Постановление суда № 30113686, 21.03.2013, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1805/5980/2012

Провадження № 2-н/1805/968/2012

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 рокум. СумиЗарічний районний суд м. Суми у складі судді Прокудіної Н.Г., розглянувши заяву ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» НАК «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, суми сплачених судових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

Зарічним районним судом винесено судовий наказ за заявою ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» НАК «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, суми сплачених судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст.369 ЦПК України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Виходячи з вимог п. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (пункт 3 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI), у виконавчому документі зазначаються, зокрема, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, наявність вказаної інформації є обов'язковою для вирішення питання про видачу судового наказу.

Згідно з ст.217 ЦПК України випливає, що суд, який ухвалив рішення, може вжити заходів для забезпечення його виконання, а також здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень (глава №7 ЦПК України). Таким чином, суд має право з власної ініціативи витребувати у компетентного органу відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника.

Відповідно до пп.19(1).1.7. п.19(1). ч.19(1) ст.19 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, до якого вноситься інформація про індивідуальні ідентифікаційні номери фізичних осіб. Отже, надання інформації стосовно індивідуальних ідентифікаційних номерів фізичних осіб віднесено до компетенції відповідного органу державної податкової інспекції.

Згідно зі ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Тому, на виконання вимог ст.14 ЦПК України, орган державної податкової інспекції зобов'язаний надати витребувану судом інформацію.

Керуючись ст.ст.14, 103, 208, 217 ЦПК України, ст.ст.18, 26 Закону України "Про виконавче провадження", пп.19(1).1.7. п.19(1). ч.19(1) ст.19 Податкового Кодексу України -

УХВАЛИВ:

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Суми протягом трьох календарних днів з моменту отримання цієї ухвали надати відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації місця постійного проживання: АДРЕСА_1.

У випадку невідповідності зазначених судом у цій ухвалі даних про особу (П.І.Б., дата народження, адреса реєстрації місця постійного проживання) інформації, яка містить у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Суми надати відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер вказаної вище особи без зазначення будь - якої адреси (за пошуковими параметрами - П.І.Б., дата народження).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г.Прокудіна