колумбіні" на виконання п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Суд акцентує увагу на тому, що усі рішення суб'єкта владних повноважень, згідно вимог пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають оцінці на предмет їх обґрунтованості, тобто чи прийняті вони з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

В силу положень статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи заявлений спір по суті, суд дійшов висновку, що у оскаржуваний наказ "Про проведення фактичної перевірки платника податків" від 18.09.2012р. №339 прийнятий ДПС у Вінницькій області відповідно до встановлених законодавством норм, а тому, позовні вимоги ТОВ "Колумбіні" необґрунтовані, безпідставні, відтак, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд прийшов до висновку про необхідність довести до відома прокуратури Вінницької області про виявлені під час розгляду справи порушення законодавства для вжиття заходів щодо усунення причин та умови, що сприяли їх вчиненню та запобігання їх в подальшому.

Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

За результатами розгляду адміністративної справи винести окрему ухвалу, яку направити до прокуратури Вінницької області для відповідного реагування; позивачу та відповідачу направити окрему ухвалу для відома.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович