№ 301079, 05.12.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2006 Справа № 4/358-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах

держави в особі

державного управління екології та природних ресурсів в Херсонській області м.Херсон

до комунального підприємства Таврійське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Таврійськ Каховського району Херсонської області

про стягнення 37.379грн.91коп.

за участю ст. помічника прокурора Реброва С.Г. (посв. № 25 від 09.03.05р.)

та представників сторін:

від позивача –юрист Редькін М.Ю.

від відповідача - не з’явився

в с т а н о в и в:

Прокурор в інтересах позивача звернувся з заявою про стягнення з 37.379грн.91коп. збитків заподіяних навколишньому природному середовищу, посилаючись на те, що відповідачем в період з 01.01.2005року по 31.03.2006року без дозволу на здійснення спеціального водокористування добуто з власних підземних джерел 1.648.100 м3 води, чим порушено вимоги водного законодавства.

Ухвалою від 10.11.2006 року суд відкрив провадження у справі та призначив її розгляд на 05.12.2006року.

Присутні в засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надавши свої доводи та пояснення.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення від 16.11.2006року про вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки.

За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача , суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного:

Згідно з вимогами пп.1, 9 ст. 44, ст.49 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення, поліпшення якості та здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу на спецводокористування, який оформляється державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Видача дозволу на спецводокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з відповідними органами. У дозволі визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач без дозволу на здійснення спецводокористування використав для господарських потреб за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006року 1.648.100 м. куб. води із підземних джерел. Зазначений факт підтверджується звітами відповідача форми 2 ТП (водгосп) за 2005рік та 1 квартал 2006року та довідкою позивача про самовільне водокористування від 21.09.2006року №09-8/1219.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, виконаним на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 18.05.1995р. №37 яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.06.1995р. за №162/698 із змінами, внесеними Мінекоресурсів України від 31.01.2002року №48 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.02.2002року за № 155/6443, відповідач заподіяв державі збитки в розмірі 37.378грн.91коп.

Відповідно до вимог ст.ст. 110,111 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення вимог водного законодавства щодо спеціального водокористування.

Оскільки в засідання суду відповідач не надав доказів оформлення дозволу у встановленому порядку за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року, або перерахування суми позову, чи будь-яких заперечень проти позову, позовні вимоги про стягнення спірної суми підлягають задоволенню.

Держмито відноситься на відповідача.

В засіданні за згодою прокурора та представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина постанови.

Керуючись ст. 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовільнити.

2. Стягнути з комунального підприємства Таврійське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Таврійськ пров.Комунальний № 3 Каховського району Херсонської області код 31597607 (інші реквізити суду невідомі):

- на користь державного управління екології та природних ресурсів в Херсонській області м.Херсон пров. Козацький № 10 р/р 31515903600014 отримувач ВДК місцевий бюджет м.Таврійськ Херсонської області МФО 852010 код платежу 24061600 ( збір за забруднення навколишнього природного середовища та інші надходження) –37.379грн.91коп.

- в доход державного бюджету –одержувач відділення Держказначейства у м.Херсоні р/р № 31112095600002 в банку управління Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 –373грн.80коп. державного мита.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя З.І. Ємленінова

Постанова оформлена відповідно до

ст. 160 КАС України 08.12.2006року.